Ухвала суду № 64330435, 25.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 р.Справа № 8955/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Таранова О.В.

представника відповідача Піскун О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016р. по справі № 8955/12/2070

за позовом Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» (далі за текстом - ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів», позивач), звернувся до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі за текстом - Харківська ОДПІ, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003122311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 119400 грн., у т.ч. за основним платежем 119399 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. та № 0003132311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 149250 грн., у т.ч. за основним платежем 149249 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 р. по справі №2-а-8955/12/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 р., у задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 р. вищевказані судові рішення були скасовані і справа була направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, з посиланням на те, що при новому розгляді слід з'ясувати та перевірити обставини придбання комбікорму ПК6-7 за податковими накладними на підставі договору від 23.02.2006 №141, а не у зв'язку з передачею ТОВ «Будтехпостач-Україна» товару, виготовленого позивачем, у власність ФОП ОСОБА_3, перевірити обставини відображення у податковій звітності позивача господарські операції з виготовлення комбікорму для ТОВ «Будтехпостач-Україна» за договором від 27.12.2010 №533, перевірити наявність чи відсутність у позивача необхідності придбавати товар у ФОП ОСОБА_3 та можливість здійснення ним зазначених операцій.

При новому розгляді постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 р. по справі №8955/12/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 р. по справі №8955/12/2070 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про відсутність фактичного переміщення придбаного комбікорму, а сировина, яка використана для виробництва комбікорму, зберігалась на території позивача, перероблялась власними силами позивача та отримана готова продукція реалізована у власній торговельній мережі, що є підставою вважати про відсутність реальності господарської операції з придбання комбікорму у ФОП ОСОБА_3

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна не скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» перебуває на обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Чугуївською ОДПІ 29.07.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" під час здійснення фінансово-господарських з платником податків ФОП ОСОБА_3 відомостей за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено Акт № 596/2311/00953042 від 29.07.2011 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" із ФОП ОСОБА_3; п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого зменшено податковий кредит на суму 119 399,0 грн., у т.ч. березень 2011 р. у сумі 119399,0 грн.; п.п. 5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 149249 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 149249 грн.

На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003122311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 119400 грн., у т.ч. за основним платежем 119399 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. та № 0003132311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 149250 грн., у т.ч. за основним платежем 149249 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності податковим органом факту порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо завищення суми податкового кредиту та завищення валових витрат по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що протягом березня 2011 року ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" мав фінансово-господарські відносини з ФОП ОСОБА_3 з поставки комбікорму ПК6-7.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток була інформація щодо перевірок контрагентів позивача, за якими встановлено, що правочини, укладені із контрагентом ФОП ОСОБА_3 є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2006 року між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (покупець) було укладено договір поставки № 141 від 23.02.2006 року.

Відповідно до умов вказаного договору, з урахуванням укладеної між сторонами Додаткової угоди № 1 від 15.11.2007 року, постачальник зобов'язується поставити пшеницю продовольчу та фуражну, ячмінь, іншу зернову сировину в кількості 55000 тон +/- 5%, продукти переробки пшениці в кількості 25000 тон (борошно вищого та першого сортів, висівки, комбікорми, зернові відходи) шрот соняшника в кількості 7000,0 +/- 5% тон, олію соняшникову та соєву в кількості 1000,0 +/- 2% тон, макуху соєву в кількості 4000,0 +/- 2% тонн, борошно рибне в кількості 1000,0 +/- 2% тон та іншу сировину для виробництва комбікормів в кількості 3000 тонн по цінам та в строки, які узгоджуються між сторонами специфікаціями, які являються невід'ємною частиною договору, а покупець прийняти та сплатити їх вартість.

Відповідно до накладної № 16/03 від 16.03.2011 року, ФОП ОСОБА_3 передав позивачу товар, а саме комбікорм ПК6-7 у кількості 250,000 т. на загальну суму 716392,50 грн. (у т.ч. ПДВ 119398,75).

Розрахунки за отриманий товар були проведені у безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень на загальну суму 560 000 грн. у т.ч.: № 1176 від 15.03.2011 року на суму 200000 грн., №1223 від 16.03.2011 року на суму 100000 грн., №1260 від 17.03.2011 року на суму 100000 грн., № 1298 від 21.03.2011 року на суму 100000 грн., №1333 від 22.03.2011 року на суму 100000 грн., №1844 від 20.04.2011 року на суму 60000 грн.

ФОП ОСОБА_3 було виписано на адресу позивача податкові накладні № 14 від 14.03.2011 року на загальну суму 200000 грн. (у т.ч. ПДВ 33333,33 грн.) та № 16 від 16.03.2011 року на загальну суму 516392,50 грн. (у т.ч. ПДВ 86065,42 грн.).

У вказаних податкових накладних міститься посилання на договір поставки №141 від 23.02.2006 року.

Суми по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_3 були віднесені позивачем до складу валових витрат та включені до складу податкового кредиту ПДВ.

Колегія суддів вважає помилковим посилання в апеляційній скарзі на укладений 10.11.2011 року між ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" та ФОП ОСОБА_3 договір поставки №34, як на передумову для виникнення спірних відносин, оскільки за цим договором постачальником є позивач, а не ФОП ОСОБА_3, і предметом договору є продукція для виробництва комбікормів, а не комбікорм, отже вказаний договір не має відношення до спірних господарських операцій з поставки комбікорму ПК6-7 ФОП ОСОБА_3

Підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та валових витрат стали доводи податкового органу про відсутність реальної можливості поставок товарів ФОП ОСОБА_3 по ланцюгу постачання, а господарські операції між позивачем та вказаним контрагентом не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети).

Між тим, колегія суддів вважає вказані доводи апеляційної скарги необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З аналізу викладених норм випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат, є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Разом з тим, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Вимоги до підтвердження даних, наведених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має містити дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Колегією суддів встановлено, що виконання сторонами договірних відносин, підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними від 14.03.2011року №14 на суму 200000,00 грн. в тому числі ПДВ 33333,33 грн. та від 16.03.2011 року №16 на суму 516392,50 грн. в тому числі ПДВ 86065,42 грн., прибутковою накладною від 16.03.2011року №16/03, актом взаєморозрахунків від 31.03.2011 р., платіжними дорученнями від 15.03.2011р. №1176, від 16.03.2011р. №1223, від17.03.2011 р. №1260, від 21.03.2011 №1298, від 22.03.2011 №1333, від20.04.2011р.№1844, оборотами рахунку 631 за період січень 2011р. - квітень 2011р. по контрагенту ФОП ОСОБА_3, звітом по рахунках 631, 311, за період січень 2011р. - квітень 2011р.

Вказаний комбікорм в подальшому був реалізований через роздрібну торгову мережу ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", про що свідчать надані позивачем накладні та товарно-транспортні накладні.

Колегія суддів зазначає, що у вказаних документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів надані первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій між ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" та ФОП ОСОБА_3, а також спричинення цими операціями реальних змін майнового стану позивача, що підтверджує наявність руху його активів, що є визначальною ознакою реальності господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3

При цьому, податковий орган, стверджуючи про відсутність у позивача реальних господарських операцій з ФОП ОСОБА_3 не заперечує факту зміни майнового стану позивача внаслідок цих операцій щодо придбання комбікорму ПК6-7 у кількості 250,000 т, який в подальшому позивач використав в межах власної господарської діяльності, реалізувавши товар через роздрібну торгову мережу ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів".

Отже, відповідач не заперечує та навіть визнає фактичне отримання і використання в межах власної господарської діяльності позивачем придбаного товару, тобто реального характеру спірних господарських операцій.

Між тим відповідач вважає, що правом користування податковою вигодою у вигляді податкового кредиту та валових витрат позивач не наділений, оскільки виробництво вказаного комбікорму здійснено із сировини позивача та власними силами позивача, отримана готова продукція реалізована у власній торговельній мережі, тобто відсутність фактичного переміщення придбаного комбікорму по ланцюгу постачання свідчить про відсутність реальності господарських операцій з ФОП ОСОБА_3 а є лише доказом проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди третім особам.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, враховуючи наступне.

Як було встановлено під час розгляду справи, ФОП ОСОБА_3 не є виробником комбікормів ПК 6-7, виробником є ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів".

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що відповідно до договору на виробництво комбікормів на давальницьких умовах від 27.12.2010р. №533 виготовлено комбікорм (ПК 6-7-11 Д гранула у кількості 250 тон) для ТОВ «Будтехпостач-Україна», який згідно наказів від 14.03.2011 №876 та від 16.03.2011 №898 відпущено замовнику.

Отже, вказані відносини склались між ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" та ТОВ «Будтехпостач-Україна» виключно з виконання робіт, а саме виготовлення комбікорму. При цьому, відносини щодо виробництва комбікорму для ТОВ «Будтехпостач-Україна» не були предметом спірної перевірки згідно Акту №596/2311/00953042 від 29.07.2011 року.

Для виробництва вказаної партії комбікорму використовувалась сировина: зерно ячменю, яке ТОВ «Будтехпостач-Україна» завозило власними силами, а також зерно кукурудзи, яка була завезена на територію позивача та зберігалась ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" на підставі укладеного із ТОВ «Спасское» договору складського зберігання зерна №410 від 06.09.2010 року. Факт виконання сторонами договірних відносин підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів - розрахунків та товарно-транспортних накладних. Вказане зерно кукурудзи в подальшому ТОВ «Спасское» реалізувало ТОВ «Будтехпостач-Україна», про що повідомило позивача листом від 28.12.2010р.№27/12-1.

Виробництво комбікормів підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи документами, а саме: наказами, приймальними актами, товарно-транспортними накладними, рецептами, рапортами про вибірку комбікормів та використання сировини на комбікормовому заводі, відомостями по партіям товарів на складах.

Після виконання договірних зобов'язань щодо виробництва комбікормів ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" було видано накази від 14.03.2011 №876 та від 16.03.2011 №898 про відпуск ТОВ «Будтехпостач-Україна» не давальницької сировини, а комбікорму ПК 6-7-11 Д гранула у кількості 250 т.

Виготовлення комбікорму в кількості 250 т. для ТОВ «Будтехпостач-Україна» відображено у відомості по партіям товарів на складах за 14-16 березня 2011 року та в бухгалтерському обліку на рахунку 26 «Готова продукція».

В подальшому ТОВ «Будтехпостач-Україна» було реалізовано вказану партію комбікорму ФОП ОСОБА_3 про що 14.03.2011р. ТОВ «Будтехпостач-Україна»звернулось до ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» із листом №14/03, в якому просило комбікорм ПК 6-7-11 Д гранула у кількості 250 тон вважати власністю ФОП ОСОБА_3

На виконання договірних відносин за договором поставки № 141 від 23.02.2006 року ФОП ОСОБА_3 16.03.2011р. звернувся до Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» із листом №311, в якому просив дозволу переоформити комбікорм ПК 6-7-11 у кількості 250 тон у власність Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів». Відповідно до вказаного листа та первинних документів (податкових накладних, прибуткової накладної, платіжних доручень) придбання вказаного товару у ФОП ОСОБА_3 згідно договору поставки №141 від 23.02.2006 року поставлено на облік на бухгалтерський рахунок 281 «Товари на складі».

Отже, враховуючи викладене, виробництво комбікорму за договором від 27.12.2010р. №533 для ТОВ «Будтехпостач-Україна» є окремою господарською операцією з відображенням її у бухгалтерському та податковому обліках позивача, а тому жодним чином не охоплює спірні відносини з купівлі у ФОП ОСОБА_3 комбікорму ПК 6-7. При цьому, придбання комбікорму власного виробництва у контрагентів, які згідно цивільних договорів придбали вказаний товар, не заборонено чинним законодавством, а отже вказані обставини не доводять відсутність реальності господарської операції з придбання комбікорму ПК 6-7 позивачем та настання для останнього певних правових наслідків.

При цьому згідно письмових пояснень представника позивача необхідність придбання комбікорму марки ПК 6-7 була обумовлена його відсутністю на складі підприємства та в торговельній мережі ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів», про що свідчить службова записка начальника відділу збуту та відомість по партіям товарів на складах, з якої вбачається, що станом на 16.03.2011 року комбікорму марки ПК 6-7 на складі не було до закупки 250 т. вказаної марки у ФОП ОСОБА_3 На той час виготовити комбікорм марки ПК 6-7 з власної сировини також не було можливості у зв'язку з її відсутністю на складі в необхідній кількості.

Також з пояснень представника позивача вбачається, що оплата виготовленої на давальницьких умовах партії комбікорму ПК 6-7-11 Д в кількості 250 т. за договором від 27.12.2010р. №533 проводилась через ПАТ «АКБ «Базис», який на даний час ліквідований, у зв'язку з чим надати банківські виписки щодо оплати ТОВ «Будтехпостач-Україна» виготовленого комбікорму у позивача не має можливості. Поряд із цим з роздрукованого з програми «1С: Бухгалтерія» реєстру платіжних доручень вбачається дати, суми оплати та номери платіжних документів, згідно яких розрахунок за виготовлений комбікорм проведено в повному обсязі. Всі документи щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Будтехпостач-Україна», в тому числі банківські виписки, були знищені відповідно до Акту від 17.02.2016р. №1.

Щодо наявності податкової інформації у вигляді акту перевірки ФОП ОСОБА_3 колегія суддів зазначає, що згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Відповідно до підпункту 4.1.3 пункту 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

За правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні від 22 січня 2009 року по справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо особи, яка допустила порушення. Ця обставина не є підставою для позбавлення іншого платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту».

Отже, позивачем були вчинені всі необхідні дії для досягнення конкретних економічних результатів від господарських операцій з ФОП ОСОБА_3

За змістом положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам апелянт, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши дійсність господарських взаємовідносин позивача з контрагентами, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту та валових витрат за наслідками господарських відносин з ФОП ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016р. по справі № 8955/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 26.01.2017 р.