Ухвала суду № 64326349, 27.01.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 січня 2017 року Справа № 911/2416/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді: Алєєва І.В. (доповідач), Кравчук Г.А., Рогач Л.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Горохуватської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року

у справі № 911/2416/15 Господарського суду Київської області

за позовом Приватного підприємства "Орлан Інвест"

до Горохуватської сільської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації

про стягнення 1 052 004, 95 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.03.2016р. касаційну скаргу Горохуватської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі №911/2416/15 повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.04.2016р. касаційну скаргу Горохуватської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі №911/2416/15 повернуто скаржнику на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.07.2016р. касаційну скаргу Горохуватської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі №911/2416/15 повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.11.2016р. касаційну скаргу Горохуватської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі №911/2416/15 повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Подана вп'яте Горохуватською сільською радою касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі № 911/2416/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо)(п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Пунктом 5.27 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, яким затверджено Національний стандарт України Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", визначено порядок засвідчення копій документів, а саме: відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Заявник касаційної скарги, як доказ в підтвердження надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам у даній справі, додав до касаційної скарги нечитабельні ксерокопії квитанцій № 10/2 та №10/1 з ксерокопіями описів вкладення, з яких неможливо встановити дату надіслання кореспонденції, найменування одержувача та його адресу.

Отже, надані скаржником до касаційної скарги документи на підтвердження направлення іншим сторонам у справі примірника касаційної скарги, не можуть розцінюватися як належні та допустимі докази в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки, по-перше, відсутність оригіналів фіскальних чеків позбавляє касаційну інстанцію можливості оцінити дані документи як належний доказ направлення копії касаційної скарги сторонам у справі, по-друге, надані скаржником докази надіслання (ксерокопії фіскальних чеків) не відповідають вимогам ст. 36 ГПК України та п. 5.27 Стандарту, тому суд касаційної інстанції приходить до висновку, що скаржником належним чином не дотримані вимоги ст. 1111 ГПК України щодо надсилання сторонам у справі копії касаційної скарги та надання відповідних доказів до суду касаційної інстанції, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 статті 1113 ГПК України.

Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України та підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Горохуватської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі №911/2416/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя(доповідач) І.В. Алєєва

Суддя Г.А. Кравчук

Суддя Л.І. Рогач