Рішення № 64340576, 26.01.2017, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9208/16-ц

Провадження № 2/750/90/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року м.Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючої - судді Карапута Л.В.,

секретаря Руденок В.О.,

за участю позивача, відповідача та його представника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування житловим будинком та усунення перешкод у користуванні житлом,

в с т а н о в и в:

30.09.2016 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до відповідача та просив зобов'язати ОСОБА_4 не чинити позивачу перешкод у користуванні власністю, а саме 1/2 частиною будинку, що розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Кривоноса, 11, шляхом надання ключів від дверей та звільнення кімнати для користування; встановити порядок користування будинком № 11 за адресою: м. Чернігів, вул. Кривоноса виділивши позивачу в користування кімнату площею 10,9 кв.м., позначеною на плані цифрою 1-5; кімнати площами 8,8 кв.м. та 8,4 кв.м, позначені на плані цифрою 1-4 та 1-7 відповідно, виділити в користування відповідачу - ОСОБА_4; кімнату площею 18,0 кв.м та допоміжні приміщення: коридори, кухню, ванну кімнату, котельню, веранду, кладову залишити в спільному користуванні.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позову. Відповідач пояснив суду, що ключів у позивача від будинку не має, оскільки він змінив замок після зміни попереднього власника, оскільки боїться за своє життя, також зазначив, що користується фактично всім будинком.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач не звертався до суду з позовом про виділення в натурі частину будинку, а запропонований варіант розподілу буде порушувати права відповідача, оскільки житлова площа, яка залишиться в спільному користуванні фактично становить половину площі від запропонованої для виділення відповідачу.

Судом встановлено, що позивачу на підставі договору дарування від 09.09.2016 року належить 1/2 частка житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який в цілому має 75,7 кв.м. загальної площі, з яких 46,1 кв.м. житлової площі, що знаходиться в м. Чернігові по вул. Кривоноса, 11 (а.с.5-6).

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно положень частини 1 та 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

До ЧВП 30.09.2016 року із заявою звернувся ОСОБА_2 в якій просить вжити заходів до ОСОБА_3, який поставив замок в будинку за адресою: м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 11, половина якого належить заявнику, та не впускає до його, відмовляється, надати ключі, що підтверджується висновком за результатами перевірки звернення ОСОБА_2 від 03.10.2010 року (а.с.45).

Таким чином суд приходить до висновку про зобовязання відповідача не чинити перешкод у користуванні позивачу власністю, а самк 1/2 частини будинку за адресою: м. Чернігів, вул. Кривоноса, 11, м. Чернігів та надати дублікат дверей від вказаного будинку.

Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року №20 розяснено, що квартира, яка є спільною сумісною власністю чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартири, якщо про це заявлено позов.

Право на звернення з таким позовом ґрунтується на положеннях ч. 3 ст. 358 ЦК України, згідно яких право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Виходячи з аналізу зазначених норм матеріального права, хоча при визначенні порядку користування майном у праві спільної часткової власності і не припиняється право спільної часткової власності, але при цьому не повинно порушуватися чи обмежуватися право власника на користування майном, що входить до змісту права власності.

Відповідно до положень ч.1ст.357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, будинок складається із чотирьох кімнат: кімната 1-4 площею 8,4 кв.м., кімната 1-7 площею 8,8 кв.м., кімната 1-5 площею 10,9 кв.м., кімната 1-6 площею 18,0 кв.м., а також коридору площею 5,4 кв. м., ванної кімнати площею 2,8 кв.м, коридору площею 3,9 кв.м., кухні площею 7,5 кв.м., котельні площею 3,9 кв.м., веранди площею 3,8 кв.м., кладової площею 2.3 кв.м. Загальна площа становить 75,7 кв.м (а.с.9-10).

Запропонований позивачем порядок користування будинком не порушує права іншого співвласника.

Крім того, встановивши порядок користування спільною власністю в судовому порядку, буде захищено право кожного з співвласників на вільне володіння та користування сумісним майном.

Разом з тим, суд приходить до висновку про необхідність відмови в частині задовлення позовної вимоги позивача щодо звільнення відповідачем кімнати для користування, оскільки є передчасно заявленою.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1102 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 208 - 209, 292, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання порядку користування житловим будинком та усунення перешкод у користуванні житлом, задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 1/2 частини будинку № 11 по вул. Кривоноса в м. Чернігові та надати дублікат ключів від вхідних дверей будинку № 11 по вул. Кривоноса в м. Чернігові.

Встановити порядок користування будинку №11 по вул. Кривоноса в м. Чернігові:

Виділити в користування ОСОБА_2 житлову кімнату площею 10,9 кв.м., позначену на плані цифрою 1-5.

Виділити в користування ОСОБА_3 житлову кімнату площею 8,8 кв.м. позначену на плані цифрою 1-4 та житлову кімнату площею 8,4 кв.м. позначену на плані цифрою 1-7.

Залишити у спільному користуванні житлову кімнату площею 18,0 кв.м та допоміжні приміщення: коридори, кухню, ванну кімнату, котельню, веранду, кладову.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1102 грн. 40 коп. у повернення сплаченого судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.В. Карапута