Постанова № 64332442, 23.01.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15646/16-п

Провадження № 33/779/33/2017

Категорія ст.188 28 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Попович В. С.

Суддя-доповідач Гандзюк

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Гандзюк В.П., розглянувши справу про адміністративні правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду від 14 грудня 2016 року, -

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, фізична особа підприємець, громадянина України, -

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 188-28 КУпАП України та постановлено накласти стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2, в спеціальний фонд Державного бюджету України 275 грн. 60 коп. судового збору.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_2 станом на 17 листопада 2016 року не виконав законну вимогу № 60 від 27 вересня 2016 р. посадових осіб Управління патрульної поліції в м. Івано-Франківську щодо усунення порушень правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху на вул. Старозамкова в м. Івано-Франківськ, чим порушив вимоги пункту 15 ПКМУ № 1342 і тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст. 188-28 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність та необґрунтованість.

Зокрема вказує на те, що жодних споруд на території паркувальної зони №1 не розміщував, такий факт не зафіксований ні в приписі, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, а відтак відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. Натомість посилаючись на Закон України «Про дорожній рух» вважає, що обов'язок щодо організації дорожнього руху на території міста покладений на органи місцевого самоврядування, і саме вони повинні вчиняти дії щодо розроблення та затвердження відповідних схем, а отже ОСОБА_2 не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством України.

Що стосується невиконання ним вимог припису №60, щодо обладнання технічними засобами регулювання майданчику для паркування в межах паркувальної зони №1 згідно схеми організації руху, то такий не міг бути виконаний в силу відсутності схеми організації дорожнього руху, а самовільне розміщення обладнання на паркувальній зоні розцінювалося б як порушення.

Також ОСОБА_2 зазначає, що не оскарження ним вимоги №60 є його правом, а не обов'язком, а тому факт не оскарження даної вимоги, не дає підстав вважати, що вона законна.

У зв'язку з цим, оскаржувану постанову просив скасувати, та постановити нову, про закриття провадження у справі, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.

Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Судом першої інстанції за результатами розгляду адміністративної справи щодо ОСОБА_2 вказані вимоги закону не дотримані, а висновки суду про наявність складу в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-28 КУпАП є непереконливими.

Так, 27.09.2016 року працівником поліції було складено припис №60, яким висунуто вимоги, зокрема: провести пофарбування бордюрів відповідно до вимог ДСТУ 2587:2010 в межах паркувальної зони №1; розробити та узгодити схему організації дорожнього руху паркувальної зони №1, яку надано ПП ОСОБА_2 для обслуговування відповідно до укладених договорів з Управлінням транспорту та зв'язку виконкому Івано-Франківської міської ради; обладнати технічними засобами регулювання майданчик для паркування в межах паркувальної зони №1 згідно схеми організації дорожнього руху (а.с.2).

17.11.2016 року щодо ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.188-28 КУпАП за фактом невиконання вимог припису № 60 (а.с.1).

Відповідно до ст.27 Закону України «Про дорожній рух» організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів, інформаційно-телекомунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення. Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.

Відповідно до п.п.1-3, 6, 9 ст.6 закону України «Про дорожній рух» до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить: виконання вимог законодавства та рішень органів виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку; розробка, затвердження та реалізація міських і районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки; формування міських і районних фондів, у тому числі позабюджетних, для фінансування програм і окремих заходів, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки; організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами; організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, ОСОБА_2 не міг виконати вимоги припису щодо облаштування паркувальної зони №1 по вул. Старозамкова в м. Івано-Франківську, до визначення схеми організації дорожнього руху, оскільки вирішення вказаного питання відноситься до компетенції виконавчих органів відповідної міської ради.

Крім того, в засіданні Апеляційного суду Івано-Франківської області представник ОСОБА_2 надав суду узгоджений план організації руху від 23.12.2016 року, з якого вбачається, що такий виконаний спеціалізованими органами виконавчої влади. Тобто, ОСОБА_2 не має і не може мати відношення до вчинення дій, які були зазначені в п.2 зазначеного припису № 60. В суді не спростовано факту про те, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до посадових осіб місцевого транспортного управління, які мали повноваження на складання та погодження схеми організації дорожнього руху паркувальної зони №1. Таким чином, самостійне виконання припису підприємцем було неможливим. За відсутності погодженої схеми не могли виконуватися і інші пункти припису.

За змістом ст.188-28 КУпАП адміністративна відповідальність настає лише за порушення законних вимог і не може тягнути відповідальність за не вчинення дій, які не входять в компетенцію особи, для якої такі вимоги були висунуті.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасувати постанову Івано-Франківського міського суду від 14 грудня 2016 року, як необґрунтованої та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-28 КУпАП України, відносно ОСОБА_2, на підставі п. 1. ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу даного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 247, 293 ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволити.

Постанову Івано-Франківського міського суду від 14 грудня 2016 року скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області В.П. Гандзюк

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк