Рішення № 64332487, 25.01.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/261/16-ц

Провадження № 22-ц/779/126/2017

Категорія 54

Головуючий у 1 інстанції Потятинник Ю. Р.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Матківського Р.Й., Максюти І.О.

секретаря Капущак С.В.

з участю ОСОБА_2

представника управління освіти, молоді і спорту Коломийської районної державної адміністрації

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до управління освіти, молоді і спорту Коломийської районної державної адміністрації, третя особа - начальник управління освіти, молоді і спорту Коломийської районної державної адміністрації ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 08 листопада 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулась в суд з указаним позовом і з врахуванням зміни підстав позову зазначала, що з серпня 1990 року вона перебувала у трудових відносинах з Виноградським НВК «ОСОБА_5 ст.- ДНЗ» Коломийського району , а з 1993 року на посаді вчителя початкових класів вказаного навчального закладу. Наказом начальника управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації ОСОБА_4 від 21.12.2015 р. № 633-к з внесеними змінами від 26 лютого 2016 року №73-к її звільнено з посади вчителя початкових класів Виноградського НВК «ОСОБА_5 ст.- ДНЗ» з 23.12.2015 року з підстав, передбачених п. 3 ст. 41 КЗпП України - вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи на посаді вчителя. Своє звільнення з роботи вважала незаконним, посилаючись на те, що вона не вчиняля аморального проступку, не встановлено її вини в неналежному виконанні трудових обовязків, не встановлено систематичності порушень трудової дисципліни, просила поновити її на посаді вчителя початкових класів Виноградського НВК «ОСОБА_5 ст.- ДНЗ» Коломийського районного району Івано-Франківської області, стягнути з управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації на її користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду завдану незаконним звільненням у розмірі 6000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 08 листопада 2016 року відмовлено в задоволенні позову. Цим же рішенням суд зазначив, вважати ОСОБА_2 звільненою з посади вчителя початкових класів Виноградського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ДНЗ» з 23.12.2015р. на підставі ст. 41 ч.1 п.3 КЗпП України (вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи).

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову, вказуючи на те, що суд неповно зясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив незаконне рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що встановлюючи факт звільнення ОСОБА_2 з посади вчителя початкових класів Виноградського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ДНЗ» суд вийшов за межі позовних вимог. Крім того, її звільнено з порушенням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачених ст. 148 КЗпП України, так як дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом за виявленим проступком не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Наказ про звільнення з роботи видано 21 грудня 2015 року на підставі події, яка відбулась 10 листопада 2015 року.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.

Представник управління освіти, молоді і спорту Коломийської районної державної адміністрації ОСОБА_6 заперечила доводи апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Разом з тим, представник відповідача суду пояснила, що про вчинення ОСОБА_2 10 листопада 2015 року аморального проступку, тобто конфліктної ситуації у школі, в тоже день було відомо директору Виноградського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ДНЗ» ОСОБА_7, який у цей же день негайно повідомив начальника начальника управління освіти, молоді і спорту Коломийської районної державної адміністрації ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вчинення аморального проступку несумісного з продовженням роботи вчителя початкових класів доведено в судовому засіданні доказами. Разом з тим, суд знаходить формулювання причини звільнення позивача неправильним і таким, що не відповідає чинному законодавству. Тому прийшов висновку, що слід вважати ОСОБА_2 звільненою з посади вчителя початкових класів Виноградського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ДНЗ» з 23.12.2015р. на підставі ст. 41 ч.1 п.3 КЗпП України (вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи).

Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом і не заперечується сторонами, з серпня 1990 року ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з Виноградським НВК «ОСОБА_5 ст.- ДНЗ» Коломийського району, а з 1993 року на посаді вчителя початкових класів. Наказом начальника управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації ОСОБА_4 від 21.12.2015 р. № 633-к з внесеними змінами від 26 лютого 2016 року №73-к була звільнена з посади вчителя початкових класів Виноградського НВК «ОСОБА_5 ст.- ДНЗ» з 23.12.2015 року з підстав, передбачених п. 3 ст. 41 КЗпП України - вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи на посаді вчителя.

Так, підставою для звільнення з роботи, начальник управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації ОСОБА_4 вважав те, що ОСОБА_2 не виконала наказ №109 від 06.11.2015 року «Про внесення змін до наказу №77 від 02.09.2015 року «Про організацію навчально-виховного процесу Виноградського НВК «ОСОБА_5 ст.- ДНЗ» на 2015/2016 навчальні роки щодо ущільнення навчальних уроків у першому класі (проведення спарених уроків з перервою між ними пять хвилин), 10 листопада 2015 року вступила у конфлікт з вчителем англійської мови ОСОБА_8 щодо черговості проведення уроків у першому класі класним керівником якого є вона, внаслідок чого вчинила аморальний проступок, (штовхнула вчительку англійської мови у присутності учнів) несумісний з продовженням роботи на посаді вчителя.

Відповідно до п. 3 ст. 41 КЗпП України підставою для звільнення особи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу є вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального поступку, несумісного з продовженням даної роботи.

Тобто підставою для звільнення за п. 3 ст. 41 КЗпП України може бути не будь-який аморальний проступок, а такий, що несумісний із продовженням даної роботи.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 28 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів», з підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи (п. 3 ст. 41 КЗпП України), можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Таке звільнення допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обовязків, так і не повязаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 27 постанови, вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Судом встановлено, що звільнення ОСОБА_2 з роботи проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки позивачки, не підтвердженої конкретними фактами. Даний факт підтверджується даними, які містяться у копії протоколу зборів трудового колективу Виноградського НВК «ОСОБА_5 ст.- ДНЗ» від 14.12.2015 року №3(а.с.7), висновку Коломийського відділу поліції по заяві ОСОБА_9 від 02.12.2015 року (а.с.8), доповідній записці директора Виноградського НВК «ОСОБА_5 ст.- ДНЗ» від 20.11.2015 року (а.с.10).

Інших доказів того, що ОСОБА_2 10 листопада 2015 року вчинила аморальний проступок, несумісний з продовженням роботи на посаді вчителя позивачем суду не подано.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що під час конфлікту щодо черговості проведення уроків з учнями першого класу ОСОБА_2 вчинила конфлікт з вчителем англійської мови ОСОБА_8, яка намагалась провести спарений у рок у цьому класі, у процесі якого останню перед дітьми штовхнула вчителя англійської мови на парту, що є аморальним проступком, несумісним з продовженням роботи на посаді вчителя, оскільки наказ №109 від 06.11.2015 року «Про внесення змін до наказу №77 від 02.09.2015 року «Про організацію навчально-виховного процесу Виноградського НВК «ОСОБА_5 ст.- ДНЗ» на 2015/2016 навчальні роки щодо ущільнення навчальних уроків у першому класі (проведення спарених уроків з перервою між ними пять хвилин) не був доведений позивачці під розписку, що не заперечувалось представников відповідача. Крім цього, факт конфлікту щодо черговості проведення уроків у першому класі не можна визнати таким, що є аморальним проступоком, несумісним з продовженням позивачкою роботи на посаді вчителя, так як не привів до негативних наслідків, а мав місце через неналежну організацію роботи адміністрацією школи.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до вимог ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно даних, які містяться в атестаційному листі управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації, Виноградська «ОСОБА_5 ступенів від 29 березня 2013 року ОСОБА_2 підтверджено раніше присвоєну кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії (а.с.49).

Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Законодавством установлено, що днем виявлення проступку є день, коли про нього дізналася посадова особа, яка має право на застосування дисциплінарного стягнення. Відповідно, перебіг зазначеного терміну розпочинається, коли проступок виявлено посадовою особою, до обов'язків якої входить контроль за додержанням трудової дисципліни, а не тільки керівником установи чи підприємством.

Установлено, що позивачка звльнена з роботи 23 грудня 2015 року через конфлікт на робчому місці, який мав місце 10 листопада 2015 року, про що було відомо відповідачу. Даний факт не заперечується представником відповідача, визнаний сторонами й відповідно ч.1 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Отже, на момент притягнення до дисциплінарної відповідальності сплинув термін притягнення позивачки до відповідальності, а тому роботодавцем пропущено місячний строк,чим порушено норми ст. 148 КЗпП України.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком.

Відповідно до пункту 5 Порядку основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

Відповідно даних, які містяться у довідці управління освіти, молоді і спорту Коломийської районної державної адміністрації №336/01-07/04/ від 07.11.2016 року заробітна плата вчителя почткових класів Виноградського НВК «ОСОБА_5 ст.- ДНЗ» ОСОБА_2 М.П. перед звільненням становила: жовтень 2015 року 4846,78 грн.; листопад 2015 5189,06 грн. (а.с.187).

Згідно статистичних даних кількість робочих днів у жовтні 2015 року становила 21 робочий день та у листопаді 21 робочий день (42 робочі дні). Отже, відповідно пункту 5 Порядку для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин). Жовтень 2015 року 4846,78 грн.+ листопад 2015 5189,06 грн.= 10035,84 грн.: 42 роб. дні = 238,94 грн. за один робочий день.

Загальна кількість робочих днів у 2016 році становила 251 робочий день, з 23 грудня 2015 року 6 робочих днів, з 1 січня по 25 січня 16 робочих днів. Всього середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді за час вимушеного прогулу становить 273 робочі дні, а загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 67630 грн (шістдесять сім тисяч шістсот тридцять гривень) 02 коп.(273,02 х 238,94 грн.) які підлягають стягненню з відповідача після сплати обовязкових платежів.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків або змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які були надані у п. 9, 13 Постанови від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Оскільки звільнення ОСОБА_2 відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, останній з боку відповідача завдано моральну шкоду, внаслідок негативних змін у звичайних умовах його життя, що зумовлено витрачанням часу на документальне оформлення порушення його прав, тривалого захисту свого порушеного права в суді, в зв'язку з чим позивачу були спричинені моральні страждання, грошові кошти на відшкодування якої підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості моральна шкода підлягає стягненню у розмірі 1000 грн.

За правилами п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав встановлених п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2

За змістом ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309,313,314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 08 листопада 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до управління освіти, молоді і спорту Коломийської районної державної адміністрації, третя особа - начальник управління освіти, молоді і спорту Коломийської районної державної адміністрації ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконнимми та скасувати наказ начальника управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації ОСОБА_4 від 21.12.2015 р. № 633-к про звільнення ОСОБА_2 з посади вчителя початкових класів Виноградського НВК «ОСОБА_5 ст.- ДНЗ» з 23.12.2015 року за неналежне виконання посадових обовязків та наказ начальника управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної адміністрації від 26.02.2016р. № 73-к «Про внесення змін до наказу від 21.12.2015 р. № 633-к» з внесенням у константучюу частину цього наказу доповнення такого змісту: «Відповідно до подання директора Виноградського НВК «ОСОБА_5 ст.-ДНЗ» ОСОБА_7 від 14.12.2015р. №47, протоколу зборів трудового колективу Виноградського НВК «ЗОШ I-III ст.-ДНЗ» від 14.12.2015р. №3; враховуючи матеріали перевірки Коломийського відділу поліції від 02.12.2015р., відповідно до ст. 147-149 КЗпП України та керуючись частиною 3 ст. 41 КЗпП України». Інші частини наказу залишено без змін.

Поновити ОСОБА_2 на посаді вчителя початкових класів Виноградського НВК «ОСОБА_5 ст.- ДНЗ» Коломийського району Івано-Франківської області з 23 грудня 2015 року.

Стягнути з управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_2 67630 грн (шістдесять сім тисяч шістсот тридцять гривень) 02 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 1000 грн (одну тисячу гривень) моральної шкоди, 500 грн. (пятсот гривень) понесених витрат на правову допомогу та 676 грн судового збору в дохід держави.

В решті позову відмовити.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 5017 грн (пять тисяч сімнадцять гривень) 92 коп., відповідно п.п.2,4 ч.1 ст. 367 ЦПК України допустити до негайного виконання.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Судді: В.Д.Фединяк

ОСОБА_10

ОСОБА_11