Ухвала суду № 64330695, 25.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 р.Справа № 820/5693/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2016р. по справі № 820/5693/16

за позовом Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

до ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом - Східна ОДПІ, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом - ОСОБА_2, відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 25000,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто на користь Державного бюджету України у відділення УДКСУ у Комінтернівському районі м. Харкова, код МФО 851011, одержувача (37999680) в установі банку ГУДКСУ у Харківській області, на розрахунковий рахунок 33212868700005, код бюджетної класифікації 18011001 з ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом у сумі 25000,00 грн. з транспортного податку з фізичних осіб.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції та посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що сума грошового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн., визначена контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2015 року № 67/1704 не може бути стягнута через відсутність у позивача підстав для визначення податкового зобов'язання з транспортного податку.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за платником податків, ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), обліковується податковий борг у сумі 25000,00 грн., що виник у результаті несплати відповідачем у встановлений законодавством термін транспортного податку в розмірі 25000,00 грн.

14.05.2015 р. контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення №67/1704, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вищезазначене рішення направлено відповідачу засобами поштового зв'язку, і було ним отримано 20.05.2016 р.

У зв'язку з несплатою вказаної заборгованості Східною ОДПІ на адресу відповідача направлено податкову вимогу від 31 серпня 2015 року № 7615-25 (а.с. 10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового зобов'язання є узгодженою, проте своєчасно та в повному обсязі не сплачена, заборгованість перед позивачем з транспортного податку на момент розгляду справи не погашена.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України введено новий податок з громадян України - транспортний податок.

Згідно п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Відповідно до п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Сума визначеного транспортного податку, відповідно до п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З матеріалів справи вбачається, що 14.05.2015 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 67/1704, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

15.05.2015 року вищезазначене рішення направлено відповідачу засобами поштового зв'язку, та отримано ним 20.05.2016 р. (а.с. 9).

31.08.2015 року позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу №7615-25 (а.с.10).

Докази оскарження податкового повідомлення-рішення від 14.05.2015 р. №67/1704 та податкової вимоги від 31.08.2015 р. №7615-25 в адміністративному або в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що податкове повідомлення-рішення та податкова вимога позивачем не оскаржувались. Отже, зазначена сума податкового боргу вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума податкового зобов'язання є узгодженою та відповідачем не сплачена, а тому за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 25 000,00 грн., наявність якого також підтверджена даними облікової картки (а.с.8).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення /пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України/.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 та п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

На виконання п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України та з метою погашення податкового боргу контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 31 серпня 2015 року № 7615-25 (а.с. 10), яка направлялась відповідачу 07 вересня 2015 року.

Докази оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, станом на теперішній час сума податкового боргу відповідача складає 25000,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Східної ОДПІ.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позову через відсутність у позивача підстав для визначення відповідачу податкового зобов'язання зі сплати транспортного податку, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Предметом доказування по цій справі є наявність підстав для стягнення податкового боргу, а не перевірка обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2016р. по справі №820/5693/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 26.01.2017 р.