Ухвала суду № 64332205, 23.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 січня 2017 року Д/800/11/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про повернення сплаченої суми судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України про скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2015 року касаційні скарги ОСОБА_3 - представника позивача ОСОБА_2 та Державної виконавчої служби України задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2015 року вимоги позивача задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 року апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2015 року скасовано. Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України, Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про скасування постанови, визнання протиправними дій закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

До Вищого адміністративного суду України надійшла заява ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про повернення сплаченої суми судового збору згідно квитанції про сплату від 3 жовтня 2013 року в розмірі 1605,80 гривні.

За приписами частини другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами статті 7 Закону України "Про судовий збір" обумовлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За правилами статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2015 року касаційні скарги ОСОБА_3 - представника позивача ОСОБА_2 та Державної виконавчої служби України задоволено частково.

Враховуючи, що постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у цій справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, який постановою від 22 травня 2015 року вимоги позивача задовольнив частково, а суд апеляційної інстанції 9 липня 2015 року провадження у справі закрив, питання щодо визначення грошового розміру судових витрат, які повинні бути компенсовані позивачу у справі, повинен розглядати саме Київський апеляційний адміністративний суд.

Отже, враховуючи наведене, судовий збір у даному випадку поверненню не підлягає, а тому підстави для задоволення вказаної заяви про повернення судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтею 87 КАС України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про повернення сплаченої суми судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України про скасування постанови відмовити.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України В.В.Швець