у.н. 415/4458/16-к
н.п. 1-кп/415/113/17
ВИРОК
Іменем України
"26" січня 2017 р. м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючої судді Старікової М.М.
за участю: секретаря Зайченко І.А., Демченко Е.Є.
прокурора Ісмаілова Е.Н., Бражника В.І.
потерпілої ОСОБА_1
представника потерпілої ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016130240001743 від 10.07.2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Харкова, громадянина України, українця, з неповною загальною середньою освітою, розлученого, не інваліда, працюючого водієм ТОВ «Данко», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
10 липня 2016 року приблизно о 09 годині 30 хвилин, в світлий час доби, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом у вигляді ємності для бітуму, здійснював рух по проїжджій частині вулиці Томашівська м.Новодружеськ, зі сторони міста Лисичанська в напрямку м. Рубіжне.
Проїжджаючи ділянку автодороги в районі будинку № 33 по вул. Томашівська, яка має повздовжній уклін та закруглення вправо, по ходу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3, останній не маючи жодних перешкод для безпечного її проїзду, проявивши легковажність та безпечність, в порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, де передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості руху, виїхав на зустрічну смугу автодороги, та здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_5, яка в цей час стояла нерухомо на лівому узбіччі автодороги, по ходу руху автомобіля, тримаючи в руках велосипед, після чого допустив перекидання транспортного засобу.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, малолітній пішохід ОСОБА_5, від отриманих тілесних ушкоджень померла.
Згідно до висновку судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_5 № 268 від 29.07.2016, встановлено наступне: смерть дитини ОСОБА_5 настала від автомобільної травми з багато осколковим вдавленим переломом кісток склепіння та основи черепу, ушкодженням мозку, перелому лівого стегна, нижньої щелепи, розриву лівої нирки. Смерть потерпілої настала миттєво і в зв'язку з цим встановити послідовність отримання тілесних ушкоджень не можливо. Смерть потерпілої дитини ОСОБА_5, настала внаслідок ушкоджень, отриманих у ДТП.
Згідно до висновку судової авто технічної експертизи № 19/113/9-1/175е від 18.08.2016 року, в дорожній ситуації що склалася, водію автомобіля «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 слід було керуватися технічними вимогами п.12.1 Правил дорожнього руху України.
У даній дорожній ситуації водій автомобіля «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3, діючи відповідно до технічних вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода.
З технічної точки зору, дії водія автомобіля FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, невідповідні технічним вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху України знаходилися в причинному зв'язку зі створенням аварійної ситуації та настання події розглянутого ДТП.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав частково, від надання пояснень у вільній формі відмовився. Відповідаючи на питання суду зазначив, що з початку липня 2016 року він перебував у трудових правовідносинах з підприємством ТОВ «Данко», яке розташоване в місті Краматорську Донецької області, де працював водієм. Його загальний водійський стаж становить 26 років. За ним було закріплено автомобіль «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2. За технічним станом даного автомобілю слідкував механік, який перед кожним рейсом перевіряв авто на справність, а потім дозволяв виїзд. Він як водій також повинен був слідувати за технічним станом транспортного засобу в процесі його експлуатації. 09 липня 2016 року отримавши завдання перевезти асфальт з м. Сєвєродонецька Луганської області до м. Слов'янська Донецької області, його авто також було оглянуто механіком, який ніяких несправностей не виявив та дозволив виїзд. Виїхавши з підприємства близько 15 годині у зв'язку з тим, що проїзд по ходу його руху було обмежено у часі, він заїхав до себе додому, де залишився переночувати. Про це він повідомив своє керівництво. Наступного дня 10.07.2016 року приблизно о 05 годині ранку він виїхав з дому і приблизно о 06 годині ранку приїхав на територію «Северодонецького асфальтобетонного заводу», де транспортний засіб було загружено асфальтобетоном. Крім того, до його авто було приєднано бочку, яку було завантажено бітумом приблизно в кількості 1,7 т. Вважає, що його авто було перенавантажене, однак ніяких зауважень з цього приводу він не робив, а коли завантажували авто, слідкував за рівномірністю його завантаження. Приблизно о 08 годині він виїхав з міста Сєвєродонецька, однак у зв'язку з тим, що в напрямку міста Артемівська було розбито міст та за габаритами транспортного засобу він не зміг проїхати, він вирішив здійснити круговий рух і поїхати через місто Лисичанськ, Новодружеськ, Рубіжнє, Красний Лиман. Доїхавши до міста Новодружеська він поїхав в напрямку міста Рубіжнє до так званого Томашівського мосту, дорогу до якого він знав добре, оскільки йому неодноразово доводилось їздити у цьому напрямку. В процесі руху ніяких знаків, які б забороняли йому рухатися по даній дорозі, не було. Проїжджаючи ділянку автодороги вулиці Томашівська м. Новодружеська, зі сторони міста Лисичанська в напрямку м. Рубіжне рухаючись приблизно зі швидкістю 30 км/год в районі будинку № 33 по вул. Томашівська, яка має повздовжній уклін та закруглення вправо, у зв'язку з тим, що вказана ділянка автодороги має погане покриття, ями, вибоїни, він вирішив проїхати дане закруглення по великому радіусу, для чого здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху, де краща ділянка. Коли виїхав на зустрічну смугу, побачив, що по ходу його руху, біля узбіччя знаходиться дівчинка з велосипедом, після чого він одразу ж почав застосовувати заходи екстреного гальмування та повертати вліво, автомобіль при цьому почало нести, в цей момент він подивився в дзеркало заднього виду і побачив дівчинку в кінці кузову його автомобіля. Далі він не бачив якою частиною автомобіля ударило пішохода, після чого автомобіль перевернувся на лівий бік. Що було надалі не пам'ятає, оскільки прийшов до тями лише у лікарні. Перед тим, як «зайти» у поворот та виїхати на зустрічну смугу він бачив чоловіка з дитиною, яки рухались по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів, однак після того як він виїхав на зустрічну смугу, дівчинка вже стояла по ходу його руху біля обочини, тримаючи в руках велосипед. Не заперечує, що при керуванні транспортним засобом допустив порушення правил дорожнього руху, а саме п. 12.1 ПДР України, однак вважає, що у тому що сталося винен також батько дитини, який відпустив її на іншій бік дороги, де він (обвинувачений) виїхавши на зустрічну смугу, не справившись з керуванням скоїв наїзд на дитину, зазначивши, що прийняв усі заходи, щоб запобігти дорожньо-транспортній пригоді. Про смерть дівчинки йому стало відомо від слідчого. Протягом досудового розслідування він не намагався відшкодувати завдану потерпілій шкоду та витрати на поховання її доньки, оскільки не мав матеріальної можливості. Під час проведення слідчого експерименту він намагався попросити вибачення у батька померлої - ОСОБА_7, однак той відповів йому у грубій формі і він більше не намагався вибачитись перед ними. На даний час він поштовим переказом на ім'я потерпілої в рахунок відшкодування завданої шкоди надіслав 5000 гривень. Про те що сталося жалкує та просить вибачення у потерпілої. Просив суд суворо його не наказувати та врахувати його вік, а також те, що він являється учасником бойових дій - війни в Афганістані, на його утриманні знаходиться мати похилого віку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка інших працездатних дітей, крім нього не має.
Крім часткового визнання своєї вини обвинуваченим, його вина, крім власне його показань, в яких не заперечується окремі обставини з фактичного боку, у вчинені інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину за вищевикладених обставин, повністю доведена та підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона проживала за адресою АДРЕСА_2 разом з чоловіком ОСОБА_9 та донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7. 10 липня 2016 року приблизно о 08 годині 30 хвилин її донька разом з чоловіком поїхали на велосипедах до магазину, через деякий час їй від сусідів стало відомо, що на проїжджій частині вул. Томашівська м. Новодружеська сталося ДТП, в ході якого її донька отримала тілесні ушкодження. Вона відразу поїхала на станцію швидкої допомоги в місто Новодружеськ, де їй повідомили, що її донька померла. Очевидцем ДТП вона не була, однак після ДТП її чоловік розповів, що він разом з донькою йшли пішки по вулиці Томашівський в місті Новодружеську, поруч з собою вели велосипеди. Почувши гуркіт автомобілю, чоловік запропонував доньці відійти, на що остання перебігла на інший бік дороги та зупинилася на узбіччі тримаючи велосипед в руках. В цей час вантажівка, яка рухалась на великій швидкості збила доньку та перевернулася. На питання суду відповіла, що обвинувачений ніякої допомоги на поховання її дитини не надавав, з нею та її чоловіком не спілкується, а лише під час проведення слідчого експерименту підійшов до них намагаючись вибачитись, повідомив, що погано себе почуває. На її думку в поведінці обвинуваченого не має щирого каяття. У зв'язку зі смертю дитини вона понесла невиправну втрату. Наполягає на призначення найсуворішої міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 10 липня 2016 року приблизно о 08 годині 30 хвилин він разом з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 шли по вулиця Томашівській м. Новодружеська, по лівому боку проїжджій частині, назустріч автомобілям, які рухались. При цьому поруч з собою вели велосипеди. Він рухався попереду, а донька позаду нього. Почувши гуркіт вантажівки, яка рухалась їм назустріч, він запропонував доньці відійти подалі, однак вона перейшла на протилежну сторону дороги та зупинилась на узбіччі, тримаючи в руках велосипед. В цей час вантажівка, водій якої не прийнявши заходів екстреного гальмування та не намагаючись зменшити швидкість руху, виїхав на праву сторону дороги та передньою лівою частиною кабіни здійснив наїзд на його доньку, яка залишилася лежати в кущах, а автомобіль різко став зміщуватися вправо і перевернувся на лівий бік, а більша частина вантажу у виді асфальтобетонної маси і бітуму витекла на дорогу. Він підбіг до доньки, вона була облита бітумом і не подавала ознак життя. Водія в той момент він не бачив. З якою швидкістю їхав автомобіль точно сказати не може, оскільки сам водієм не являється. Сусіди, навпроти будинку яких все сталося, викликали швидку, а він зупинив інший автомобіль та відвіз доньку до станції швидкої медичної допомоги в місто Новодружеськ, де констатували її смерть. Обвинувачений на похорон доньки не приходив, матеріальної допомоги на її поховання не надавав, а лише один раз після вчиненого,під час проведення слідчого експерименту, підійшов до них з вибаченнями, більше на контакт не виходив, допомоги не пропонував.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він з родиною проживає за адресою: АДРЕСА_3. 10.07.2016 року вранці приблизно о 09 годині 30 хвилин він знаходився в будинку за місцем свого мешкання. Почувши з вулиці звук гальм і крики, вийшов за двір і побачив вантажівку з бочкою, яка лежала перевернута на боці на правій частині дороги. Біля вантажівки він побачив чоловіка, який на руках тримав дівчинку, яка була облита бітумом. Чоловік знаходився в шоковому стані, бігав по вулиці і просив про допомогу. Його дружина ОСОБА_11 викликала швидку допомогу, сусіди на своїй машині відвезли дитину в лікарню. Водія він побачив, коли йому швидка надавала допомогу.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона з родиною проживає за адресою: АДРЕСА_4. 10.07.2016 року приблизно о 9 годині 15 хвилин вони були в будинку і почули з вулиці звук гальм і звук розбитого скла, крики чоловіка, який звав на допомогу, після чого вони зі своїм чоловіком вийшли на вулицю. Вийшовши за двір, вони побачили чоловіка, який тримав на руках дівчинку, він знаходився в шоковому стані, дитина на руках була облита бітумом. Також вона побачила велосипед, який лежав на обочині і вантажний автомобіль, який був перевернутий, біля якого був розсипаний асфальт і розлита бітумна смола. Побачивши це вона зі свого мобільного телефону викликала швидку допомогу, а дівчинку на приватному автомобілі повезли в лікарню.
Свідок ОСОБА_12 являється близьким родичем обвинуваченому ОСОБА_3, у зв'язку з цим, покази давати відмовився, посилаючись на ст.63 Конституції України.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що він з 12.04.2016 року працює механіком ТОВ «Данко», розташованого в місті Краматорську. До його функціональних обов'язків відноситься здійснення огляду транспортних засобів на предмет виявлення несправностей, заправка автомобілів перед виїздом, а також огляд автомобілів перед виїздом на предмет виявлення несправностей. Порядок випуску автомобілів на виїзд полягає в тому, що водій, за яким закріплений певний автомобіль проходить медичний огляд, а також інструктаж, перед виїздом здійснюється технічний огляд автомобіля, про що відображається у відповідних журналах «виїзду». Обвинувачений ОСОБА_3 на даному підприємстві працює водієм з початку липня 2016 року. 09.07.2016 року водій ОСОБА_3 отримав автомобіль «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепленою позаду ємністю для бітуму, який був технічно перевірений та водій був проінструктований перед рейсом, а також гальма були перевірені. Ця вантажівка була після капітального ремонту, за 2 тижні до того, що сталося були замінені гальмівні колодки та трещотки - це регулювання гальм в автомобілі. Водій повинен був їхати «пустий» в м. Сєвєродонецьк на асфальтобетонний завод, а саме повинен був вранці 10.07.2016 року завантажитися на заводі асфальтом і бітумом і їхати в м. Слов'янськ. 09.07.2016 року він виїхав з ТОВ «Данко» десь о 16 годині, він повинен був дотримуватися шляху, що визначив логіст, якщо водій звертає з визначеного шляху він повинен повідомити логісту і водію ОСОБА_3 логіст дозволив заїхати додому в с. Золотарівка, а вранці поїхати в м. Сєвєродонецьк. 10.07.2016 року від керівництва йому стало відомо про те, що водій ОСОБА_3 на автомобілі «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» потрапив в ДТП в м. Новодружеську Луганської області. Чому ОСОБА_3 рухався вже на завантаженому автомобілі зі сторони міста Лисичанська до міста Сєверодонецька він сказати не може.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він працює головним інженером ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод». До його функціональних обов'язків входить виготовлення асфальтобетонної суміші та відвантаження автомобілів. При цьому відвантаження автомобілів здійснюється на підставі договорів з замовником. Ввезення і вивезення асфальтобетону, бітуму та щебеню відображається у канцелярських книгах. Точну дату він не пам'ятає, в літку у денний час на ТОВ «Сєверодонецький асфальтобетонний завод» згідно договору з ТОВ «Данко» для погрузки асфальтобетонної суміші на автомобілі FAW приїхав обвинувачений ОСОБА_3, якого він раніше не знав. Даний автомобіль було завантажено асфальтобетоном в якій кількості він вже не пам'ятає, а також у бочку було залито бітум, об'ємом менш ніж 2 тони. Після того як завантаження автомобілю було завершено, ОСОБА_3 поїхав з підприємства, у якому напрямку йому не відомо. Завантаження автомобіля проходить дозовано, водій стежить за тим, щоб кузов автомобілю було засипано рівномірно. Перевантаження даного автомобілю не було, оскільки це неможливо, у бочку заливається бітуму згідно з її об'ємом, при цьому на 10-15 см суміш не доливається. Раніше він цей автомобіль вже завантажував асфальтобетоном, щебнєм та заливав у бочку бітум, однак керував даним автомобілем іншій водій. Об'єм бітуму було розраховано ним по формулі, а вага асфальтобетону встановлюється за допомогою зважування суміші на тензометричних вагів.
Крім того вина обвинуваченого підтверджується іншими дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10 липня 2016 року , схемою до протоколу та фототаблицею до нього, проведеного о 10 годині 00 хвилин за участю спеціаліста та двох понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_10 згідно якого встановлено: що місце дорожньо-транспортної пригоди розташовано поблизу будинку № 64 по вулиці Томашівська м. Новодружеська Луганської області, проїзна частина у виді спуску крутизною, дорожнє покриття асфальтобетонне з сухим забрудненням шириною 7 метрів призначене для руху в двох напрямках. Дорога позначена дорожнім знаком 3.15 - рух транспортних засобів, маса яких становить більше 5 тон заборонена. На всій ділянці проїжджої частини маються вибоїни. Об'єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху праворуч та ліворуч відсутні. Характерні для даного ДТП сліди на транспортних засобах у виді залишків асфальтобетонної суміші, інші сліди на дорожньому покритті - подряпини та потертості, плями червоно бурого кольору схожі на кров. Слід гальмування автомобілю«FAW-3252» - 60, метр на проїзній частині, поверхневий, спарений, дугоподібний. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» отримав механічні ушкодження в виді: деформації кабіни та кузову з лівої сторони, відсутнє лобове скло, розбите ліве дзеркало заднього огляду, а велосипед «PROF 1» червоного кольору, у виді деформації керма, клину заднього колеса, подряпин на рамі. (а.с.3-29);
- довідкою про причину смерті до форми № 106/0 № 268 від 11.07.2016 року, згідно якої причиною смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, померлої 10 липня 2016 року стала автомобільна тупа травма з відкритим вдавленим переломом кісток склепіння та основи черепу, закритим переламом лівого стегна, розривом лівої нирки (а.с. 41);
- протоколом огляду місця події від 10.07.2016 та фототаблицею до даного протоколу, проведеного з 12-00 до 12-50, під час якого, в присутності двох понятих за участю фельдшера швидкої медичної допомоги м. Новодружеська в автомобілі ВАЗ 2102 червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 був оглянутий труп ОСОБА_5, поверхня тіла, голова та волосся якого має забруднення у вигляді смоли чорного кольору. Під час огляду нічого не вилучалося, труп ОСОБА_5 направлений на СМЕ м. Лисичанська для дослідження (а.с.32-38);
- висновком судово-медичної експертизи №268, проведеної на підставі постанови слідчого від 10.07.2016 року (а.с.56) (експертиза розпочата 11.07.2016 року, закінчена 29.07.2016 року) згідно якої при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлені наступні ушкодження: відкритий багатоосколковий вдавлений перелом кісток склепіння та основи черепу з ушкодженням мозку; закритий перелом лівого стегна; подвійний перелом нижньої щелепи; розрив лівої нирки.
Утворилися ушкодження від взаємодії з твердими предметами і стосовно живої особи мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Смерть дитини ОСОБА_5 настала від автомобільної травми з багатоосколковим вдавленим переломом кісток склепіння та основи черепу, ушкодженням мозку, перелому лівого стегна, нижньої щелепи, розриву лівої нирки.
Смерть потерпілої ОСОБА_5 настала миттєво і в зв'язку з цим встановити послідовність отримання тілесних ушкоджень не можливо.
Судово-медичних даних, для встановлення напрямку автомобілю в момент травмування не можливе.
Судово-медичних даних, що тілесні ушкодження спричиненні не одночасно, не має.
Тілесні ушкодження утворилися від взаємодії з твердими предметами з необмеженою контактуючою поверхнею.
Встановити, куди саме прийшовся першочерговий удар, не можливо.
Смерть потерпілої, дитини ОСОБА_5, настала внаслідок ушкоджень, отриманих внаслідок ДТП. Ознак прижиттєвої дії нагрітого бітуму на тіло потерпілої не має. Ознак алкогольного сп'яніння експертизою тіла не встановлено (а.с.57-59).
- висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 19/113/9-1/158е від 29.08.2016 року, проведеної на підставі постанови слідчого від 18 липня 2016 року, згідно якого в результаті дослідження автомобіля «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлено, що робоча гальмівна система та ходова частина знаходилися в технічно працездатному стані, а рульове керування не виконувало свої основні функції і знаходилося в непрацездатному стані. Рульове керування представленого транспортного засобу не виконувало свої основні функції і знаходилося в непрацездатному стані, внаслідок деформації кріплення лівого важеля рульової тяги у вигляді розлому конструкції, з технічної точки зору деформація знаходиться в зоні аварійних пошкоджень і виключає нормальну експлуатацію автомобіля і тому з технічної точки зору могла мати місце внаслідок перекидання вказаного автомобіля на лівий бік (а.с.140-146);
- протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00254-00213-16 від 11.02.2016 року, згідно якого транспортний засіб «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3 після технічного контролю визнано технічно справним (а.с.167);
- висновком судової автотехнічної експертизи № 19/113/9-1/175е від 18.08.2016 року, проведеної на підставі постанови слідчого від 16 серпня 2016 року (а.с.209), згідно якої в дорожній ситуації що склалася, водію автомобіля «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 слід було керуватися технічними вимогами пункту 12.1 Правил дорожнього руху України.
У даній дорожній ситуації водій автомобіля «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3, діючи відповідно до технічних вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода.
З технічної точки зору, дії водія автомобіля «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3, невідповідні технічним вимогам пункту 12.1. Правил дорожнього руху України знаходилися в причинному зв'язку зі створенням аварійної ситуації та настання події розглянутого ДТП (а.с.214-216);
- висновком судової медичної експертизи № 204 від 23.08.2016 року, проведеної на підставі постанови слідчого від 18 серпня 2016 року (а.с.217), відповідно до якого при звертанні до травматологічного відділення ЦМЛ ім. Титова м. Лисичанська 10.07.2016 року у гр. ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: велика рвана рана лівого плеча, садна, рана п'ятого пальця лівої кісті. Після обстеження та лікування 20.07.2016 року встановлено заключний клінічний діагноз: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Обширна рвана рана лівого плеча, забій грудної клітини (травма виробнича 10.07.2016 року).
Утворилися ушкодження від взаємодії з твердими предметами, можливо в час та за обставин, вказаних в постанові, тобто внаслідок ДТП та відносяться до легких тілесних ушкоджень, які заподіяли короткочасний розлад здоров'я, як в купі, так і окремо. Згідно наданої медичної документації, на момент звернення до травматологічного відділення - потерпілий тверезий (а.с.218-219).
Вищевказані висновки експертів, проведені компетентними спеціалістами, узгоджуються з іншими об'єктивними доказами по справі, протоколи слідчих дій? що здійснені з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства України та покази потерпілої, свідків суд визнає належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність - такою, що з достатністю доводить вину обвинуваченого у вчиненні злочину за обставин, викладених у даному вироку.
З огляду на наведене суд вважає, що саме порушення Правил дорожнього руху України, водієм ОСОБА_3 перебувають у причинному зв'язку з наслідками, які настали. Так згідно п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. При цьому дорожні умови визначаються сукупності факторів, що характеризують видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини, її ширину, величину похилів на спусках та підйомах, віражів та заокруглень тощо…, а дорожня обстановка характеризується умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху, які повинен враховувати водій під час вибору швидкості руху, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
При цьому визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_3 частково суд розцінює як спосіб зменшити свою відповідальність за вчинення даного злочину.
Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у порушенні правил дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року, призначаючи покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, необхідно враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які помякшують і обтяжують покарання, та особу винного.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;
- особу винного, який розлучений, інвалідом не являється, раніше не судимий (а.с. 240), на обліку у наркологічному диспансері не числиться, під диспансерним спостереженням у лікаря психіатра не перебуває (а.с.244), за місцем проживання характеризується позитивно, на момент вчинення злочину працював водієм ТОВ «Данко», має позитивну виробничу характеристику за попереднім місцем роботи (а.с.241, 242), являється учасником бойових дій (а.с 237);
- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає добровільне часткове відшкодування завданої шкоди.
Суд не вбачає в діях обвинуваченого ОСОБА_3 обставини, яка пом'якшує покарання як щире каяття, оскільки за змістом ст.66 КК України щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, критичному ставленні винного щодо вчиненого ним злочину, співчуттю до потерпілих, прагненню зменшити негативні наслідки його протиправної поведінки, проте дані про таку оцінку ОСОБА_3 своїх дій в матеріалах кримінального провадження відсутні і в судовому засіданні встановлено не було, оскільки, частково визнаючи свою винуватість у вчинені даного злочину, обвинувачений протягом тривалого часу з моменту ДТП не вживав належних заходів для відшкодування спричиненої потерпілій матеріальної та моральної шкоди, а добровільне відшкодував наприкінці судового провадження лише 5000 гривень, що з урахуванням тяжкості наслідків ДТП та викладених вище обставин не може свідчити про щире каяття обвинуваченого.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає вчинення злочину відносно малолітньої особи.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи: тяжкість злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинення якого призвело до настання невідворотних наслідків - смерті малолітньої дитини ОСОБА_16, життя якої згідно ст. 3 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю, поведінку обвинуваченого після вчиненого злочину, та наявності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, думку потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні наполягала на призначення обвинуваченому найсуворішого виду покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі.
Крім того, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
При цьому, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, його вік та репутацію, який працює, має постійне місце проживання, за останнім місцем роботи та за місцем мешкання характеризується виключно з позитивної сторони, має на утриманні матір похилого віку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, являється учасником бойових дій - війни в Афганістані, вперше притягується до кримінальної відповідальності, частково відшкодував заподіяну шкоду, а також враховуючи, що даний злочин вчинений з необережності, підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 максимальної міри покарання, передбаченого санкцією ст. 286 ч. 2 КК України суд не вбачає.
Підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням суд не вбачає. Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.
Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 суд не вбачає.
Цивільний позов потерпілою ОСОБА_1 в установлено законом порядку заявлений не був, що не позбавляє право останньої звернутися з позовом в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна або незастосування спеціальної конфіскації, тощо.
Згідно до ст. 174 КПК України захід забезпечення кримінального провадження - арешт на тимчасово вилучене майно, накладений ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду від 20.07.2016 року (а.с.85), а саме:
-вантажний самоскид «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2 із причепом у вигляді ємкості для бітуму, що належить ТОВ «Данко», - підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 експертизи технічного стану транспортного засобу № 19/113/9-1/158е від 29.08.2016 року (а.с.140), та судової автотехнічної експертизи № 19/113/9-1/175е від 18.08.2016 року витрати у сумі 1055,52 гривень (а.с.139) та витрати у сумі 1055,52 гривень (а.с.213) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази:
-автомобіль «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2 із причепом у вигляді ємкості для бітуму, що згідно постанови слідчого від 15 липня 2016 року переданий на зберігання на територію КП «Лисичанський шляхрембуд» за адресою: Луганська область, м. Новодружеськ, вул. Гоголя, 31, - підлягає поверненню власнику ТОВ «Данко»;
-велосипед «PROF 1» червоного кольору, який згідно постанови слідчого від 15.07.2016 року переданий на зберігання до майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Д.І. Мендєлєєва - підлягає поверненню власнику - потерпілій ОСОБА_1 ;
-копія «протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00254-00213-16»,
-копія «договору про повну матеріальну відповідальність» який укладено між ТОВ «Данко» та водієм ОСОБА_3,
-копія наказу про закріплення автотранспортних засобів за водіями, згідно з яким вантажний автомобіль «FAW» 6715 закріплено за ОСОБА_3,
-копія «договору подряда», укладеного між ТОВ «Данко» та ОСОБА_3,
-копія договору оренди № 05/11/2015-1 між ТОВ «Данко» та ТОВ «Енергія С», на оренду приміщень з додатком у вигляді Акту прийому-передачі,
-копії паспорта ОСОБА_3, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, посвідчення водія,
-копія про перебування транспортного засобу «FAW», реєстраційний номер НОМЕР_2, на військовому обліку, - які згідно постанови слідчого від 18 серпня 2016 року (а.с.181) знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - підлягають збереженню у матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна, що належить на праві власності ТОВ «Данко», а саме: вантажний самоскид «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2 із причепом у вигляді ємкості для бітуму, накладений ухвалою слідчого судді від 20 липня 2016 року - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення:
- експертизи технічного стану транспортного засобу № 19/113/9-1/158е від 29.08.2016 року у сумі 1055 (одна тисяча п'ятдесят п'ять) гривень 52 коп. (№ рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013).
- судової автотехнічної експертизи № 19/113/9-1/175е від 18.08.2016 року у сумі 1055 (одна тисяча п'ятдесят п'ять) гривень 52 коп. (№ рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013).
Речові докази:
-автомобіль «FAW - CA3252Р2К2Т1А1» реєстраційний номер НОМЕР_2 із причепом у вигляді ємкості для бітуму, що згідно постанови слідчого від 15 липня 2016 року переданий на зберігання на територію КП «Лисичанський шляхрембуд» за адресою: Луганська область, м. Новодружеськ, вул. Гоголя, 31, - повернути власнику - ТОВ «Данко»;
-велосипед «PROF 1» червоного кольору, який згідно постанови слідчого від 15.07.2016 року переданий на зберігання до майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Д.І. Мендєлєєва - повернути власнику - потерпілій ОСОБА_1 ;
-копія «протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00254-00213-16»,
-копія «договору про повну матеріальну відповідальність» який укладено між ТОВ «Данко» та водієм ОСОБА_3,
-копія наказу про закріплення автотранспортних засобів за водіями, згідно з яким вантажний автомобіль «FAW» 6715 закріплено за ОСОБА_3,
-копія «договору подряда», укладеного між ТОВ «Данко» та ОСОБА_3,
-копія договору оренди № 05/11/2015-1 між ТОВ «Данко» та ТОВ «Енергія С», на оренду приміщень з додатком у вигляді Акту прийому-передачі,
-копії паспорта ОСОБА_3, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, посвідчення водія,
-копія про перебування транспортного засобу «FAW», реєстраційний номер НОМЕР_2, на військовому обліку, - які згідно постанови слідчого від 18 серпня 2016 року знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя: М.М. Старікова
Судове рішення № 64336194, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 26.01.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 415/59/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: