Ухвала суду № 64328004, 18.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1009/17 Справа № 185/8374/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади м. Донецька і особі Донецької міської ради про визнання права власності на спадкове домоволодіння,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 ОСОБА_2, звернулась до суду із позовом за яким просила суд визнати за нею право власності на домоволодіння, розташоване за адресою м. Донецьк, Київський район, вулиця Стратонавтів будинок 116, яке складається з одноповерхового житлового будинку з гаражем під одним дахом та мансардою, проекційною площею 113 м.кв. на земельній ділянці площею 1136 м.кв. з 3 в'їздами (воротами) та огорожею («єврозабор») загальною довжиною 80м та висотою 2м., багаторічними насадженнями - в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 02 жовтня 2013 року.

В обґрунтування позову посилалася на те, що 02 жовтня 2013 року помер батько позивача ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді вказаного домоволодіння. Згідно заповіту, залишеного ОСОБА_3, позивач є єдиним спадкоємцем, а у квітні 2014 року позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте не змогла отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно і відповідно до закону зареєструвати право власності на нерухомість, оскільки правовстановлюючих документи на майно було втрачено раніше внаслідок пожежі в будинку, яка сталася у 2012 році. Договір дарування будинку, за яким батько позивача набув право власності, було відновлено після звернення до нотаріального архіву, та отримати копію рішення органу місцевого самоврядування № 588 від 21 листопада 2001 року про приватизацію батьком земельної ділянки позивачка не змогла, оскільки в Донецьку розпочались бойові дії. Технічний паспорт збудованого (реконструйованого) батьками позивача після 1984 року будинку також згорів під час пожежі, але отримати копію з архіву КП БТІ, або виготовлення нового неможливе з причини того, що місто Донецьк є зоною АТО та відповідно проведення повномасштабних бойових дій в місті Донецьк.

Також позивач зазначила, що її батько набув право власності на земельну ділянку, однак документ про це було втрачено, у звязку з чим просила задовольнити її вимоги.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Судом встановлено, щорішенням Київського районного суду м. Донецька від 23 липня 2012 року у цивільній справі № 2о/0523/105/2012 за заявою ОСОБА_2, зацікавлені особи Податкова інспекція Київського району м. Донецька, ОСОБА_3 про встановлення факту походження від певних осіб, було заяву задоволено, встановлено, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та померлої 20 січня 2010 року ОСОБА_4, 1943 р.н.(а.с.48).

Згідно заповіту від 22 січня 2009 року ОСОБА_3 заповідав все своє майно позивачу, ОСОБА_2 (а.с.49)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-НО № 713334, ОСОБА_3 помер 02 жовтня 2013 року, про що 04 жовтня 2013 року складено відповідний актовий запис № 1214 (а.с.47).

Після його смерті відкрилася спадщина на обєкт нерухомого майна, розташований за адресою м. Донецьк, вул. Стратонавтів № 116 жилий будинок з надвірними будівлями.

Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва на право на спадщину), заповіти/спадкові договори), виданої 24 травня 2016 року за № 43953807 Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою, спадкова справа № 55583160 після смерті ОСОБА_3, який помер 02.10.2013 року, була заведена 10 січня 2014 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с.85).

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день з якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкова справа відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини.

У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви та розяснює право її подачі за місцем знаходження нотаріальної справи.

В п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» розяснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням наведених положень закону право на спадщину мають особи, які її прийняли.

Разом з тим свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у порядку, встановленому законодавством. Отже, за наявності умов у спадкоємця для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, позовні вимоги про визнання прав на спадщину задоволенню не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, зокрема у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Виходячи зі змісту ст. ст. 1296-1299 ЦК України питання про право на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Проте позивачкою не надано доказів того, що приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 відмовив позивачу ОСОБА_2 у видачі свідоцтва на спадщину за заповітом щодо майна померлого батька позивача.

Також позивачкою не надано доказів того, що вона зверталась до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 (83015, АДРЕСА_1) із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину щодо спадкового майна ОСОБА_3, або, після тимчасового припинення доступу вказаного користувача до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, до будь-якого іншого приватного чи державного нотаріуса інших районів Донецької області, які уповноважені вчиняти нотаріальні дії відповідно до законодавства, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину щодо спадкового майна ОСОБА_3.

Крім того, позивачкою поставлено питання про визнання права власності на домоволодіння, що розташоване за адресою м. Донецьк, Київський район, вулиця Стратонавтів будинок 116 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, разом з цим матеріали справи не містять даних, що житловий будинок №116 по вул. Стратонавтів в м. Донецьк в тих розмірах, в яких зазначає позивач, належним чином зареєстровано право власності.

Також в матеріалах справи є договір від 24 квітня 1985 року за яким ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 житловий будинок №116 по вул. Стратонавтів в м.Донецьку (а.с. 52), але розміри цього житлового будинку та земельної ділянки на якій він розташований інші ніж ті, які зазначає позивач, а відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що міськрайонний суд обґрунтовано відмовив позивачці у задоволенні її позову, у звязку з його недоведеністю.

Доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки позивачкою не надано жодного доказу належності померлому ОСОБА_3 вказаного домоволодіння саме у тих розмірах площі та земельної ділянки про які зазначає позивачка.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зясувавши в достатньо повному обємі права та обовязки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права і відсутні передбачені ст.309 ЦПК України підстави для скасування або його зміни.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

ОСОБА_6