Ухвала суду № 64334502, 24.01.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/7173/16-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.Провадження № 22-ц/780/594/17 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 33 24.01.2017

УХВАЛА

Іменем України

24 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернулася до суду з позовом та просила стягнути з ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 29 036 грн. 01 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 січня 2015 року між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ТОВ «Голандський корм» було укладено договір добровільного страхування, згідно умов якого було застраховано майновий інтерес щодо наземного транспортного засобу автомобіля марки Ford Mondeo, д.н.з НОМЕР_2. Відповідно до умов договору страхування страховик повинен відшкодувати шкоду, що завдана в результаті страхового випадку. 04 грудня 2015 року в смт. Чабани за участю застрахованного автомобіля під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля VOLVO S 80 під керуванням ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої застрахований ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Постановою суду від 28 січня 2016 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні ДТП. На підставі укладеного договору страхування, заяви про виплату страхового відшкодування та страхового акту позивач виплатив належне страхове відшкодування та набув право вимоги до винної особи. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Нова». Однак, позивач має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, права вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2016 року у задоволенні позову ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи до нього перейшли права потерпілого (кредитора) у зобов'язанні по відшкодуванню шкоди солідарними боржниками, а саме ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Нова». Рішення суду про стягнення зі страховика грошових коштів не припиняє зобов'язання відповідача по відшкодуванню завданої шкоди. Крім того, рішення господарського суду про стягнення на користь позивача виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «СК «Нова» не виконане. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним з боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором, що в подальшому виключає можливість отримання позивачем грошових коштів в подвійному розмірі за одним страховим випадком.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 20 січня 2015 року між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ТОВ «Голандський корм» було укладено договір № 095975 добровільного страхування наземного транспортного засобу, згідно умов якого було застраховано майновий інтерес щодо наземного транспортного засобу автомобіля марки Ford Mondeo, державний номерний знак якого НОМЕР_2 строком до 12 січня 2016 року включно.

04 грудня 2015 року о 17 год. 20 хв. ОСОБА_2, рухаючись на регульованому перехресті вул. Машинобудівників - вул. Кірова в смт. Чабани, керуючи автомобілем Volvo S 80, державний номерний знак НОМЕР_1, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, допустив зіткнення з автомобілем Ford Mondeo, державний номерний знак якого НОМЕР_2, внаслідок чого відбулось зіткнення, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Після настання дорожньо-транспортної пригоди ТОВ «Голандський корм» звернулося до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування вартість матеріального збитку автомобіля Ford Mondeo, державний номерний знак якого НОМЕР_2, складає 29 036 грн. 01 коп.

17 грудня 2015 року було складено страховий акт № UA2015120400039/L04/1, відповідно до якого вартість страхового відшкодування склала 29 036 грн. 01 коп.

Згідно платіжного доручення № 38120 від 18 грудня 2015 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виплатило страхове відшкодування у розмірі 29 036 грн. 01 коп. на рахунок ТОВ «Автоцентр «Європа-Сервіс».

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 січня 2016 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04 липня 2016 року стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Нова» на користь ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму страхового відшкодування в розмірі 29 036 грн. 01 коп.

Згідно листа Дніпровського районного відділу ДВС міста Києва від 17 листопада 2016 року на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 52480813 з примусового виконання наказу № 910/10079/16 від 22 липня 2016 року, виданого господарським судом м. Києва про стягнення з ПАТ «СК «Нова» на користь ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» в сумі 30 414 грн. 01 коп. Станом на 17 листопада 2016 року рішення боржником не виконано.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач скористався свої правом вибору та пред'явив вимоги в порядку суброгації до страхової компанії. Посилання позивача на те, що він має право вибору навіть при наявності судового рішення, яке не виконано, є безпідставним, оскільки задоволення позовних вимог призведе до подвійного стягнення по одному страховому випадку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно роз'яснень, які містяться п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті ДТП пошкоджено автомобіль, який був застрахований у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна». ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виплатила страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 29 036 грн. 01 коп., після чого пред'явила позов до ПАТ «СК «Нова», з якою винна особа уклала договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про стягнення зазначеної суми. Так, рішенням господарського суду від 04 липня 2016 року з ПАТ «СК «Нова» на користь позивача стягнуто страхове відшкодування за страховим випадком, який мав місце 04 грудня 2015 року. Отже, позивач реалізував своє право на звернення до суду з приводу страхового відшкодування, яке було виплачено ним за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» посилається на постанову Верховного суду України від 25 грудня 2015 року (справа № 6-2587цс15). Однак, у вказаній справі рішення стосувалося стягнення страхового відшкодування з винної особи, а рішення суду про стягнення такого відшкодування зі страхової компанії, в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність, судом не ухвалювалося.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що рішення суду про стягнення страхового відшкодування не виконане. Вказана обставина підтверджується листом ВДВС, в якому зазначено, що у них на виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання наказу від 22 липня 2016 року, виданого господарським судом м. Києва про стягнення з ПАТ «СК «Нова» на користь ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» в сумі 30 414 грн. 01 коп.

Отже, рішення господарського суду перебуває у процесі виконання, виконавче провадження у справі не закінчено, а тому підстави для стягнення страхового відшкодування з ОСОБА_2 відсутні.

В апеляційній скарзі позивач посилається на постанову Верховного суду України від 20 січня 2016 року (справа № 6-2808цс15) зазначає про те, що після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи до нього перейшли права потерпілого (кредитора) у зобов'язанні по відшкодуванню шкоди солідарними боржниками, а саме ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Нова».

Однак, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», звертаючись до суду, не заявляв вимогу про солідарне стягнення страхового відшкодування, а лише заявив вимогу до ПрАТ «СК «Нова» в порядку господарського судочинства, обравши таким чином спосіб захисту свого права.

Посилання позивача в даному випадку, що ПрАТ «СК «Нова» та ОСОБА_2, є солідарними боржниками не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки зобов'язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог закону лежить на винній особі, тобто на ОСОБА_2

ПрАТ «СК «Нова» лише в силу вимог договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів взяла на себе зобов'язання відшкодувати цю ж саму шкоду за страхувальника на умовах визначених договором.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав до задоволення позову, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на наявних у справі доказах та доводами апеляційної скарги не спростовуються.

20 січня 2017 року до апеляційного суду надійшли заперечення ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, в яких він просив, зокрема, стягнути витрати на правову допомогу.

Однак, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав до зміни чи скасування судового рішення - підстав до розподілу судових витрат в апеляційному порядку не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.