Ухвала суду № 64331341, 26.01.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кулініч Я.В.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"26" січня 2017 р. Справа № 286/4145/15-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "20" грудня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати постанову №196/4-Ф від 06.08.2015 року про накладення штрафу незаконною та скасувати її. Свої вимоги мотивувала тим, що їй на праві власності належить частина житлового будинок в АДРЕСА_1. Відповідно до рішення виконавчого комітету Овруцької міської ради №188 від 22.08.2012 їй було надано дозвіл на виготовлення проектної документації на здійснення добудови до частини житлового будинку на орендованій земельній ділянці. На підставі цього рішення позивачем була виготовлена проектна документація, отримані містобудівні умови, будівельний паспорт. До початку виконання будівельних робіт позивач подавала до ДАБІ відповідне повідомлення, декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована УДАБІ у Житомирській області 03.12.2014 року за №2023/14.

Декларацію про готовність об"єкта до експлуатації позивачем подано до УДАБІ у Житомирській області, яка зареєстрована 14.02.2015 року за №704/15. А після усунення зауважень та недоліків повторно подала декларацію 20.06.2015 року, яка зареєстрована 02.07.2015 серія ЖТ №143151820435.

05.08.2015 ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на магазин.

В подальшому позивачу стало відомо, що декларація про початок будівельних робіт та про готовність об"єкту до експлуатації скасовано, а 24.07.2015 року відносно позивача Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 96 КУпАП, за надання недостовірних відомостей в декларації щодо земельної ділянки. На підставі протоколу відповідачем винесено постанову №196/4-Ф і накладено штраф у розмірі 8500 грн. Вважає, винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу незаконним та неправомірним, а постанову такою, що підлягає скасуванню.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 20 грудня 2016 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову до Управління державного архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 є власником частини житлового будинку в АДРЕСА_1, що підтверджується рішенням Овруцького районного суду від 03.02.2009 та договором про поділ в натурі часток житлового будинку від 05.06.2009.

Відповідно до рішення Овруцької міської ради Житомирської області №177 від 26.06.2012 19 сесії 6 скликання затверджено технічну документацію із землеустрою та надано позивачу земельну ділянку в оренду.

23.07.2012 року між ОСОБА_3 та Овруцькою міською радою було укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого земельну ділянку позивачу надано для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до рішення №188 від 22.08.2012 виконавчого комітету Овруцької міської ради позивачу було надано дозвіл на виготовлення проектної документації на будівництво добудови до частини житлового будинку (копія витягу з рішення №188 від 22.08.2012).

На виконання даного рішення позивачем була виготовлена проектна документація, отримані містобудівні умови, будівельний паспорт.

До початку виконання будівельних робіт ОСОБА_3 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (далі УДБІ) були подані повідомлення про початок будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт.

Декларацію про готовність об"єкта до експлуатації позивачем подано до УДАБІ у Житомирській області 14.02.2015, яка зареєстрована за №704/15. А після усунення зауважень та недоліків позивач повторно подала декларацію про готовність 20.06.2015 року, яка зареєстрована УДАБІ 02.07.2015 серія ЖТ №143151820435.

05.08.2015 позивач отримала свідоцтво про право власності на громадський будинок (магазин) в АДРЕСА_1, загальною площею 389,2 кв. м..

24.07.2015 року відносно позивача Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 96 КУпАП, за надання недостовірних відомостей в декларації щодо земельної ділянки. На підставі протоколу відповідачем винесено постанову №196/4-Ф, якою на позивача за вказане порушення накладено штраф у розмірі 8500 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно застосував до позивача адміністративне стягнення, передбачене ч. 8 ст.96 КУпАП, оскільки позивач при поданні декларації про готовність об"єкта до експлуатації порушення надала недостовірні відомості щодо земельної ділянки, на якій здійснювала будівництво.

Колегія суддів з постановою суду першої інстанції погоджується з таких підстав.

Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі-Порядок) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п. п. 7, 9 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

З матеріалів справи слідує, що на підставі звернення Овруцької міської ради від 15.06.2015 вих. № 02-16/620 щодо порушення ОСОБА_3 вимог законодавства під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно до приписів Порядку посадовою особою УДАБІ в період з 20.07.2015 по 24.07.2015 проведена позапланова перевірка за вищевказаною адресою. Перевіркою встановлего факт реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації серії ЖТ № 143151820435 від 02.07.2015 року, де в пункті 11-1 (інформація про документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію чи договір про встановлення права земельного сервітуту щодо будівництва об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури) зазначено договір оренди земельної ділянки №б/н від 23.07.2012, укладений з Овруцькою міською радою.

Зі змісту договору оренди земельної ділянки від 23.07.2012 року вбачається, що вказана земельна ділянка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (а.с.12). Пунктом 19 договору оренди передбачено заборону на зміну цільового призначення земельної ділянки.

Всупереч вказаному, ОСОБА_3 виконані будівельні роботи з реконструкції частини житлового будинку під магазин, що зумовило фактичне використання орендованої земельної ділянки по АДРЕСА_1 не за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

За таких обставин правомірними є висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_3 наведено недостовірні дані у п. 11-1 декларації про готовність до експлуатації об'єкта: "Реконструкція частини житлового будинку під магазин по АДРЕСА_1 " ЖТ № 143151820435 від 02.07.2015, оскільки, зазначивши у декларації договір оренди земельної ділянки №б/н від 23.07.2012, позивач задекларувала, що вказаний об'єкт збудовано на земельній ділянці відведеній саме для цієї мети, тобто функціональне призначення об'єкта відповідає цільовому призначенню земельної ділянки: "для будівництва індивідуальних житлових будинків (присадибна ділянка)", що суперечить фактичним обставинам.

Пунктами 16,17 Порядку, встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2015 року Управлінням було складено відповідний акт, протокол про адміністративне правопорушення та припис №63/4/15 усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, від підпису та отримання яких позивачка відмовилась.

Згідно п.21 Порядку у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що вказані матеріали перевірки 24.07.2015 надіслані ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням за місцем її реєстрації, зазначеної в паспорті.

Відповідно до ч. 10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.08.2015 року на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 24.07.2015 року начальником інспекційного відділу у місті Житомирі Сербіним С.Л. було винесено постанову №106/4-ф про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500, 00 грн..

Посилання позивача на те, що вона не знала про складання протоколу, оскільки 24.07.2015 року перебувала поза межами м.Овруч апеляційний суд оцінює критично, позаяк у протоколі про адміністративне правопорушення міститься запис про відмову ОСОБА_3 від підпису.

Крім того, як вбачається з протоколу в ньому було зазначено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач довів правомірність своїх дій щодо накладення на позивача адміністративного стягнення, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "20" грудня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_2

3- представник позивача ОСОБА_6

4- відповідачу: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області м-н С.П.Корольова,12,м.Житомир,10014

- ,