Ухвала суду № 64334671, 25.01.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/8846/15-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О. В.Провадження № 22-ц/780/271/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 25.01.2017

УХВАЛА

Іменем України

25 січня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Мережко М.В.,

суддів: Журби С.О., Суханової Є.М.,

секретар: Бобко О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 31 серпня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_2.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

встановила:

У жовтні 2015 року ТОВ «Авто Просто» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Представник позивача заявив клопотання та надав письмову заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль CHEVROLET TRACKER, кузов KL1BG7689ЕВ655545, 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії СХХ 791897.

В обґрунтування зазначеного клопотання посилався на те, що в провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ «Авто Просто» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу.

В позовній заяві вказано, що ТОВ «Авто Просто» належним чином виконало взяті на себе договірні зобовязання, внаслідок чого 13 лютого 2015 року ОСОБА_2 отримала автомобіль CHEVROLET TRACKER, кузов KL1BG7689ЕВ655545, 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії СХХ 791897.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 363758,12 гривень, а тому позивач вважає, що в разі задоволення позовних вимог невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 31 серпня 2016 задоволено клопотання представника ТОВ «Авто Просто» ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Накладено арешт у вигляді заборони відчуження на автомобіль CHEVROLET TRACKER, кузов KL1BG7689ЕВ655545, 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії СХХ 791897.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обовязку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Авто Просто» звернулось із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

13 лютого 2015 року ОСОБА_2 отримала автомобіль CHEVROLET TRACKER, кузов KL1BG7689ЕВ655545, 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

Позивач подав заяву, в якій просив накласти арешт на вказаний автомобіль, посилаючись на те, що разі задоволення позовних вимог невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи наведені вимоги закону та клопотання позивача про забезпечення позову, суддя відповідно до вимог ст. 152 ЦК України вжив заходів для його забезпечення, При цьому, враховуючи характер заявлених позовних вимог (стягнення боргу за договірним зобовязанням) заборона відчуження автомобіля є співмірним заходом забезпечення позову і не порушує прав відповідача.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль CHEVROLET TRACKER, кузов KL1BG7689ЕВ655545, 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії СХХ 791897 до розгляду справи по суті підлягає до задоволення, оскільки невжиття даного способу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313- 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 31 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий М.В. Мережко

Судді С.О. Журба

ОСОБА_5