Постанова № 64327158, 25.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2017 р. Справа№ 911/3296/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання: Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача: Кулішенко О.Ю. - посвідчення № 034764 від 05.08.2015;

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явились;

від відповідача 3: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави

на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.11.2016

у справі № 911/3296/16 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави

до 1) Ірпінської міської ради

2) Комунального підприємства "Ірпіньжитлоінвестбуд"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест Груп"

про визнання недійсними рішень, договору оренди та договору суборенди,

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Київської області звернулася до Господарського суду Київської області в інтересах держави з позовом від 04.08.2016 №05/1-2492вих16 до Ірпінської міської ради (надалі - відповідач 1), Комунального підприємства "Ірпіньжитлоінвестбуд" (надалі - відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест Груп" (надалі - відповідач 3), в якому просила: визнати недійсними рішення Ірпінської міської ради за №№4621-66-VI від 29.01.2015 "Про надання КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" в орендне користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1" про надання в оренду строком на 25 років земельної ділянки площею 0,5 га з кадастровим номером НОМЕР_1, та рішення Ірпінської міської ради за №5025-71-VI від 29.04.2015 "Про надання дозволу КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" на передачу ТОВ "Орлан-Інвест Груп" в суборенду земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку ТОВ "Орлан-Інвест Груп", яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1" про передання в суборенду земельної ділянки площею 0,5 га з кадастровим номером НОМЕР_1; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,5 га з кадастровим номером НОМЕР_1, укладений 12.03.2015 між Ірпінською міською радою та КП "Ірпіньжитлоінвестбуд", строком на 25 років, з 29.01.2015 до 29.01.2040, який взято на облік у відділі земельних ресурсів Ірпінської міської ради за №17 від 12.03.2015; визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки площею 0,5 га з кадастровим номером НОМЕР_1, укладений 13.05.2015 між КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" та ТОВ "Орлан-Івест Груп", строком на 5 років, до 29.01.2020, який взято на облік у відділі земельних ресурсів Ірпінської міської ради 13.5.2015 за №29.

31.10.2016 до місцевого господарського суду відповідач 1 подав клопотання про зупинення провадження у справі №911/3296/16 від 28.10.2016№01-20/3102.

31.10.2016 від Комунального підприємства "Ірпіньжитлоінвестбуд" також надійшло клопотання №22/10 від 26.10.2016 про зупинення провадження, в якому відповідач 2 не підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу просив суд зупинити провадження у справі №911/3296/16, до вирішення пов'язаної з нею справи №367/4282/15-а.

16.11.2016 від прокуратури Київської області надійшла заява про забезпечення позову від 14.11.2016 №05/2-1552вих16., в якій прокурор просив суд: накласти арешт на земельну ділянку площею 0,5 га з кадастровим номером НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1; заборонити відповідачам у справі чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на ній вирубку дерев та здійснювати будівельні роботи; заборонити Департаменту державної архітектурної-будівельної інспекції в Київській області вчиняти дії по реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації на багатоквартирний житловий будинок в АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2016 (повний текст ухвали підписано 25.11.2016) заяву прокуратури Київської області від 14.11.2016 про забезпечення позову у справі №911/3296/16 залишено без задоволення. Провадження у справі №911/3296/16 зупинено до завершення розгляду Ірпінським міським судом Київської області адміністративної справи №367/4282/15-а за позовом ОСОБА_3 до Ірпінської міської ради Київської області про визнання незаконним рішення 66 сесії Ірпінської міської ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та набрання рішенням у цій справі законної сили.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, прокуратура Київської області в інтересах держави 28.12.2016 (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 21.11.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 апеляційну скаргу у даній справі було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Хрипун О.О., вказана судова колегія розглянула апеляційну скаргу та ухвалила постанову у даній справі.

В судовому засіданні 25.01.2017 представник прокуратури апеляційну скаргу у даній справі підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу повернути місцевого господарському суду для подальшого розгляду. Заяв про продовження троку розгляду апеляційної скарги не надав, наполягав на розгляді його апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У судове засідання 25.01.2017 представник відповідача 1 не з'явився, про час та місце судового засіданні повідомлений належним чином. Разом з цим на електронну адресу Київського апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника. При цьому, клопотання про продовження строку апеляційної скарги сторона не заявляла.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не лише відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за наявності строку.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Представник відповідача 2 в судове засідання 25.01.2017 також не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 20.01.2017 ухвали суду від 13.01.2017. Жодних клопотань та заяв від останнього на надходило.

В судове засідання представник відповідача 3 також не з'явився, разом з цим, попередня ухвала суду апеляційної інстанції, що була надіслана відповідачу 3 на адресу: 08200, м. Ірпінь, вул. Виговського 5-Д, повернулась до суду апеляційної інстанції з відміткою: «За закінченням терміну зберігання». Згідно реєстру згрупованих поштових відправлень, поданих до відділення поштового зв'язку № 116 КМД УДППЗ «Укрпошта» (копія даного реєстру міститься в матеріалах справи) ухвала суду від 13.01.2017 була надіслана 17.01.2017 на адресу відповідача 3, що зазначена у витязі з ЄДРПОУ (іншої адреси матеріали справи не містять). Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що стороною не отримувалась кореспонденція також під час розгляду справи в суді першої інстанції. Відповідно д абз. 2 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що явка сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін, а також з урахуванням встановленого обмеженого строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, а саме: протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали суду про прийняття апеляційної скарги до провадження (ч. 2 ст. 102 ГПК України), суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити відповідачу 1 в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розглянути апеляційну скаргу без представників відповідачів 1, 2, 3, які були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника прокуратури, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно було зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.11.2016 від прокуратури Київської області до місцевого господарського суду надійшла заява про забезпечення позову від 14.11.2016 №05/2-1552вих16., в якій прокурор просив суд: накласти арешт на земельну ділянку площею 0,5 га з кадастровим номером НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1; заборонити відповідачам у справі чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на ній вирубку дерев та здійснювати будівельні роботи; заборонити Департаменту державної архітектурної-будівельної інспекції в Київській області вчиняти дії по реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації на багатоквартирний житловий будинок в АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що відповідно до підпункту 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону, що діяла на момент звернення прокуратури з відповідною заявою) за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову сплачується судовий збір в розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, що на момент подання заяви становило 689, 00 грн.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що доказів оплати судового збору до заяви про забезпечення позову прокурором не подано, що підтверджується, зокрема актом №07-33/181/2016 від 16.11.2016, складеним на підставі Інструкції з діловодства в господарських судах України про те, що під час отримання документів від представника прокуратури Київської області встановлено відсутність документу вказаного в додатку до заяви про забезпечення позову, а саме: платіжного доручення про сплату судового збору (а.с. 122). Викладене не спростував прокурор в суді апеляційної інстанції, зазначив, що доказів сплати судового збору не було на момент прийняття спірної ухвали.

При цьому, суд першої інстанції, зазначаючи про відсутність доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, фактично, всупереч встановленому, розглянув її по суті та відмовив в її задоволенні у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю. Такий висновок місцевого господарського суду є передчасним, оскільки враховуючи відсутність доказів оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції повинен був повернути таку заяву без розгляду. Разом з цим, з урахуванням неповернення такої заяви судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала місцевого господарського суду від 21.11.2016 в частині залишення без задоволення заяви прокуратури про забезпечення позову підлягає скасуванню із залишенням такої заяви без розгляду (в порядку ст. 81 ГПК України, застосовуючи аналогію норми ст. 63 ГПК України), виходячи з повноважень суду апеляційної інстанції при перегляді в апеляційному порядку ухвал на підставі ст.ст. 101, 106, п. 3 ч. 1 ст. 103 ГПК України. Враховуючи також, що суд першої інстанції правильно зазначив про можливість подання повторно такої заяви.

Зупиняючи провадження у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що існує неможливість вирішення Господарським судом Київської області справи №911/3296/16 до вирішення адміністративної справи № 367/4282/15-а Ірпінським міським судом Київської області, предметом спору у якій є оскарження рішення Ірпінської міської ради за №№4621-66-VI від 29.01.2015 про надання КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" в оренду строком на 25 років земельної ділянки площею 0,5 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, оскільки судом не може бути прийняте рішення щодо однакових позовних вимог в різних справах в порядку різного судочинства. Крім того, у наведеній справі наявний спір про підвідомчість вимоги про визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки від 12.03.2015, про що свідчить подання касаційної скарги Ірпінською міською радою Київської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2016. Враховуючи також те, що вимоги прокурора про визнання недійсним рішення Ірпінської міської ради за №5025-71-VI від 29.04.2015 про надання дозволу КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" на передачу ТОВ "Орлан-Інвест Груп" в суборенду земельної ділянки та укладеного на його підставі договору суборенди від 13.05.2015, є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення Ірпінської міської ради за №№4621-66-VI від 29.01.2015, яке, на думку прокурора, прийняте з порушенням визначеної законом компетенції, вирішення спору у справі № 911/3296/16 є неможливим до вирішення спору в адміністративній справі Ірпінського міського суду Київської області №367/4282/15-а.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що суперечать матеріалам справи, а також нормам процесуального права, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у Законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Вказана стаття ГПК встановлює вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі, при цьому інші підстави є неправомірними.

Зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом є способом добування доказів у справі, що розглядається. Однак, наслідком такого зупинення є порушення принципів рівності перед законом і судом (ст.42 ГПК України); змагальності (ст.43 ГПК України), обов'язку доказування і подання доказів (ст.33 ГПК України). (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Вищого господарського суду України від 22 вересня 2016 року у справі № 911/1105/16).

Відповідно до п. 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами перших інстанцій" статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено (в даному випадку навіть не взаємопов'язаність, в часткове співпадіння предметів спорів).

Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що позивачем у даній справі заявлено позов про:

- визнання недійсними рішення Ірпінської міської ради за №№4621-66-VI від 29.01.2015 "Про надання КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" в орендне користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1" про надання в оренду строком на 25 років земельної ділянки площею 0,5 га з кадастровим номером НОМЕР_1;

- рішення Ірпінської міської ради за №5025-71-VI від 29.04.2015 "Про надання дозволу КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" на передачу ТОВ "Орлан-Інвест Груп" в суборенду земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку ТОВ "Орлан-Інвест Груп", яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1" про передання в суборенду земельної ділянки площею 0,5 га з кадастровим номером НОМЕР_1;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,5 га з кадастровим номером НОМЕР_1, укладеного 12.03.2015 між Ірпінською міською радою та КП "Ірпіньжитлоінвестбуд", строком на 25 років, з 29.01.2015 до 29.01.2040, який взято на облік у відділі земельних ресурсів Ірпінської міської ради за №17 від 12.03.2015;

- визнати недійсним договору суборенди земельної ділянки площею 0,5 га з кадастровим номером НОМЕР_1, укладеного 13.05.2015 між КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" та ТОВ "Орлан-Івест Груп", строком на 5 років, до 29.01.2020, який взято на облік у відділі земельних ресурсів Ірпінської міської ради 13.5.2015 за №29.

В той же час, предметом позову у справі вищенаведеній № 367/4282/15-а є визнання незаконним та скасування рішення Ірпінської міської ради Київської області № 4621-66-VI від 29 січня 2015 року про передачу комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд" в оренду земельної ділянки площею 0,5 га, кадастровий номер НОМЕР_1; визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки по місту Ірпінь від 12 березня 2015 року, укладеного між Ірпінською міською радою та комунальним підприємством "Ірпіньжитлоінвестбуд".

Таким чином, вбачається, що предмети позовів по справі № 911/3296/16 та № 367/4282/15-а є частково тотожними.

Як вище зазначалось, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Навіть сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, тоді як розгляд справ з аналогічними предметами в різних судочинствах не є взаємопов'язаністю.

В цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокуратури, що оскаржувала ухвала не містить жодних обґрунтувань неможливості вирішення справи № 911/3296/16 по суті до вирішення іншої справи № 367/4282/15-а. Окрім цього, як вірно вказує апелянт, предмети спорів у вказаних справах є частково тотожними, однак підстави таких позовів різні, а тому висновок суду першої інстанції, що судом не може бути прийняте рішення щодо однакових позовних вимог в різних справах в порядку різного судочинства не ґрунтується на нормах чинного процесуального законодавства, зокрема, суперечить ч. 1 ст. 79 ГПК України.

А тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість місцевим господарським судом самостійно встановити при розгляді справи № 911/3296/16 всі обставини, надати правову оцінку доказам, якими позивач обґрунтовує заявлені ним позовні вимоги, у зв'язку з чим вирішення Ірпінським міським судом Київської області справи №367/4282/15-а, жодним чином не перешкоджає розгляду господарської справи № 911/3296/16 та не є підставою для зупинення провадження у даній справі в порядку ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що обставини, на які посилається суд першої інстанції при зупиненні провадження, як на такі, що унеможливлюють розгляд справи № 911/3296/16, такими по своїй суті не є, оскільки незалежно від результату розгляду іншої справи № 367/4282/15-а місцевий господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 911/3296/16.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

У разі зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, передбачених ч. 1 ст. 79 ГПК України, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.11.2016 у справі № 911/3296/16 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 21.11.2016 у справі № 911/3296/16 в частині зупинення провадження у справі № 911/3296/16 підлягає скасуванню (у задоволенні клопотань сторін про зупинення провадження у даній справі слід відмовити), з направленням справи до місцевого господарського суду для подальшого розгляду по суті. Скасуванню також підлягає ухвала в частині відмови в задоволенні заяви прокуратури Київської області від 14.11.2016 про забезпечення позову у даній справі із залишенням такої заяви без розгляду. Судові витрати прокуратури за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 63, 66, 67, 81, 79, 99, 101, 103, ч. 1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.11.2016 у справі № 911/3296/16 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.11.2016 у справі № 911/3296/16 в частині відмови в задоволенні заяви прокуратури Київської області від 14.11.2016 про забезпечення позову у справі №911/3296/16 - скасувати, залишивши таку заяву без розгляду.

3. Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.11.2016 у справі № 911/3296/16 в частині зупинення провадження у справі - скасувати. В задоволенні клопотань про зупинення провадження у даній справі - відмовити.

4. Матеріали справи № 911/3296/16 повернути до місцевого господарського суду для подальшого розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

О.О. Хрипун