ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2017 року м. Київ К/800/16915/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Приходько І.В.
суддів Бухтіярової І.О.
Веденяпіна О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.12.2013 р.
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 р.
у справі № 824/2570/13-а
за позовом Приватного підприємства «Дебора»
до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2013 року Приватним підприємством «Дебора» (далі - позивач, ПП «Дебора») подано до суду позов до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів в Чернівецькій області (далі - відповідач, ДПІ у м. Чернівцях) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2012 р. № 0002270232.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.12.2013 р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 р., позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях форми «Р» від 13.11.2012 р. № 0002270232.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні господарських операцій із ТОВ «Колос-К», за результатами якої складено акт № 1271/22-2/31289611від 30.10.2012 р.
За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР в результаті чого допущено заниження податку на прибуток на загальну суму 369146 грн., у т.ч. за IV квартал 2009 року.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002270232 від 13.11.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 369 146 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 92 286,50 грн, всього на суму 461 432, 50 грн.
Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, скасовуючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення, обґрунтовував своє рішення тим, що податковим органом, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, що зумовили здійснене донарахування податкових зобов?язань.
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».
Відповідно до підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 цього Закону безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Згідно пункту 1.25 статті 1 Закону безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.
Частина 1 статті 264 Цивільного кодексу України визначає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Частина 3 зазначеної статті передбачає, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.04.2006 р. між позивачем та ТОВ «Колос-К» було укладено договір купівлі-продажу № 04 хромового напівфабрикату шкір ВРХ, в п.3.1 якого, щодо форми та порядку розрахунку, зазначено, що позивач зобов'язується сплатити вартість товару протягом 90 днів з дати відвантаження його контрагентом.
Згідно із актами звірки взаєморозрахунків по отриманню і оплаті за товар між ТОВ «Колос-К» та позивачем по контракту № 04 від 04.04.2006 р. станом на 01.01.2009 р., 01.01.2010 р., 01.01.2011 р., 01.01.2012 р. кредиторська заборгованість позивача складає 1 476 584,20 грн.
У відповідь на звернення позивача про перенесення термінів розрахунків, ТОВ «Колос-К» листами від 10.03.2009 р. та від 18.10.2012 р. надало згоду на проведення розрахунків за договором після вирішення питання по поверненню позивачу сум ПДВ, а також підтвердило, що строк позовної давності перервано у зв'язку із визнанням позивачем заборгованості.
Таким чином, визнання позивачем свого боргу перед ТОВ «Колос-К» шляхом підписанням актів звірки та направлення листа від 02.03.2009 р. про визнання заборгованості, вказує на факт переривання позовної давності, який має значення для визначення дати набуття кредиторською заборгованістю статусу безнадійної, у зв?язку з чим у відповідача були відсутні підстави вважати строк позовної давності за вищезазначеною заборгованістю таким, що сплинув у четвертому кварталі 2009 року.
Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених в ній мотивів.
Пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників є однією з підстав переривання перебігу позовної давності, визначених статтею 264 Цивільного кодексу України, але не виключною.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області - відхилити.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.12.2013 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 р.- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя І.В.Приходько
Судді І.О.Бухтіярова
О.А.Веденяпін
Судове рішення № 64338725, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 25.01.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 824/2570/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: