Рішення № 64326841, 23.01.2017, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 рокуСправа № 912/4163/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/4163/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Р. ТРАК ШИНА",

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

про стягнення 15087,90 грн,

за участю представника позивача - Полудня Є.О., довіреність №1 від 01.09.2015 (брав участь у судовому засіданні 10.01.2017).

Товариство з обмеженою відповідальністю "В.Р. ТРАК ШИНА" (надалі - ТОВ "В.Р. ТРАК ШИНА") звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2) 15087,90 грн заборгованості, яка складається з: 10400,00 грн основного боргу, 2554,13 грн пені, 1716,43,00 грн - 24% річних та 417,34 грн інфляційних втрат, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням з боку відповідача своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг за договором поставки №93 від 20.05.2014.

Ухвалою від 11.11.2016 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду в судовому засіданні 13.12.2016, від сторін витребував необхідні для розгляду справи по суті докази.

Однак, судове засідання 13.12.2016 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шевчук О.Б.

Після усунення обставин, що зумовили перенесення судового засідання, розгляд даної справи було призначено на 10.01.2017.

В судовому засіданні 10.01.2017 представником позивача подано заяву, в якій останній повідомив про те, що відповідачем сума заборгованості у розмірі 10400,00 грн перерахована позивачу, тому в цій частині позивач просить припинити провадження у справі та стягнути з ФОП ОСОБА_2 4687,90 грн заборгованості, з яких: 2554,13 сума пені, 1716,43 грн 24% річних та 417,34 грн інфляційних втрат.

Ухвалою від 10.01.2016 господарський суд продовжив строк вирішення спору у даній справі на 15 днів відклав розгляд справи до 23.01.2017.

Сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду даної справи, однак правом участі у судовому засіданні 23.01.2017 не скористались.

На адресу суду 18.01.2017 від позивача надійшли письмові пояснення по справі з витребуваними судом документами. Крім того, позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судовому засіданні участі не брав, відзиву на позов та будь-яких заперечень не надав, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ухвалою суду від 10.01.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №2502202966970 від 12.01.2017 (а.с.35).

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні 10.01.2017 представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2014 між ТОВ "В.Р. ТРАК ШИНА" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір поставки товару №93 (надалі - Договір).

За умовами пункту 1.1. Договору Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Покупцю визначені цим Договором автошини та комплектуючі матеріали (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати Товар та оплачувати його.

Номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальні кількість, ціна за одиницю Товару, що підлягає поставці за цим Договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товар, які є невід'ємною частиною Договору та остаточно узгоджується Сторонами на кожну окрему партію Товару (п.1.2. Договору).

Товар за домовленістю сторін продається на умовах попередньої оплати (строк оплати рахунку складає 7 днів) або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу Товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу складає 14 банківських днів (п.2.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору оплата згідно даного Договору здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальнику на підставі рахунку-фактури та за умов зазначених в п.2.2. даного Договору.

Сторони домовились, що в разі прострочення платежу з боку Покупця Постачальник має право припинити подальші відвантаження Покупцю до отримання повної оплати за відвантаженими партіями Товару, а також перейти до роботи з Покупцем на умовах 100% попередньої оплати (пункт 3.2. Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня поточного року і в разі відсутності офіційного письмового повідомлення від будь-якої сторони про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії цього Договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного року (пункт 6.2. Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

За твердженням позивача останнім належним чином виконувались зобов'язання за укладеним договором, тоді як відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання по їх оплаті.

Відповідно до умов Договору на поставку товару відповідач отримував товар згідно наступних документів: видаткова накладна №15 від 09.01.2015, рахунок №15 від 09.01.2015, рахунок №36 від 09.01.2015, акт здачі-приймання робіт №36 від 09.01.2015, рахунок №806 від 02.06.2015, рахунок №1273 від 07.08.2015, акт здачі-приймання робіт №1273 від 07.08.2015, рахунок №1817 від 21.10.2015, акт здачі-приймання робіт № 1817 від 21.10.2015, рахунок № 2149 від 04.12.2015, видаткова накладна №2149 від 04.12.2015, рахунок №2173 від 08.12.2015, видаткова накладна №2173 від 08.12.2015, рахунок №1393 від 02.07.2016, видаткова накладна №1393 від 02.07.2016, рахунок №182 від 06.02.2016, видаткова накладна № 182 від 06.02.2016.

За твердженням позивача відповідачем не проведено в повному обсязі розрахунки за отриманий товар, а саме: за видатковою накладною №182 від 06.02.2016, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 10400,00 грн, що і стало підставою для звернення з даним позовом до господарського суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд враховує, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем товару за видатковими накладними №1393 від 05.07.2016 та №182 від 06.02.2016 (а.с.40), на оплату яких було виставлено рахунки №1393 від 02.07.2016 та №182 від 06.02.2016.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач здійснив оплату отриманого за цими накладними товару наступним чином: 11.07.2016 платіжним дорученням оплачено 6200,00 грн в погашення боргу за рахунком №1393 від 02.07.2016, платіжним дорученням №865 від 18.07.2016 сплачено 6000,00 грн в погашення рахунку №1393 від 02.07.2016, платіжним дорученням №869 від 22.07.2016 сплачено 5000,00 грн в рахунок погашення рахунку №1393 від 02.07.2016, в подальшому 02.08.2016 та 12.09.2016 було сплачено суми 5000,00 грн та 7000,00 грн платіжними дорученнями №876 та №903, в яких не зазначено заборгованість за який саме товар було погашено, тому позивач безпідставно не зарахував ці суми в погашення заборгованості за отриманий товар, який було отримано раніше за накладною №182 від 06.02.2016.

Господарський суд враховує, що з урахуванням вищезазначених платіжних доручень, станом на дату звернення позивача з даним позовом до господарського суду відповідач не оплатив отриманий товар за накладною №182 від 06.02.2016 в сумі 2400,00 грн та за накладною № 1393 від 05.07.2016 в сумі 8200,00 грн, а всього 10400,00 грн.

Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

За правилами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається .

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Разом з тим, станом на дату розгляду справи відповідачем в повному обсязі сплачено позивачу суму основного боргу за Договором, а саме платіжним дорученням № 983 від 09.12.2016 на суму 10400,00 грн (а.с.29, 46).

Отже сума основного боргу 10400,00 грн сплачена відповідачем після порушення провадження у даній справі.

На підставі викладеного господарським судом встановлено, що між позивачем і відповідачем фактично відсутній предмет спору в частині стягнення суми основного боргу 10400,00 грн у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної суми під час провадження у справі.

Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв'язку з зазначеним провадження у справі № 912/4163/16 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10400,00 грн підлягає припиненню.

Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2554,13 грн пені, 1716,43 грн - 24% річних та 417,34 грн втрат від інфляції за період з 26.02.2016 по 03.11.2016.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В силу вимог частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 3.3. Договору у випадку порушення строків оплати товару Постачальник має право вимагати від Покупця оплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочки протягом всього часу прострочки, також в відповідності зі ст.625 ЦК України 24 % річних від простроченої суми протягом всього часу прострочки, після цього здійснити оплату всієї суми заборгованості. При цьому, під час грошових надходжень від Покупця за Товар по даному Договору, Постачальник спочатку зараховує суму пені та річних. Нарахування пені за прострочку оплати Товару закінчується через 12 місяців від дня, коли грошове зобов'язання повинно бути виконане.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня за період 26.02.2016 року по 02.11.2016 року і складає 2554,13 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

Господарський суд враховує, що відповідачем отримано товар по накладній №182 від 06.02.2016 і з урахуванням умов договору оплата позивачем повинна бути проведена у строк по 25.02.2016 включно.

Однак, товар за цією накладною оплачено лише 02.08.2016 в сумі 5000,00 грн та 12.09.2016 в сумі 7000,00 грн. Суму 2400,00 грн до звернення позивача з даним позовом до господарського суду відповідач не оплатив.

По накладній №1393 від 05.07.2016 і з урахуванням умов договору оплата позивачем повинна бути проведена у строк по 25.07.2016 включно.

Однак, товар за цією накладною в межах строку, передбаченого договором оплачено лише в сумі 17200,00 грн. Заборгованість в сумі 8200,00 грн залишилась неоплаченою.

З огляду на викладене господарським судом здійснено перерахунок пені, згідно з яким загальний розмір пені становить 3503,16 грн. Так, на суму боргу 14400,00 грн здійснено нарахування пені за період з 26.02.2016 по 01.08.2016, що становить 2392,52 грн; на суму боргу 9400,00 грн - за період з 02.08.2016 по 11.09.2016 пеня складає 326,43 грн, на суму 2400,00 грн - за період з 12.09.2016 по 02.11.2016 пеня складає 101,77 грн, на суму 8200,00 грн - за період з 26.07.2016 по 02.11.2016 пеня складає 682,44 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позивачем заявлено до стягнення пеню у меншому розмірі (2554,13 грн), ніж розраховано судом (3503,16 грн), суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в межах заявлених позовних вимог, тобто в сумі 2554,13 грн.

Крім того позивач просить стягнути 24% річних та втрати від інфляції, що передбачено умовами договору, а саме п.3.3 Договору.

Згідно з поданим позивачем розрахунком 24% річних в період з 26.02.2016 по 02.11.2016 складає 1716,43 грн та втрати від інфляції за період з березня по серпень 2016 року у сумі 417,34 грн.

Господарським судом здійснено власний розрахунок 24 % річних з урахуванням всіх проплат, відповідно до якого сума річних становить 2364,19 грн, а саме: на суму 14400 грн в період з 26.02.2016 по 01.08.2016 нараховано 1491,93 грн, на суму 9400,00 грн в період з 02.08.2016 по 11.09.2016 нараховано 252,72 грн, на суму 2400,00 грн в період з 12.09.2016 по 02.11.2016 нараховано 81,84 грн, на суму 8200,00 грн в період з 26.07.2016 по 02.11.2016 нараховано 537,70 грн.

Отже з відповідача підлягають стягненню 24 % річних також в межах заявлених позовних вимог в сумі 1716,43 грн.

Щодо стягнення заявлених втрат від інфляції в сумі 417,34 грн, господарський суд аналізуючи положення статті 625 Цивільного кодексу України, враховує наступне.

Відповідно до розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат становить 775,52 грн, тоді як позивачем інфляційні втрати визначені у розмірі 417,34 грн, які також підлягають стягненню в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення; 2554,13 грн пені, 1716,43,00 грн - 24% річних та 417,34 грн інфляційних втрат.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі в сумі 1378,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення 10400,00 грн основного боргу припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (25009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Р. ТРАК ШИНА" (25014, м. Кропивницький, вул. Виставочна, 1В, ідентифікаційний код 38985066) - 4687,90 грн заборгованості, з яких: 2554,13 грн пені, 1716,43 грн 24% річних, 417,34 грн втрат від інфляції, а також 1378,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити позивачу (м. Кропивницький, вул. Виставочна, 1В) та відповідачу (АДРЕСА_1).

Повне рішення складено 27.01.2017

Суддя О.Б. Шевчук