Ухвала суду № 64321523, 24.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2017 рокусправа № 804/2214/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання:Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі №804/2214/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2016р. ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» подало до суду позов, в якому, з урахуванням уточнень (а.с.37-40), просило:

- скасувати Наказ Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №768-П від 28.12.2015 року «Про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ «ПЗТО», що знаходиться за адресою: вул.Промислова,1, м.Павлоград, Дніпропетровська область, 51400» та визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо призначення та проведення планової перевірки ТОВ «ПЗТО» у період з 12.01.2016 року по 01.02.2016 року;

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області по проведенню розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ТОВ «ПЗТО» на суму 17 152,80 грн. та 56 536,56грн.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що відповідач є контролюючим органом, а тому на нього розповсюджуються обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання, які встановлені п.3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. №71-VIII. Враховуючи, що обсяг доходу ТОВ за попередній рік був менший за 20 млн. грн., у відповідача були відсутні підстави для призначення та проведення перевірки. У звязку з тим, що дії відповідача по проведенню розрахунків розмірів відшкодування збитків були здійснені також на підставі протиправного Наказу № 768-П, за наслідками проведення протиправної перевірки ТОВ «ПЗТО», такі дії Відповідача по проведенню розрахунків є також протиправними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що п.3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. №71-VIII не є зміною чи доповненням до ПК України, а тому застосоване в ньому поняття «Контролюючі органи» стосується усіх контролюючих органів, в тому числі і відповідача. Крім того, періодичність проведення перевірки також була порушена, оскільки така перевірка може бути проведена один раз на два роки, а фактично проведена через 1 рік і 6 місяців після попередньої перевірки. Також позивач посилається на те, що відповідачем порушено ОСОБА_1 організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині відсутності печатки на направленні та повідомленні про проведення перевірки, а також те, що під час перевірки не були проведені жодні лабораторні досліди.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 12.01.2016року по 01.02.2016 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Перевірку проведено на підставі наказу № 768-П від 28.12.2015 року, направлення №4-6229-10-3 від 28.12.2015 року, відповідно до Плану заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на 1 квартал 2016 року.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» , згідно якого були встановлені порушення вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з Розрахунком розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання», в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря розмір компенсації збитків за наднормативні викиди в атмосферу ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання», в період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року складає 56539,56 грн.

Згідно з Розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання», в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря розмір компенсації збитків за наднормативні викиди в атмосферу ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання», в період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року складає 17152,80 грн.

Не погодившись з діями відповідача по призначенню та проведенню перевірки, а також зі складеними розрахунками, ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області не відноситься до контролюючих органів у розумінні ст.41 Податкового кодексу України, а тому дії по призначенню та проведенню перевірки вчинені в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством. Також суд зазначив, що підприємство відноситься до групи субєктів з високим ступенем ризику, а тому перевірка повинна проводитися з періодичністю один раз на рік.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 р. N 454/2011, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області діє на підставі Положення, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 р. N 136, згідно з яким Держекоінспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у її складі та їй підпорядковується.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" N 877 (далі - Закон N 877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 4 вказаного Закону визначені загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю). Зокрема, абзацом 2 частини 4 цієї статті передбачено, що орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з статтею 5 Закону N 877 планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про безпідставність доводів заявника апеляційної скарги про порушення відповідачем ОСОБА_1 організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині відсутності печатки на направленні та повідомленні про проведення перевірки, оскільки такі доводи, по-перше, не підкріплені жодними належними та допустимими доказами, а по-друге, такі доводи не були предметом розгляду судом першої інстанції, оскільки не заявлялися позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що відповідачем при плануванні перевірки ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» не порушено періодичності проведення планових заходів, а запланований період проведення перевірки не перевищує періоду, визначеного законом.

Так, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до п.5 постанови КМУ №808 від 28.08.2013р. «Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» до переліку видів діяльності та обєктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку віднесено, зокрема, обєкти машинобудування і металообробки, за винятком підприємств, на яких відсутні цехи хімічного оброблення.

Згідно з постановою КМУ № 212 від 19.03.2008р. «Про затвердження критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)» одним з критеріїв віднесення субєктів господарювання до групи субєктів з високим ступенем ризику є: наявність в них обєктів, що: становлять підвищену екологічну небезпеку, або потенційно небезпечних обєктів, в обігу яких перебувають небезпечні речовини І і ІІ класу небезпеки, або таких, що забезпечують перевезення небезпечних вантажів.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ «ПЗТО» є код КВЕД 28.92 виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва (основний); код КВЕД 28.99 виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, н.в.і.у.; код КВЕД 25.62 механічне оброблення металевих виробів; код КВЕД 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; код КВЕД 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування.

На підприємстві утворюються небезпечні речовини І і ІІ класу небезпеки, а саме: лампи люмінесцентні відпрацьовані та відпрацьовані акумуляторні батареї.

Отже підприємство відноситься до обєктів з високим ступенем ризику, а тому перевірка повинна проводитися з періодичністю один раз на рік.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що перевірка повинна проводитися один раз на два роки, оскільки ТОВ «ПЗТО» відноситься до обєктів з середнім ступенем ризику не обґрунтовано з посиланням на відповідні належні та допустимі докази, а отже, не спростовує висновків суду першої інстанції.

Окрему увагу слід приділити доводам заявника апеляційної скарги щодо наявності чи відсутності правових підстав для проведення перевірки, та чи є відповідач тим органом, на якого розповсюджуються положення п.3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. №71-VIII.

Так, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. N 76-VIII (надалі - Закон N76-VIII) передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Таким чином законодавчим органом на період з січня по червень 2015 року встановлено певні обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання всіма контролюючими органами. Однак, такі обмеження згідно з Законом N 76-VIII не поширюються на перевірки, які проводяться у вказаний період Державною фіскальною службою України та Державною фінансовою інспекцією України.

Крім цього, 28.12.2014 р. Верховною Радою України прийнято Закон N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (надалі - Закон N 71-VIII), відповідно до п. 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

На переконання суду норми Закону N76-VIII, зокрема щодо обмежень у проведенні перевірок, є загальними та стосуються всіх контролюючих органів. Тоді як норми Закону N71-VIII, у процитованій частині, є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів, оскільки критеріями визначення переліку підприємств, на які такі обмеження не поширюються, зокрема, є обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності таких підприємств (виробництво чи імпорт підакцизних товарів).

Саме така оцінка положень вказаних вище нормативних актів робить логічною та послідовною позицію законодавчого органу, яким в один день прийнято різні за змістом норми щодо одних і тих самих правовідносин, зокрема, обмеження повноважень контролюючих органів у проведенні перевірок суб'єктів господарювання.

Тому хибними є доводи ТОВ «ПЗТО» щодо відсутності у відповідача підстав для проведення у 2016 році планової перевірки позивача.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області при включенні ТОВ «ПЗТО» до Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання на I квартал 2016 року діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Щодо доводів про неправомірність розрахунків, слід зазначити наступне.

По-перше, з огляду на вищевикладене, безпідставними є доводи позивача про їх протиправність з підстав відсутності повноважень відповідача на проведення перевірки та дію мораторію.

По-друге, вказані розрахунки складені у відповідності до даних державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою 2-ТП (повітря), а розмір відшкодування збитків за наднормативний викид визначався за формулою (12) «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008р. №639 та зареєстрованої в Мінюсті України 21.01.2009р. за №48/16064.

Доводів щодо протиправності застосування відповідачем вказаних даних та Методики, позивачем в апеляційній скарзі не наведено, а доводи про обовязок проведення конкретних лабораторних досліджень не обґрунтовані в частині які саме лабораторні дослідження повинні були бути проведені та як це впливає на розмір збитків.

Також слід зазначити, що розрахунки розмірів відшкодування збитків, не є рішеннями субєкта владних повноважень, які є обовязковими до виконання, а тому, питання про правильність нарахування розмірів збитків може вирішуватись у разі їх стягнення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим підстав для його скасування не існує.

Разом з тим, з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 3031,60грн.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 804/2214/16 залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» (код ЄДРПОУ 33019165) на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3031,60грн. (три тисячі тридцять одну гривню 60 коп.), здійснивши зарахування за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012; Рахунок отримувача: 31217206781004; Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя:О.М. Лукманова

Суддя:О.О. Круговий