Ухвала суду № 64321861, 26.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 рокусправа № П/811/893/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЧередниченка В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № П/811/893/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Кіровоградолія» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Кіровоградолія» 27 березня 2014 року звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, згідно з яким, просить скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013 року №0001162206, №0001152206; від 05.02.2014 року №0000142206; №0000152206.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача, щодо отримання позивачем збитків від реалізації готової продукції (олії соняшникової) на експорт у розмірі 11 532 995,00 грн. та нереальності господарських операцій позивача з ПП «Кіровоградський митний термінал», ТОВ «Авант-Тайм Зовнішторг», ТОВ «Ріне», ТОВ «Зей Комюнікейшинз», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ НВО «Мета» викладені у акті №86/11-23-22-06/00373869 від 28.10.2013 року (далі - акт перевірки) на підставі якого було прийнято оскаржені рішення є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм законодавства. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі відтворює зміст акта перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з ПП «Кіровоградський митний термінал», ТОВ «Авант-Тайм Зовнішторг», ТОВ «Ріне», ТОВ «Зей Комюнікейшинз», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ НВО «Мета».

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №86/11-23-22-06/00373869 від 28.10.2013 р в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

- п.138.1, п.138.2, 138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за ІV квартал 2011 року 73 290,00 грн.; за І квартал 2012 року 3 096 777,00 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 18 050 153,00 грн., у тому числі за І квартал 2012 року 737 780,00 грн., ІІ квартал 2012 року 5 094 994,00 грн., ІІІ квартал 2012 року 12 215 700,00 грн., ІV квартал 2012 року 1 679,00 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 17 197 290,00 грн., у тому числі: за жовтень 2011 року 1 106 278,00 грн., за листопад 2011 року 1 022 109,00 грн., за грудень 2011 року 344 204,00 грн., за січень 2012 року 1 160 459,00 грн., за лютий 2012 року 771 697,00 грн., за березень 2012 року 5 090 98,004 грн., за квітень 2012 року 673 446,00 грн., за травень 2012 року 1 327 283,00 грн., за червень 2012 року 1 457 694,00 грн., за липень 2012 року 134 648,00 грн., за вересень 2012 року 540 236,00 грн., за жовтень 2012 року 843 436,00 грн., за листопад 2012 року 324 103,00 грн., за грудень 2012 року 255,00 грн., а також завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту (рядок 19) на загальну суму 7 399 269,00 грн., у тому числі за жовтень 2011 року 96 408,00 грн., за грудень 2011 року 745 961,00 грн., за лютий 2012 року 69 710,00 грн., за березень 2012 року 346 875,00 грн., за квітень 2012 року 3 708 783,00 грн., за липень 2012 року 781 478,00 грн., за серпень 2012 року 1 650 054,00 грн. (т.1 а.с.42-109).

Податкове зобов'язання визначене відповідачем у зв'язку з:

- завищенням витрат, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування на загальну суму 83 221 199,00 грн. та витрати на збут на суму 2 626 014,00 грн. внаслідок реалізації олії на експорт за ціною нижчою ніж ціна сплачена постачальникам;

- завищенням витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування в сумі 108 895,00 грн. у звязку з віднесенням до складу витрат сум за господарськими операціями з ПП «Кіровоградський митний термінал», ТОВ «Авант-Тайм Зовнішторг», ТОВ «Ріне», ТОВ «Зей Комюнікейшинз», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ НВО «Мета», які, на думку податкового органу, не носять реального характеру;

- завищенням податкового кредиту на суму 17 161 453,00 грн. у звязку з включенням до складу податкового кредиту сум за придбання товарів, використаних на виготовлення олії, реалізованої на експорт за ціною нижчою порівняно з ціною придбання товару;

- завищенням податкового кредиту на суму 35 837,00 грн. внаслідок віднесення до його складу сум за господарськими операціями з ПП «Кіровоградський митний термінал», ТОВ «Авант-Тайм Зовнішторг», ТОВ «Ріне», ТОВ «Зей Комюнікейшинз», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ НВО «Мета», які, на думку податкового органу, не носять реального характеру.

На підставі акта перевірки та з урахуванням рішень за результатами апеляційного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001152206 від 11.11.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 27 075 230,00 грн., у тому числі 18 050 153,00 грн. основного платежу та 9 025 077,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (т.1 а.с.10);

- №0001162206 від 11.11.2013 р., яким позивачу зменшено розмір відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток на 3 170 067,00 грн. (т.1 а.с.11);

- №0000142206 від 05.02.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 25 134 550,00 грн., у тому числі 16 756 368,00 грн. основного платежу та 8 378 184,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (т.1 а.с.12);

- №0000152206 від 05.02.2014 р., яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 620 163,00 грн. (т.1 а.с.13).

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до п. 14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно із п.138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Зі змісту ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України вбачається, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в законодавстві, заборонено.

Таким чином, підставою для не включення до валових витрат будь-яких витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених будь-якими документами взагалі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з пп.14.1.136 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до договору №2-КМ-СП від 09.09.2011 р. (т.1 а.с.128-129) позивач придбав у ТОВ «Кернел-Трейд» насіння соняшнику у кількості 27 352,98 т на суму 110 781 189 грн., у тому числі ПДВ 18 463 531,50 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками (т.1 а.с.130-158, 206, 208-225). Придбаний товар (насіння соняшника) ПАТ «Кіровоградолія» перероблено на олію та реалізовано на експорт, шрот реалізовано на внутрішньому ринку України, лушпиння соняшникове використано як паливо.

Відповідно до контракту №1112-КОР-І-1 від 07.10.2011 р. (т.2 а.с.31-34) позивач 30 вересня 2012 року реалізував Inerco Trade S.A. олію соняшникову нерафіновану в кількості 11 924,560 т на суму 91 486 071,92 грн. без ПДВ, що підтверджується митними деклараціями та банківськими виписками (т.2 а.с.63-70).

Транспортування товару здійснювалося ТОВ «АТП-2004» та ТОВ «Ойлтранстермінал» відповідно до договорів №17 від 17.02.2012 р. (т.1 а.с.226-227) і №328/0112 від 01.12.2011 р., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками (т.1 а.с.228-244, т.2 а.с.1-30, 77-83, 85, 89-92, 106, 107, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124).

Також, ТОВ «Ойлтранстермінал» на виконання договору №002/2011 від 30.11.2011 р. здійснювало декларування вантажу (т.2 а.с.84, 86-88, 108, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 126).

Біржове оформлення товару проведено ТОВ «Агроінтеграл-Сервіс» згідно з договором №325/7 від 21.11.2011 р. (т.2 а.с.35-36) та контракту №506/16 ЗЕ від 25.11.2011 р. (т.2 а.с.37-38, 40-41), що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними і платіжними дорученнями (т.2 а.с.42-44, 71-76).

Згідно з детальним розрахунком витрат понесених за експортною господарською операцією (т.4 а.с. 183, т.5 а.с.70), та доказів на підтвердження сум віднесених до собівартості товару (т.4 а.с.199-207, 213-243). витрати понесені позивачем становили 89781324,14 грн. Одержаний дохід від реалізації олії соняшникової на експорт склав - 91486071,92 грн.

Отже, чистий дохід (прибуток) від експортної операції становить 1704747,78 грн. (91 486 071,92 грн. - 89781324,14 грн.).

Крім того, позивачем одержано прибуток від реалізації валюти, отриманої в результаті експортної операції в розмірі 471 521,00 грн. та шпроту соняшникового масою 10701,716 т на суму 10915750,32 грн. в розмірі 1819291,72 грн. Вказані обставини відповідачем спростовано не було.

Отже загальний прибуток позивача отриманий від придбання та подальшої реалізації олії соняшникової та шроту соняшникового склав 3995560,50 грн. виходячи з розрахунку 1704747,78 грн. + 471521,00 грн + 1819291,72 грн. = 3995560,50 грн.

При цьому, згідно з податковою декларацією позивача з податку на прибуток за 2012 рік обєкт оподаткування від усіх видів діяльності становить 10467010 грн. (рядок 07 8925200 грн. + рядок 06.5 1541810 грн. відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного року), що свідчить про отримання доходу з всієї господарської діяльності позивача (т.5 а.с. 72).

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи податкового органу щодо збитковості господарських операцій позивача з придбання олії соняшникової нерафінованої у ТОВ «Кернел-Трейд» та подальшою її реалізацією на експорт, з урахуванням включення суми податку на додану вартість до складу витрат за цією операцією також виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ( в редакції на час виникнення спірних відносин) не включаються до складу витрат суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.

Таким чином, відповідачем безпідставно враховано у складі собівартості товару суми податку на додану вартість, сплаченого постачальнику, що призвело до безпідставного висновку про збитковість операції з продажу такого товару на експорт.

За змістом пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до підпункту 14.1.71. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до п.39.14 ст.39 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом. Під час проведення перевірки платника податку орган державної і додаткової служби має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту.

Отже, дії позивача щодо придбання насіння соняшнику, його переробці в олію та її подальшому експорту були направленні на отримання прибутку, що підтверджується первинними документами, при цьому податковим органом не доведена невідповідність продажу товару звичайним цінам.

Таким чином, враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо помилковості доводів відповідача про збитковість зазначеної господарської операції позивача, оскільки податковим органом помилково збільшено вартість сировини та транспортно-експедиційних послуг на суму ПДВ у звязку з чим визначено ціну товару у розмірі 103 016 655,36 грн., та як наслідок, визначено збитки позивачу в сумі 11 532 994,56 грн. (103 016 655,36 грн. - 91 483 660,80 грн.)

Щодо доводів відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ПП «Кіровоградський митний термінал», ТОВ «Авант-Тайм Зовнішторг», ТОВ «Ріне», ТОВ «Зей Комюнікейшинз», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ НВО «Мета» суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Реальність зазначених господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, банківських виписок (т.2 а.с.127-236).

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 березня №К/800/8423/15 встановлено, що позивач належним чином підтвердив товарність господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг у приватного підприємства «Кіровоградський митний термінал», товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Мета», товариства з обмеженою відповідальністю «Ріне», товариства з обмеженою відповідальністю «Зей Комюнікейшнз», товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-Тайм Зовнішторг» та у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подавши належним чином оформлені первинні документи по цим операціям (т.4 а.с.164).

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001152206 та №0001162206 від 11.11.2013 р., №0000142206 та №0000152206 від 05.02.2014 р..

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обовязку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі №П/811/893/14 без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 27 січня 2017 року.

Головуючий:В.Є. Чередниченко

Суддя:А.О. Коршун

Суддя:О.М. Панченко