Постанова № 64320398, 25.01.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.01.2017 справа №908/3063/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 за довіреністю не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Руслан» м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід12.12.2016 р. у справі№ 908/3063/16 (суддя Азізбекян Т.А.)за позовом доКомунального підприємства «Водоканал» м. Запоріжжя Малого приватного підприємства «Руслан» м. Запоріжжя простягнення 28 099,39грн. ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Водоканал», м. Запоріжжя (далі Позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Малого приватного підприємства «Руслан» м. Запоріжжя (далі Відповідач) про стягнення 10 286,48 грн. плати за безоблікове користування.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.12.2016р. у справі №908/3063/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Малого приватного підприємства «Руслан» м. Запоріжжя на користь Комунального підприємства «Водоканал» 10 286,48грн. та 1 378,00грн. судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2016р. та прийняти нове, яким відмовити Комунальному підприємству «Водоканал» м.Запоріжжя у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, скаржник посилається на те, що акт технічного обстеження водопроводу від 06.01.2016р. було складено за іншою адресою (вул. Жуковського 26, прим. 4) ніж за якою Водоканал, згідно п. 1.1. Договору від 01.01.2009р. №8984, повинен забезпечувати абоненту подачу води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод (вул. Гоголя 29, м. Запоріжжя).

Крім того, відповідач зазначає, що акт технічного обстеження водопроводу від 06.01.2016р. не містить жодного посилання на порушення цілісності опломбування приладу обліку, а тому, наданий акт не містить відомості щодо підстав позову.

Також, апелянт посилається на те, що позивачем у позовній заяві як відповідальну особу, в присутності якої складені акти технічного обстеження від 06.01.2016р., зазначено ОСОБА_6, що взагалі не має до нього відношення, тоді як в актах вказано, що вони складені в присутності ОСОБА_7.

На думку відповідача, Акти технічного обстеження було складено в односторонньому порядку позивачем, без присутності позивача, оскільки не вказано П.І.Б., посаду особи, яка відмовилась від підпису.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача у судове засідання прибув, направив відзив, заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі. Проти розгляду справи за відсутністю представника відповідача не заперечував.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, оскільки його повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважного представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2009 р. між Комунальним підприємством «Водоканал» (Водоканал) та Малим приватним підприємством «Руслан» (абонент) укладено договір №8984 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації, відповідно до п. 1.1. якого водоканал забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: вул. Гоголя, 29/магазин продовольчих товарів.

Пунктом 2 договору встановлено, що договір укладається з 01.01.2009 р. по 31.01.2019р. і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін.

Доказів припинення дії договору сторони не надали, отже його умови є чинними на час розгляду даної справи судом.

З матеріалів справи вбачається, що 06.01.2016р. представником КП «Водоканал» за участю представників відповідача (ОСОБА_7 та ОСОБА_6Л.) складено 3 Акти технічного обстеження водопроводу по майданчику: вул. Жуковського, 26 прим. 4 (кафе, яке належить Малому приватному підприємству «Руслан»), який, як вказано в самому акті, на момент обстеження не включений у діючий договір з Комунальними підприємством «Водоканал» від 01.01.2009р. №8984/2.

В першому акті зазначено, що зазначене приміщення (кафе) забезпечується питною водою з міської мережі водопроводу через мережі житлового будинку. На підставі чого встановлений факт самовільного безоблікового водокористування. Зазначений акт підписано представником підприємства ОСОБА_7

У звязку із цим, водокористування по зазначеному майданчику класифікується як безоблікове відповідно до п. 3.2. «Правил користування….».

Також, зазначеним актом зафіксовано, що представником Комунального підприємства «Водоканал» у присутності відповідальної особи припинена подача питної води шляхом перекриття вентелю перед засобом обліку з встановленням пломби №13751224.

Крім того, Акт технічного обстеження містить приписи для абонента: дотримуватись збереження встановленої пломби. При самовільному порушенні цілісності встановленого пломбування розрахунок витрат питної води буде визначатися відповідно до «Правил користування…»; терміново укласти додаткову угоду з Комунальним підприємством «Водоканал» по майданчику за адресою: вул. Жуковського, 26, прим. 4.

Другим та третім актами технічного обстеження від 06.01.2016р., який складено у присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_6, зафіксовано, що приміщення кафе за зазначеною адресою забезпечується питною водою з міської системи водопостачання через внутрішньо-будинковий водопровід по введенню діаметром 15 мм. Тому, водокористування за даним майданчиком вважається як безоблікове відповідно до п.3.2. «Правил користування…». Зазначені акти містять припис про те, що абонент з зазначеними актами ознайомлений від підпису відмовився.

Крім того, факт порушення підтверджується зверненням Малого приватного підприємства «Руслан» до Комунального підприємства «Водоканал» з заявою від 24.12.2015р. про укладення договору на водопостачання та водовідведення на майданчик, що знаходиться за адресою вул. Жуковського 26, прим. 4. Фактично, додаткову угоду до договору, щодо включення зазначеного майданчика, внесено 10.02.2016р., що не спростовується відповідачем.

Щодо доводу апелянта про те, що Акти технічного обстеження було складено в односторонньому порядку позивачем, без присутності позивача, оскільки не вказано П.І.Б., посаду особи, яка відмовилась від підпису, колегія суддів зазначає наступне.

З Актів технічного обстеження від 06.01.2016р. вбачається, що вони були складені у присутності відповідальних осіб за технічне перебування водопроводу. За таких обставин, відсутні підстави вважати, що записи, які містяться на зазначених актах про ознайомлення з ним та відмови від підпису зроблені іншими особами, а ніж ОСОБА_6 або ОСОБА_7.

Виходячи з того, що факт самовільного приєднання до мережі водопостачання (безоблікове водокористування) підтверджено матеріалами справи, посилання апелянта на складання актів у присутності ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які начебто не мають ніякого відношення до відповідача, визнається дефектом актів і не спростовує безпосереднього порушення.

На підставі актів технічного обстеження водопроводу від 06.01.2016р. б/н складено акт-рахунок від 06.01.2016 р. №8984/2 на суму 10286,48 грн., який містить припис про те, що абонент з зазначеним актом ознайомлений від підпису відмовився.

Однак, відповідач оплату за вказаним вище Актом-рахунком не здійснив, внаслідок чого, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за безоблікове водокористування у сумі 10 286,48грн.

Правилами користування № 190 визначено порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України для виробників послуг централізованого постачання та осіб, що приєднані до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України, та з якими виробником укладено договір на отримання питної води та скидання стічних вод.

Згідно з п. 2.1 Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 4.3. Правилами користування № 190 забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (п. 3.2 Правил № 190).

Відповідно п.3.3 Правил користування №190 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п.3.4 Правил користування.).

Самовільне водоспоживання це користування питною водою з міського водопроводу без дозволу Виконавця та/або без оформлення необхідних документів (в т.ч. без реєстрації у Виконавця в якості Споживача, ухилення чи відмова від укладення договору на надання послуг з водопостачання тощо).

Самовільне приєднання до систем водопостачання - приєднання до мереж централізованого комунального водопостачання, здійснене без письмового дозволу Виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент встановлення факту самовільного безоблікового водокористування на підприємстві відповідача, що підтверджується Актами технічного обстеження від 06.01.2016р. б/н та Актом-рахунком від 06.01.2016р. №8984/2, договір по майданчику за адресою: вул. Жуковського, 26, прим. 4 між Комунальним підприємством «Водоканал» м.Запоріжжя та Малим приватним підприємством «Руслан» м.Запоріжжя укладений не був, а тому, права та обовязки сторін щодо водопостачання за вказаним майданчиком договором не врегульовані.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги ».

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Крім того, аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014р. у справі №3-184гс14, яка визначає, що відсутність договору з водопостачання і водовідведення у зв'язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому виниклі між сторонами зобов'язання є дійсними і їх виконання повинне здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Колегія суддів зазначає, що помилковим є посилання суду на порушення цілісності опломбування приладу обліку, оскільки зазначене не стало підставою для застосування відповідальності передбаченої Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190 від 26.11.2012р. (далі - Привила користування № 190), а підставою позову є порушення - безоблікове водокористування і саме у звязку з цим порушенням застосовані п. 3.3. та 3.4. Правил користування № 190. Водночас, зазначене не призвело до прийняття невірного рішення.

За таких обставин, оскільки заборгованість відповідача за безоблікове водокористування у сумі 10 286,18грн. підтверджена наявними у матеріалах справи доказами та не спростована відповідачем, тому, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо стягнення з відповідача заборгованості за безоблікове водокористування в розмірі 10 286,48грн.

Враховуючи викладене, твердження заявника апеляційної скарги про недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Руслан» м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2016р. у справі № 908/3063/16 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2016р. у справі № 908/3063/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді:Т.М. Колядко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.:

1прим.-Позивачу;

1прим.-Відповідачу;

1прим.-У справу;

1прим.-ДАГС;

1прим.-ГСЗО.