Ухвала суду № 64341343, 19.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 642/5739/14-ц Головуючий 1 інстанції Проценко Л.Г.

Провадження № 22ц/790/878/17 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: інші

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Довгаль А.П.,

при секретарі Калюжній Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на ухвалу Ленінського районного суду м.Харкова від 18 травня 2016 року по справі за скаргою Приватної фірми «Левада-7» на дії по закінченню виконавчого провадження, заінтересовані особи: Октябрьський відділ державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2016 року Приватна фірма «Левада-7» звернулася до суду зі скаргою на дії Октябрьського ВДВС Полтавського міського управління юстиції по закінченню виконавчого провадження, боржник ОСОБА_1.

В обґрунтування скарги посилалась на те, що рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 24 лютого 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПФ «Левада-7» грошові кошти у розмірі 726,87 грн. Судом видано виконавчий лист. У Октябрьському ВДВС Полтавського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом, проте копії постанови про відкриття виконавчого провадження стягувачем так і не отримано. Крім того, державний виконавець не вчиняє належних дій для виконання рішення суду, ним порушені ряд норм чинного законодавства, зокрема і щодо відправлення виконавчого листа для виконання до Ленінського ВДВС м.Харкова, копію постанови також стягувачем не отримано.

В звязку з цим, з урахуванням уточнених вимог, просила суд визнати неправомірними дії Октябрьського ВДВС міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області по закінченню виконавчого провадження ВП 47934721, здійснене державним виконавцем Вертелецькою Л.А. Скасувати постанову Октябрьського ВДВС міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області по закінченню (закриттю) виконавчого провадження ВП 47934721, зобовязавши усунути порушення у встановлений строк.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 18 травня 2016 року скаргу ПФ «Левада-7» задоволено. Визнано неправомірними дії Октябрьського ВДВС міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області по закінченню виконавчого провадження ВП 47934721, здійснене державним виконавцем Вертелецькою Л.А. Скасовано постанову Октябрьського ВДВС міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області по закінченню (закриттю) виконавчого провадження ВП 47934721, зобовязавши усунути порушення у встановлений строк.

В апеляційній скарзі Шевченківський (Октябрський) ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали, якою відмовити в задоволенні скарги ПФ «Левада-7».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що державним виконавцем вчинені дії, що відповідають нормам чинного законодавства.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не зявились, повідомлялись про час та місце розгляду справи, від начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника ВДВС.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Задовольняючи скаргу суд першої інстанції виходив з того, що закінчуючи виконавче провадження державний виконавець не перевірив відомостей щодо майна боржниці у місті Харкові, тому оскаржувана постанова є передчасною та такою, що порушує права стягувача на належне виконання судового рішення.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Згідно статті 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 24 лютого 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПФ «Левада-7» грошові кошти у розмірі 726,87 грн.

16 червня 2015 року Ленінський районним судом м.Харкова був виданий виконавчий лист (а.с.44).

22 червня 2015 року стягувач ПФ «Левада-7» звернулася із заявою до начальника Октябрьського ВДВС міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про передачу на виконання виконавчого листа про стягнення грошей з ОСОБА_1 з урахуванням того, що боржник зареєстрована саме у Октябрському районі міста Полтава (а.с.42).

Постановою головного державного виконавця Октябрьського ВДВС міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 від 24 червня 2015 року відкрито виконавче провадження про стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПФ «Левада-7» грошові кошти у розмірі 726,87 грн. (а.с.46).

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.17 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідок з державних реєстрів боржник у власності має квартиру АДРЕСА_1, на яку дія заборона відчуження.

Постановою головного державного виконавця Октябрьського ВДВС міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 від 31.07.2015 року було закінчене виконавче провадження за виконавчим листом на підставі п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». В обгрунтування постанови зазначено, що на території Октябрьского району м. Полтави рухомого майна, належного боржнику не виявлено, доходів боржник не отримує. В порядку п.5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи заяву ОСОБА_1 від 10.07.2015р., якою вона просила в першу чергу звернути стягнення на квартиру №3 по вул. Єлізарова в м.Харкові, виконавчий документ підлягає направленню до Ленінського ВДВС ХМУЮ.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

За вимогами ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов»язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5)письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачy в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу cyду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред»явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

У випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9. 1 1-1 3 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» якщо у процесі виконавчого провадження держвиконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, та зясувалось що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція держвиконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стало відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Із ухвали Ленінського районного суду м.Харкова від 21 грудня 2015 року встановлено, що частина квартири АДРЕСА_2 знаходиться у власності ОСОБА_1, проте дана квартира обтяжена іпотекою і звернення стягнення на неї є неможливим без згоди іпотекодержателя.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що виходячи з тексту оскаржуваної постанови від 31.07.2015р., державний виконавець, отримавши в порядку ч.5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» заяву ОСОБА_1, яка пропонувала звернути стягнення на її квартиру АДРЕСА_2, в першу чергу мав перевірити наявність такого майна, та впевнитися, що на нього можливо накласти стягнення. Зокрема, встановити, чи не було воно обтяжене.

Октябрьский ВДВС ПМУЮ відомостей про перевірку майна боржниці у м. Харкові на адресу суду не направив. Крім того, до суду не було надано копію заяви ОСОБА_1, на яку посилається державний виконавець в оскаржуваній постанові. Оскаржувана постанова не містить обґрунтованих висновків про неможливість звернення на нерухоме майно ОСОБА_1 в м. Полтава.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що висновок державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції є передчасним, а постанова від 31.07.15 року є такою, що підлягає скасуванню.

Оскільки Октябрьским ВДВС ПМУЮ не надано документальних підтверджень про отримання стягувачем оскаржуваної постанови державного виконавця від 31.07.2015р., то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість дійти висновку про пропуск ПФ «Левада-7» строків звернення до суду із даною скаргою.

Пунктом 18 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення , дії або бездіяльність держаного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» визначено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам ст.ст. 210,213,387 ЦПК України. Виходячи зі змісту ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу ДВС задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу ДВС здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення скарги.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303,304, п.1 ч.2 ст.307, ст.ст. 313, п.1 ч.1 ст.312, ст. 315, 317, 319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Харкова від 18 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: