Рішення № 64341040, 20.01.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/11157/14-ц

Провадження № 2/645/26/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Бондарєвої І.В., при секретарі Проневич Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту, знесення та зміну конструкції паркану, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, в якому зазначено, що позивачі є співвласниками 40/100 частин домоволодіння №103 по вул..Карпатській в м.Харкові, а відповідач ОСОБА_4 власником 60/100 частин цього домоволодіння. Земельні ділянки сторін мають спільну межу, на якій відповідач у 2014 р. побудував паркан висотою 2,1 м, на відстані 1 м по периметру житлового будинку позивачів довжиною 31 м та довжиною 58,5 м. по всій межі ділянки, який уявляє собою конструкцію з хвилястих азбестоцементних листів на стовпах, вмурованих в бетонний фундамент. Паркан збудований з порушенням відповідних норм забудови, без належної дозвільної документації, тому є самочинним, порушує освітлення земельної ділянки і будинку позивачів, що призвело до порушення норм інсоляції, умов природного освітлення та провітрювання приміщення та може вплинути на вартість будинку у випадку його реалізації. Паркан зробив неможливим повноцінний вхід до будинку позивачів, порушив право проходу та заносу в житлове приміщення будь-яких меблів та габаритних речей побуту для обслуговування будівель та здійснення їх поточного ремонту. На прохання

позивачів відступити від межі їх ділянки відповідач не реагує.

Також зазначено, що, намагаючись усунути наслідки протиправних дій відповідача, позивач ОСОБА_1 змушена терпіти образи і приниження з боку відповідача, поведінка якого негативно позначається на психологічному та моральному стані ОСОБА_1 У результаті вище перелічених проблем і переживань ОСОБА_1 стала нервовою, у неї зявились сильні головні болі, порушився сон і погіршився загальний стан здоровя, завдає їй моральну шкоду

Просили, з врахуванням уточнень, встановити на користь позивачів земельний сервітут площею 38,271 кв.м., з виходом на вул..Карпатську, який полягає у праві проходу та проїзду на велосипеді, шириною 1,5 м, щодо земельної ділянки, якою користується відповідач, безстроково та безоплатно;

-усунути перешкоди у здійсненні права власності будинком та права користування земельною ділянкою шляхом зобовязання відповідача знести паркан висотою 2,1 м вздовж будівель літ. «Н», літ. «Д-1», літ. «Д», літ. «д1» на ділянках Б1-Б-В-Г-Д-Е-Ж-З-З1 та вздовж городу, змінити конструкцію паркану, щоб висота огорожі була не більше 2 м. від рівня поверхні земля, при цьому нижня частина огорожі може бути глухою, висотою не більше 0,75 м, а верхня частина - прозорою;

-зобовязати відповідача дотримуватися правил добросусідства;

-стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1488,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.;

-відшкодувати судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_5, ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_7 проти позову заперечував, вважає його необґрунтованим та недоведеним. Пояснив, що огорожа збудована відповідачем з метою уникненню конфліктів, викликаних неприязними стосунками між ним та позивачами.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не зявились, просили про розгляд справи за їх відсутності, що суд вважає за можливе.

Дослідивши надані докази, допитавши експертів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 26.12.2013 р. частково задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки, визначення порядку користування земельною ділянко., призначення грошової компенсації.

Зокрема, ОСОБА_4 виділено в натурі житловий будинок літ.А-1 з прибудовами та надвірними спорудами літ.Ж, літ.Б, літ.Г, літ.З, літ.И, літ.К, літ.Л, літ.М, огорожі №4,7, ворота №5, хвіртка №6, замощення І; ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 виділено житловий будинок літ.Д-1 з прибудовами та навіс літ.Н.

Ідеальні частки співвласників встановлені у розмірі ОСОБА_4 60/100 частин, ОСОБА_1 - 28/100 частин, ОСОБА_2 - 6/100 частин, ОСОБА_3 6/100 частин.

ОСОБА_4 виділено земельну ділянку №ІІ з боку домоволодіння №105, площею 525 кв.м, з окремим виїздом на вул..Карпатську.

У спільне користування співвласників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 виділено земельну ділянку №1, площею 262 кв.м, з боку домоволодіння №101, з окремим виїздом на проспект Тракторобудівників (а.с.73) .

Вказане рішення суду сторонами виконано, кожен із співвласників користується виділеними належними їм частками жилого будинку з надвірним будівлями та земельними ділянками.

Земельні ділянки, якими користуються сторони, наразі не приватизовані, відтак, сторони є землекористувачами.

Крім того, на межі розподілу по лінії А-Б-В-Г-Д-Е-Ж-З-Квідповідачем ОСОБА_4 була збудована огорожа висотою 2,1 м. з хвилястих азбестоцементних листів, що підтверджується фотознімками та матеріалами комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи№ 8080/8233 від 29.03.2016 р. (а.с.133).

Відповідно до висновків вказаної експертизи, будівництво і конструкція паркану не суперечить будівельним нормам та правилам щодо протипожежних розривів між будівлями та спорудами, проте відповідає будівельним нормам та правилам щодо інсоляції. Невідповідність будівельним нормам та правилам щодо норм інсоляції, конструкції паркану та проїзду на велосипеді може бути усунена шляхом:

-демонтажу частини огорожі висотою 2,1 м. з хвилястих азбестоцементних листів вздовж будівель літ. «Н» навіс, літ. «Д1-1» (житлова прибудова); літ. «Д» (прибудова); літ. «д1» (сіни), літ. «Д-1» (житловий будинок).

-перенесення паркану на вказаних ділянках на 0,5 в бік частини ділянки ОСОБА_4;

-зміни конструкції паркану;

-встановлення для ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 земельного сервітуту, а саме надання їм права проходу та проїзду на велосипеді через певну частину земельної ділянки ОСОБА_4

Згідно пояснень представника відповідача, останній, погоджуючись з висновком експерта щодо порушення норм інсоляції, наразі добровільно змінив конструкція огорожі на ділянці БВГДЕЖ, довжиною 6 м., шляхом заміни верхньої глухої частини огорожі на прозору, із сітки «рабиця», проте даних про її висоту суду не надано.

Згідно ст.98 ЗК України, сервітут - це право обмеженого користування чужим майном. Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовільнити свої потреби будь-яким іншим способом, ніж встановлення права користування чужим майном - сервітутом.

Враховуючи вказані положення, для забезпечення гарантованих прав власника (користувача)

земельної ділянки земельний сервітут має здійснюватись способом, найменш обтяжливим для нього. Це означає, що незручності у використанні власником (користувачем) своєї земельної ділянки, обтяженої земельним сервітутом, мають бути мінімальними, тобто такими, що суттєво не перешкоджають йому користуватись та розпоряджатись земельною ділянкою.

На думку суду, позивачі не довели необхідність встановлення земельного сервітуту, та наявність потреби у користуванні земельною ділянкою, виділеної у користування ОСОБА_4

Як вбачається з даних технічного паспорту (а.с.67) та інших матеріалів справи, позивачі мають вільний доступ до земельної ділянки площею 262 кв.м., виділеної у їх користування, користуючись окремим виходом на пр.Тракторобудівників.

Крім того, між стінами належного їм житлового будинку літ.Д-1 з прибудовами та лінією межі АБВГДЕЖЗ мається прохід шириною 1 м., достатній для обслуговування вказаного будинку.

Доводи позивачів щодо необхідності встановлення земельного сервітуту для заносу меблів та габаритних речей у будинок - суд вважає неспроможними, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що у позивачів взагалі виникала потреба заносу таких предметів. Крім того, представник відповідача пояснив суду, що в разі необхідності вирішення такого питання та звернення до нього позивачів, виходячи з принципу добросусідства, для цього можливо тимчасово демонтувати частину огорожі.

Також суд вважає, що позивачі не довели, що встановлення земельного сервітуту це єдиний спосіб задовільнити свої потреби у повноцінному вході у належний їм будинок.

Так, на думку суду, виходячи з розташування належного їм житлового будинку літ.Д-1з прибудовами та конфігурації земельної ділянки, можливим є розташування входу у будинок через приміщення 2-2 або приміщення 2-3, шляхом прибудови сіней (ганку), знесення тимчасового навісу, функції якого невизначені.

У будь-якому випадку, порядок користування земельними ділянками встановлений судовим рішенням, яке позивачами не оскаржене та набрало законної сили, при цьому позивачі, погоджуючись з цим судовим рішенням, розуміли, що їх земельна ділянка не має виходу на вул..Карпатська.

Суд вважає, що позивачі фактично використовують спір щодо встановлення безоплатного безстрокового земельного сервітуту як спосіб зміни судового рішення, шляхом зменшення площі земельної ділянки відповідача та збільшення площі своєї земельної ділянки, оскільки при встановленні сервітуту частина земельної ділянки відповідача переходить у спільне користування сторін.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо встановлення земельного сервітуту.

Позовні вимоги про знесення та зміну конструкції паркану суд задовольняє частково, а саме зобовязує відповідача змінити його конструкцію на межі розподілу за лінією А-Б-В-Г-Д-Е-Ж-З-К шляхом заміни глухої верхньої частини огорожі на прозору. При цьому висота огорожі повинна бути не більше 2 м від рівня поверхні земля (не враховуючи висоту огорожі, що служить підпірною стінкою), при цьому нижня частина огорожі може бути глухою, висота якої не повинна перевищувати 0,75 м., верхня частина огорожі повинна бути прозорою (відношення глухих частин огорожі до прозорих не повинен перевищувати 50%), відповідно до вимог санітарних норм СН 441-72* «Указания про проектированию ограждений площадок и участков предприятий, зданий и сооружений».

При цьому вимоги щодо знесення паркану суд вважає необґрунтованими, а вимоги щодо зобовязання відповідача дотримуватися правил добросусідства - неконкретизованими, тому вони задоволенню не підлягають.

Також суд вважає недоведеними позовні вимоги щодо відшкодування позивачеві ОСОБА_1 матеріальної шкоди, понесеною на лікування внаслідок дій відповідача, та про відшкодування позивачеві ОСОБА_1 моральної шкоди, тому відмовляє у їх задоволенні.

Питання про розподіл судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст..88 ЦПК України.

Враховуючи, що при поданні позову ОСОБА_1 як інвалід ІІ групи була звільнена від сплати судового збору у розмірі 243,60 грн.. щодо вимоги про відшкодування матеріальної

шкоди та у розмірі 243,60 грн. щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, у задоволенні яких відмовлено, вказані витрати покладаються на рахунок держави.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сплатили витрати, повязані з проведенням комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи, у розмірі 5838,00 грн. (1946,00 грн.х 3 ).

Крім того, позивач ОСОБА_1 понесла витрати з надання правової допомоги у розмірі 3000,00 грн., а позивач ОСОБА_2 сплатив судовий збір у розмірі 730,80 грн. (162,40 + 568,40) щодо трьох позовних вимог немайнового характеру (встановлення сервітуту, знесення та зміна конструкції паркану, зобовязання дотримуватись добросусідства).

Враховуючи, що з цих трьох вимог судом задоволена лише одна , яка стосується зміни конструкції паркану, відповідачем має бути відшкодована 1/3 частина вказаних вище витрат, понесених позивачами у зв*язку з розглядом справи, а саме на користь трьох позивачів - 1946,00 грн. за проведення експертизи (5838 грн.:3), позивачеві ОСОБА_1 - 1000,00 грн. за надання правової допомоги (3000.00 грн.:3), позивачеві ОСОБА_2 - судовий збір у розмірі 243,60 грн. (730,8 грн.:3).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, ст..ст.98-101 ЗК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Зобовязати ОСОБА_4 змінити конструкцію огорожі на межі розподілу за лінією А-Б-В-Г-Д-Е-Ж-З-К шляхом заміни глухої верхньої частини огорожі на прозору. При цьому висота огорожі повинна бути не більше 2 м від рівня поверхні земля (не враховуючи висоту огорожі, що служить підпірною стінкою), при цьому нижня частина огорожі може бути глухою, висота якої не повинна перевищувати 0,75 м., верхня частина огорожі повинна бути прозорою (відношення глухих частин огорожі до прозорих не повинен перевищувати 50%).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати з надання правової допомоги у розмірі 1000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 витрати, повязані з проведенням комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи, у розмірі 1946,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Суддя: