Ухвала суду № 64330342, 20.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2017 р.Справа № 820/3534/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016р. по справі № 820/3534/16

за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен"

до Державної фінансової інспекції в Харківській області

про визнання протиправним та скасування пункту вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство «Харківський метромолітена», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Харківській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати п. 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області № 20-06-25-14/3405 від 13.05.2016 року про розгляд питання притягнення працівників позивача, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідач підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної фінансової інспекції в Харківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Харківський метрополітен» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт ревізії від 04.04.2016 року № 0612/2 (а.с.78-241).

Позивачем було надано заперечення на акт ревізії листом від 13.04.2016 року (а.с.12-17), висновки на які направлені листом від 10.05.2016 року № 20-06-25-14/3301.

З метою повного усунення виявлених порушень Державною фінансовою інспекцією в Харківській області 13.05.2016 року прийнято вимогу № 20-06-25-14/3405 (а.с.8-11).

Державна фінансова інспекція в Харківській області у п. 1 вимоги пропонує усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку та в п. 2 розглянути питання про притягнення працівників підприємства, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в акті перевірки вказано, що порушення виникли внаслідок недостатнього контролю з боку працівників метрополітену, які згідно до п. 2 вимоги повинні бути притягнуті до відповідальності, проте відповідачем чітко не зазначено в вимозі які саме порушення законодавства необхідно усунути та не зясовано, який саме вид відповідальності слід застосувати, тому позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011, Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Державна фінансова інспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (п.п. 4 п. 4 Положення).

Відповідно до п. 6 Положення, Державна фінансова інспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Державна фінансова інспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-ХІІ від 26.01.1993 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Колегія суддів звертає увагу на те, що такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 23.02.2016 року по справі № 818/1857/14, яка в силу положень ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватись судами загальної юрисдикції.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова через порушення судом першої інстанції норм процесуального права підлягає скасуванню з прийняттям ухвали про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016р. по справі № 820/3534/16 скасувати.

Провадження у справі за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен" до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Північно-східного офісу Дераудитслужби (код 40478572) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 515,80 (одна тисяча пятьсот п'ятсот п'ятнадцять) грн., отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код банку 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, призначення платежу *;101;40478572;22030101; судовий збір за позовом Держфінінспекції в ХАрківській області, Харківській апеляційний адміністративний суд 3505010;2800.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2017 р.