Ухвала суду № 64343911, 27.01.2017, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/41/17

ун. № 759/997/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретаря Самчик І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000002574, клопотання захисника ОСОБА_1 про припинення тримання під вартою ОСОБА_2, а також питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Володарка Володарського р-ну Київської обл., громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 262; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - Ганілов О.А., обвинувачені - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2; захисники - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, інші учасники провадження: представник цивільного позивача - ОСОБА_11, цивільні відповідачі - ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,

ВСТАНОВИВ:

Через канцелярію суду 19.01.2017 надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 про припинення тримання під вартою ОСОБА_2, яке обґрунтовується тим, що обраний та продовжений запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою є недоцільним. Запобіжний захід продовжується судом без наведення конкретних мотивів та аргументів, які були б достатніми для виправдання надмірного продовження такого втручання в основоположні права і свободи ОСОБА_2 Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, враховуючи те, що судовий розгляд даного кримінального провадження по суті лише розпочинається, сторона захисту тимчасово позбавлена процесуальної можливості довести у повній мірі необґрунтованість підозри ОСОБА_2, на основі якої було пред'явлено і обвинувачення. В той же час, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 може чи має намір реалізувати будь-який ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_2 не збирався та не збирається переховуватися від суду, навпаки заінтересований проживати зі своєю родиною, вести свій звичайний уклад життя; не збирався та не збирається знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; не збирався та не збирається впливати на свідків, інших обвинувачених, експертів, спеціалістів у даному провадженні. Крім того, розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави є неправомірним для ОСОБА_2

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1, якого підтримав обвинувачений ОСОБА_2, своє клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Прокурор Ганілов О.А. заперечив щодо задоволення даного клопотання, посилаючись на те, що клопотання не ґрунтується на законі. Доводи і документи, на які посилається захисник, вже були предметом розгляду суду неодноразово.

Захисники ОСОБА_8, ОСОБА_6, яких підтримали обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, підтримали клопотання захисника ОСОБА_1

Представник цивільного позивача ОСОБА_11 клопотання захисника ОСОБА_1 не підтримав.

Разом з тим, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою суду від 14.12.2016 запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжено на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 11.02.2017 включно.

Таким чином, на виконання вимог вказаної частини ст. 331 КПК України судом на обговорення учасників судового провадження поставлено також питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Прокурор Ганілов О.А. вважав за доцільне продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою з тих підстав, що ОСОБА_2 пред'явлено обґрунтовану підозру, яка ґрунтується на зібраних доказах, які є достатніми. Більшість доказів вже долучено до матеріалів провадження, але вони ще не досліджені судом. Також факти наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неодноразово встановлювалися судами і вони не відпали, не зменшилися та продовжують існувати, а саме: ОСОБА_2 з метою уникнення кримінальної відповідальності може ухилитися від суду; вживати заходів щодо впливу на свідків; безпосередньо, або за допомогою інших осіб, вчиняти дії щодо переховування зброї та боєприпасів. Крім того, жодних нових доказів про те, що ризики відпали, зменшилися і є неактуальними, сторона захисту не надала.

Захисник ОСОБА_1, якого підтримав обвинувачений ОСОБА_2, заперечив щодо доцільності тримання ОСОБА_2 під вартою з тих підстав, що прокурором не наведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також не надано доказів на їх підтвердження. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що він як ніхто інший заінтересований у розгляді даного кримінального провадження та запевнив, що буде з'являтися на кожне судове засідання та впливати на судовий розгляд не буде.

Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_8, яких підтримали обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, також заперечили щодо доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою з підстав, зазначених захисником ОСОБА_1

Представник цивільного позивача ОСОБА_11 зазначив, що питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 слід вирішувати з огляду на докази, які надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо клопотання про припинення тримання ОСОБА_2 під вартою та щодо питання доцільності продовження тримання його під вартою, проаналізувавши доводи як сторони захисту, так і сторони обвинувачення, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 слід відмовити та продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, суд виходить з такого.

В ухвалі суду від 14.12.2016 наголошувалось на тому, що положеннями ст.ст. 201 та 331 КПК України не передбачено подання клопотань про припинення тримання під вартою особи.

Разом з тим, розглядаючи клопотання сторони захисту та питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, суд спитається на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його особливостей та конкретних обставин. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на принцип презумпції невинуватості, переважають правило про забезпечення права на свободу, закріплене в ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тривале існування обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою законності її продовжуваного тримання під вартою (п.п. 98, 99 рішення ЄСПЛ «Геращенко проти України», «Смирнова проти Росії»).

Судовий розгляд даного кримінального провадження лише розпочато, а відтак, суд не має можливості перевірити обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_2 підозри (обвинувачення) у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність на даний час обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 262; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

Також незважаючи на доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, вкотре вважає, що на даний час продовжує існувати ймовірність таких ризиків як ухилення від суду та не виконання його процесуальних рішень (ризик переховування), оскільки дії, що ставляться ОСОБА_2 у провину, носять суспільно небезпечний характер, безпосередній зв'язок таких дій із подіями, що мають надзвичайно резонансний характер для всього суспільства, можливий протиправний вплив як на очевидців подій з його боку, так і щодо нього самого з боку сторонніх, зацікавлених у результатах даного кримінального провадження осіб.

Також на даний час залишається велика ймовірність того, що ОСОБА_2 зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.

Крім того, суд на виконання вимог ст. 178 КПК України, приймає до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, які викладені в ухвалах суду від 13.04.2016 та 24.10.2016, а також тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим в інкримінованих йому злочинах. Дані обставини суд оцінює виключно у сукупності з іншими наведеними вище даними.

Відтак, за сукупності вище наведених обставин, на даний час відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_2 процесуальних обов'язків, що випливають з ч. 5 ст. 194 КПК України.

Крім того, за змістом п.п. «b» та «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року особа може бути позбавлена свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

На даний час відсутні підстави вважати строки тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, а також строки даного судового провадження такими, що виходять за рамки розумних, необхідних і достатніх для досягнення визначеного процесуальним законом завдання кримінального провадження, враховуючи його складність та поведінку учасників кримінального провадження.

Разом з тим, керуючись правилами ч. 5 ст. 182; ч. 3 ст. 183 КПК України, суд знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_2 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначені розміру застави суд враховує обставини вчинення злочинів, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а тому суд вважає доцільним визначити обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави керуючись абзацом 4 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи за межі максимального розміру застави, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 201, 331, 369-372, 376 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про припинення тримання під вартою ОСОБА_2 відмовити.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 березня 2017 року включно, і утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 3000 (трьох тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 800 000 (чотири мільйони вісімсот тисяч) грн 00 коп., після внесення якої ОСОБА_2 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 строком на 2 (два) місяці, тобто до 27 березня 2017 року включно, обов'язки, передбачені п.п. 1-4 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду;

2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами у даному кримінальному провадженні, не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, а також надіслати до Київського слідчого ізолятора № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: