Ухвала суду № 64321583, 25.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 січня 2017 року справа № П/811/4262/14 (2-кас/811/48/16)

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи: ОСОБА_1, Гайворонська районна державна адміністрація Кіровоградської області про визнання недійсним наказів,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області звернулось до суду з апеляційною скаргу, згідно з якою її скасувати та ухвали нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Оскаржувана постанова винесена Кіровоградським окружним адміністративним судом 31 жовтня 2016 року.

В той же час, до суду першої інстанції апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області була подана лише 24 листопада 2016 року відповідно до штампу поштового конверта.

Як вбачається з матеріалів справи, копію постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року заявником апеляційної скарги отримано 10 листопада 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.114).

Враховуючи дату отримання копії постанови суду першої інстанції, строк на апеляційне оскарження сплинув 21 листопада 2016 року.

Таким чином, заявнику апеляційної скарги необхідно навести поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Крім того, згідно із частиною 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи заявником апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору, натомість подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю коштів на оплату судового збору.

Розглянувши вказане клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, відповідач-2 жодних належних та допустимих доказів на підтвердження рівня майнового стану не надав, що унеможливлює суд визначити наявність/відсутність можливості сплатити судовий збір.

Крім того, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень, адже держава в особі Кабінету Міністрів України взяла на себе обовязок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Таким чином, клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Так, підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином враховуючи те, що при подачі адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 73,08 грн., а також з огляду на те, що апеляційну скаргу подано юридичною особою, то судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду становить 80 грн. 39 коп.

Однак, на підтвердження сплати судового збору заявником апеляційної скарги не надано суду документ, який підтверджує сплату ним судового збору у визначеному законом розмірі 80 грн. 39 коп.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: УК у Шевченківському районі м. Дніпра;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ

Код банку отримувача (МФО): 805012

Рахунок отримувача: 31217206781004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 108, 187, 189 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року залишити без руху.

Надати тридцятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:

- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням поважних причин такого пропуску, якщо такі є;

- надати оригінал документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі 80,39 грн.

Ухвала набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

СуддяД.В. Чепурнов