Ухвала суду № 64327882, 25.01.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/1416/16-ц 25.01.2017 25012017 25.01.2017

Провадження №22-ц/784/326/17

Справа номер 469/1416/16-ц Суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_1

Провадження номер 22-ц/784/326/17 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської областіу складі:

головуючого Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретаремсудового засідання Горенко Ю.В.,

за участю прокурора Цвікілевич Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

заапеляційною скаргою

Прокуратури Миколаївської області

на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області

від 01 грудня 2016 року

за заявою першого заступника прокурора Миколаївської області про забезпечення його позову в інтересах Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області до ОСОБА_3 та Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство», про визнання незаконним та скасування рішення, запису про державну реєстрацію права власності та витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року прокурор предявив до суду позов про визнання незаконним та скасування пунктів 1 та 2 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №11 від 08 липня 2016 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва земельної ділянки площею 0,1 га кадастровий номер 4820982200:12:044:0042, розташованої в межах села Коблеве; про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №15626730 від 28 липня 2016 року про реєстрацію права власності на вищезазначену земельну ділянку за ОСОБА_3, а також про витребування її у ОСОБА_3

Разом із позовною заявою прокурором було подано заяву про забезпечення вказаного позову, у якій він вказував на те, що відповідачка може на власний розсуд розпорядитись спірною земельною ділянкою, як власник, а також здійснювати на ній будівництво. Тому, з метою подальшого виконання можливого судового рішення для поновлення інтересів держави прокурор просив забезпечити його позов шляхом накладення арешту на вищезазначену земельну ділянку, заборони Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції Миколаївської області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва обєктів нерухомості на спірній земельній ділянці, заборони Відділу з питань державної реєстрації Березанської райдержадміністрації здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки, а також заборони ОСОБА_3 вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки, її реалізацію та здійснення на ній будь-яких будівельних робіт.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 01 грудня 2016 року заяву прокурора задоволено частково. Заборонено у будь-який спосіб відчуження спірної земельної ділянки та проведення на ній будівельних робіт.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення його заяви про забезпечення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.151,152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Згідно з розясненнями п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 7 статті 319 ЦК України встановлено, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобовязано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Із матеріалів справи вбачається, що прокурором було подано до суду позов про визнання незаконними пунктів рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про виділення у власність земельної ділянки, скасування відомостей про реєстрацію права власності на неї та витребування землі у власність держави.

Вказане свідчить, що існує спір про право власності на земельну ділянку.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції вважав, що співмірними із заявленими прокурором позовними вимогами є такі способи забезпечення позову, як заборона у будь-який спосіб відчуження земельної ділянки та проведення на ній будівельних робіт.

Колегія суддів вважає даний висновок правильним, оскільки районним судом було у повній мірі враховано як інтереси позивача, який убезпечував себе від можливого невиконання рішення суду, так і інтереси відповідача, який є власником землі і не може бути тривалий час обмежений у праві володіння та користування земельною ділянкою.

Таким чином, забезпечивши позов шляхом заборони відчуження земельної ділянки та проведення на ній будівельних робіт, суд досяг балансу інтересів сторін.

Відповідач не позбавлений можливості здійснювати право користування земельною ділянкою, але не може її реалізувати та здійснювати на ній будівельні роботи. Тобто, до моменту закінчення розгляду справи спірна земельна ділянка не змінить свого вигляду та власника.

Це в повній мірі відповідає меті забезпечення позову гарантуванню виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Головною небезпекою незабезпечення позовів про оспорювання права власності є можливість недобросовісного відповідача реалізувати спірне майно під час розгляду справи, що призводить до її затягування, оскільки виникає необхідність притягувати до справи нових власників.

Забезпечивши позов у той спосіб, що вказаний у оскаржуваній ухвалі, суд вказаного уникнув.

Посилання прокурора на те, що вказані способи забезпечення позову не можуть бути виконані, оскільки не зазначені особи, яким забороняється відчуження земельної ділянки та здійснення будівельних робіт, є безпідставними.

Формулювання зазначене судом є більш широким і розповсюджується на будь-яку особу, яка може намагатися здійснити щодо земельної ділянки дії, спрямовані на її відчуження та здійснення будівельних робіт.

А отже, земельна ділянка є більш захищеною.

Вказані судом способи забезпечення позову повністю охоплюють всі підстави забезпечення позову зазначені прокурором.

Твердження прокурора про те, що вказана ухвала не може бути виконана державним виконавцем у порядку виконання рішення, спростовується ухвалою начальника Березанського районного відділу державної виконавчої служби від 05 грудня 2016 року про накладення арешту на земельну ділянку.

Крім того, згідно з ст.14 ЦПК України судові рішення є обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог законодавства.

Керуючись статтями303,312,315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області відхилити.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 01 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Локтіонова

Судді О.О. Ямкова

ОСОБА_4