Ухвала суду № 64341979, 27.01.2017, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/576/15-к

Номер провадження 1-о/699/1/17

УХВАЛА

27.01.2017 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Ященко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Корсуні-Шевченківському заяву захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, який діє на підставі ордера серії ЧК №032309, виданого 24.07.2015 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - вироку Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2015 року відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області юриста першого класу ОСОБА_3, представника потерпілого ТОВ «Агрохім-Корсунь» ОСОБА_4

з боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1, суд

встановив:

20.10.2016 захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2, який діє на підставі ордера серії ЧК №032309, виданого 24.07.2015, подав до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме вироку Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2015 року відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказав, що нововиявленою обставиною по вказаній справі є висновок судово-психіатричного експерта №377 від 28.09.2016, згідно з яким ОСОБА_1 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому правопорушень, на час досудового розслідування, на час судового розгляду, на час звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком виявляв прояви легкої розумової недостатності на межі легкої дебільності з незначними емоційно-вольовими розладами.

Вказує, що дана обставина не була відома суду при ухваленні вироку та відповідно не могла бути врахованою при призначенні покарання ОСОБА_1

Саме ця нововиявлена обставина доводить неправильність вироку таразом із раніше встановленими обставинами по справі, дають підстави вважати можливим застосування приписів ст.69 КК України (призначення більш мякого покарання) при призначенні покарання ОСОБА_1, а тому просить вирок скасувати і ухвалити новий із застосуванням ст.69 КК України та призначити ОСОБА_1 мінімальне покарання у виді одного року позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 і ч.2 ст.466 КПК України заява про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців з дня її надходження. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заяву, з якою погодився і представник потерпілого.

Прокурор заперечував проти викладених обставин, вказуючи на законність вироку та висновок судово-психіатричного експерта про те, що ОСОБА_1 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому правопорушень хронічним психічним захворюванням чи розладом психіки не страждав.

Захисник ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не прибув,заяв та клопотань суду не надав.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про залишення заяви без задоволення в силу наступного.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21.12.2015, який набрав законної сили 20.01.2016, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та засуджено за вчинення вказаного злочину з призначенням покарання на строк 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засуджений був звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, який рахується з часу проголошення вироку, із покладенням на засудженого обовязків (а.с.3-5).

У звязку із невиконанням засудженим покладених на нього вироком суду обовязків начальник Корсунь-Шевченківського РВ КВІ УДПтС України в Черкаській області ОСОБА_5 звернулась до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та направлення для відбування призначеного покарання засудженого.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 липня 2016 року подання було задоволено (а.с.6-8).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка була залишена без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.459 КПК України судове рішення, що набрало законної сили, дійсно може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.

Згідно ч.2 ст.459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;

5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Нововиявлені обставини повинні знаходитись в органічному звязку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовувати їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, як такі, що не відповідають обєктивній дійсності.

Втім, ні ОСОБА_1, ні його захисником адвокатом ОСОБА_2 не наведено конкретних обставин, які б могли визнаватись судом нововиявленими та не були відомі і не враховані попереднім судом при ухваленні вироку від 21 грудня 2015 року.

Як на нововиявлену обставину захисник посилається на висновок судово-психіатричного експерта №377 від 28.09.2016, згідно з яким ОСОБА_1 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому правопорушень, на час досудового розслідування, на час судового розгляду, на час звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком виявляв прояви легкої розумової недостатності на межі легкої дебільності з незначними емоційно-вольовими розладами.

Суд вважає, що даний висновок не може бути нововиявленою обставиною, яка може вплинути на судове рішення й бути підставою для перегляду вироку суду.

Як вказує повний зміст вказаного висновку експерта, ОСОБА_1 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому правопорушень, на час досудового розслідування, на час судового розгляду, на час звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством чи іншим хворобливим станом психіки не страждав, а виявляв прояви легкої інтелектуальної недостатності (рівень межової розумової відсталості на межі легкої дебільності) з незначними емоційно-вольовими розладами, що при збереженні здатності до вольової регуляції своєї поведінки, збереженні критичних і прогностичних функцій, достатній соціальній адаптації, не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час він також має можливість правильно сприймати обставини, які мають значення у справі, приймати участь у судовому засіданні. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.13-20).

Тобто, в указаному вище висновку експерта чітко вказано, що, незважаючи на виявлену у засудженого інтелектуальну проблему, він був здатний усвідомлювати зміст своїх дій та керувати ними, на що також вказано в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 19 жовтня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання захисника про призначення відносно ОСОБА_1 стаціонарної судово-психіатричної експертизи з метою визначення осудності ОСОБА_1 Відмовляючи у задоволенні клопотання, апеляційний суд вказав, що висновок експерта №377 від 28.09.2016 є достатньо чітким і зрозумілим, і з нього вбачається, що ОСОБА_1 є осудним, і підстав для проведення іншої експертизи не вбачає.

Крім того, у вироку Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2015 року відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України вказано, що ОСОБА_1 у психіатра і нарколога на обліку не перебуває.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Тобто, судом під час ухвалення вироку враховувався стан психічного здоровя обвинуваченого ОСОБА_1, який не спростований висновком експерта, який на думку заявника є нововиявленою обставиною.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне заяву про перегляд вироку Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2015 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 395, 459, 466, 467 КПК України,суд

ухвалив:

Заяву залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим ОСОБА_1 з моменту вручення йому копії судового рішення.

Суддя Савранський О. А.