Ухвала суду № 64332571, 01.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

01 грудня 2016 року м. Київ К/800/32930/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши

касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - ОДПІ)

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2015

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016

у справі № 803/3030/15

за позовом ОСОБА_1

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОДПІ 29.11.2016 (згідно штампу на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, як така, що подана без дотримання вимог частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судових рішень є не достатнім для прийняття рішення про його задоволення.

Звертаючись 29.11.2016 до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою та заявляючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, ОДПІ посилається на те, що первинна касаційна скарга була повернута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.08.2016 № К/800/18392/16 на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 цього Кодексу через не виконання ОДПІ вимог суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору. При цьому ОДПІ зазначає, що недостатній рівень фінансування видатків на сплату судового збору об'єктивно виключив можливість сплатити судовий збір під час подання первісної касаційної скарги.

Після відновлення фінансування видатків на сплату судового збору платіжним дорученням від 08.11.2016 № 998 ОДПІ сплачено судовий збір у розмірі 3 889,44, що не відповідає розміру судового збору, встановленому підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до цього підпункту в редакції, чинній на дату звернення ОДПІ з касаційною скаргою, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сплачується 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI у редакції, що діяла на момент подання позовної заяви, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки у цій справі за подачу позову майнового характеру підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3 535,85 грн., то за подання касаційної скарги судовий збір підлягав сплаті у сумі 4 243,02 грн.

Згідно з частиною 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

За змістом норм частин 2, 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам статті 213 цього Кодексу та дотриманням встановленого процесуального строку на її подання.

Згідно з частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Відповідно до паспорту бюджетної програми на 2016 рік, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 84, за відомчою класифікацією видатків (КПКВК) 3507010 затверджено напрями використання бюджетних коштів із загального фонду для сплати судового збору органами Державної фіскальної служби у розмірі 710 982,70 тис. грн.

Відповідач не надає доказів відсутності фінансування з Державного бюджету України видатків на сплату судового збору, що було об'єктивною перешкодою для повторного звернення із касаційною скаргою впродовж періоду часу з серпня по листопад 2016 року (кошторис на 2016 рік; довідки територіального органу ДКС України щодо фактичного стану фінансування видатків на сплату судового збору; виписки з казначейського рахунку ОДПІ по коду економічної класифікації 2800 за цей період часу тощо), що унеможливлює зробити висновок про наявність об'єктивних перешкод для звернення ОДПІ з касаційною скаргою повторно в оптимальний строк після отримання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.08.2016.

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Керуючись частиною 1 статті 108, статтями 165, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі № 803/3030/15 залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз'яснити, що відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною в разі якщо недолік касаційної скарги не буде усунений впродовж зазначеного строку або не буде заявлено клопотання про продовження цього строку.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко