Ухвала суду № 64330394, 20.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2017 р.Справа № 820/3191/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2016р. по справі № 820/3191/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агродар"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.02.106 року № НОМЕР_1 на суму 4 674,84 грн. та № НОМЕР_2 на суму 59 089,71 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2016 року по справі № 820/3191/16 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошових зобов`язань з податку на прибуток по декларації за 2013 рік та 2014 рік, за результатами якої складено акт № 45/20-33-15-03-09/36036864 від 14.01.2016 року (а.с. 14-15).

Під час перевірки, контролюючим органом виявлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України щодо порушення платником податків граничних строків сплати грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств (ІКП 11021000), визначеному в податкових деклараціях за 2013-2014 року.

Не погодившись із вказаним актом перевірки, позивач 27.01.2016 року надав до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області заперечення на вказаний акт.

У відповідь на вказані заперечення від Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було отримано листа № 1309/10/20-3315-03-15 від 03.02.2016 року (а.с. 16-17).

Згідно вказаного листа зазначено, що висновки перевіряючого, наведені в акті перевірки № 45/20-33-15-03-09/36036864 від 14.01.2016 року про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» з питання своєчасної сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з податку на прибуток є правомірними.

На підставі виявлених порушень, податковим органом відповідно до ст. 126.1 ст. 126 ПКУ від 02.12.2010 року № 2755-VІ застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» штрафні санкції у розмірі 10 % та 20%. та прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.02.2016 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

ТОВ «ТД «Агродар» до ГУ ДФС у Харківській області, у відповідності до ст. 56 ПК України, було подано скарги на податкові повідомлення-рішення від 05.02.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Рішенням ГУ ДФС у Харківській області про результати розгляду скарги № 2195/10/20-40-10-01-14 від 12.04.2016 року скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» від 19.02.2016 року залишено без задоволення, а відповідні податкові повідомлення-рішення без змін.

29.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» звернулося до Державної фіскальної служби України було направлено скаргу на вищезазначене рішення ГУ ДФС у Харківській області.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 19.05.2016 року № 10951/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 05.02.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 і рішення про результати розгляду скарг, а скаргу без задоволення.

Не погодившись з прийнятими відповідачем рішеннями позивач звернувся з адміністративним позовом про їх скасування до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь-рішеннь від 05.02.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки суму податкового боргу позивача, визначену в податковій вимозі № 1903-25 від 20.10.2014 року, скасовано, проте податковим органом до позивача застосовано штрафні санкції, у порядку ст. 126 ПК України, як за порушення термінів сплати вже не існуючих грошових зобов'язань по декларації з податку на прибуток за 2013 -2014 року

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

З 01.01.2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України.

У відповідності до п. 116. ст. 116 ПК України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Згідно до п. 113.3 ст. 113 ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Як визначено ст. 46.1 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно ст. 57.1 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, Податковим кодексом України передбачено відповідальність саме за затримку сплати податкового зобов'язання, тобто не перерахування коштів до Державного бюджету України з відповідного податку у строк, встановлений Кодексом.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, як це встановлено ст. 126 Податкового кодексу України.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що суми грошових зобов`язань по оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях від 05.02.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 виникли в зв`язку з тим, що підприємством не було погашено заборгованість визначену податковою вимогою № 1903- 25 від 20.10.2014 року на суму 20 554,53 грн.

В подальшому, під час сплати податку на прибуток ТОВ «ТД «Агродар» за наступні періоди погашення даної заборгованості здійснювалося контролюючим органом шляхом зміни призначення платежів та вказана сума постійно відраховувалася від суми чергового платежу, таким чином у підприємства постійно існувала недоїмка.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду м. Харкова від 15.01.2015 року по справі № 820/18682/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 року, визнано незаконним нарахування податковим органом суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» по декларації по сплаті податку на прибуток за 2013-2014 року та скасовано податкову вимогу № 1903-25 від 20.10.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

У відповідності до вимог п.п. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно п. 60.5 ст. 60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених п.п. 60.1.4 п. 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду м. Харкова від 15.01.2015 року по справі № 820/18682/14 набрала законної сили, а тому сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» по декларації по сплаті податку на прибуток за 2013-2014 року, визначена в податковій вимозі № 1903-25 від 20.10.2014 року в силу положень п.п. 60.1.4 п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України є відкликаними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не доведено правомірності свого рішення ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції, що є підставою для задоволення адміністративного позову, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.02.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, винесені контролюючим органом неправомірно в звязку з чим підлягають скасуванню.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 09.09.2016 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2016р. по справі № 820/3191/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2017 р.