Ухвала суду № 64342777, 27.01.2017, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/2972/17

Справа № 754/1188/17

У Х В А Л А

27 січня 2017 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по позовній заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" про визнання незаконними вимог банку про усунення порушення за кредитним договором, припинення іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, зняття заборони відчуження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача ПАТ "Ерде Банк" про визнання незаконними вимог банку про усунення порушення за кредитним договором, припинення іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, зняття заборони відчуження, а також із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті, мотивуючи це тим, що у своїй вимозі про усунення порушення за кредитним договором Банку вказує про те, що у разі невиконання позивачами своїх зобов"язань за кредитним договором буде проведена процедура позасудового врегулювання спору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1. Враховуючи те, що дана квартира є місцем проживання позивачів та їх родини, а Банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки, позивачі вважають, що існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому просить вжити заходів забезпечення позову.

Зваживши доводи заяви, дослідивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно із ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, предметом даного позову є визнання незаконними вимог банку про усунення порушення за кредитним договором, припинення іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, зняття заборони відчуження.

У своєму письмовому клопотанні позивач вказує про те, що Банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, але при цьому, крім вимоги про усунення порушень, позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження даних посилань. Крім того, позивачем не наведено достатньо підстав, що могли б свідчити про те, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду.

Враховуючи вимоги діючого законодавства та викладене вище, вважаю, що підстав для задоволення заяви немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п′яти днів з дня проголошення.

Суддя: