Постанова № 64320383, 24.01.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.01.2017 справа №908/1867/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дучал Н.М.

суддів: Склярук О.І., Ушенко Л.В.

секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача від відповідача від 3-ї особи розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2, за довіреністю не зявився не зявився Запорізького обласного військового комісаріату, м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід31.08.2016 р. (підписано 05.09.2016 р.)у справі№ 908/1867/16 (суддя Гончаренко С.А.)за позовом до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш», м. Енергодар Запорізької області Запорізького обласного військового комісаріату, м. Запоріжжя Державна казначейська служба України, м. Київ стягнення 8660,70 грн. витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобовязаним, призваним на навчальні збори

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш», звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізького обласного військового комісаріату про стягнення 8660,70 грн. витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобовязаним, призваним на навчальні збори.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, всупереч приписів Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006р. №1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобовязаних та резервістів, грошової виплати резервістам», Інструкції «Про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобовязаних та резервістів, грошової виплати резервістам», не відшкодовано витрати позивача на виплату середньої заробітної плати військовозобовязаним (працівникам позивача), призваним на навчальні збори, в загальній сумі 8 660,70 грн., які згідно з повідомленнями Енергодарського обєднаного міського військового комісаріату в означені в повідомленнях періоди перебували на навчальних зборах.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.07.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/1867/16. Ухвалою суду, на підставі ст. 27 ГПК України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Державну казначейську службу України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.08.2016 р. у справі № 908/1867/16 позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» до Запорізького обласного військового комісаріату задоволено.

Стягнуто з Запорізького обласного військового комісаріату на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» 8 660,00грн. витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобовязаним, призваним на навчальні збори та 1 378,00 судового збору.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Запорізький обласний військовий комісаріат звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2016р. про стягнення з Запорізького обласного військового комісаріату на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» 8 660,00грн. витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобовязаним, призваним на навчальні збори.

Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» про початок та закінчення зборів військовозобовязаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини. Наказом військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату №55 від 01.03.2014 встановлено, що у період з 02.03.2014 по 11.03.2014 заплановано початок проведення навчального збору приписного складу Запорізького ОВК та військових комісаріатів Запорізької області. Відповідно до наказу військового комісара Запорізького ОВК №67 від 10.03.2014 термін навчальних зборів продовжено до 20.03.2014, однак, 18.03.2014 наказом №74 завершено проведення навчальних зборів військовозобовязаних запасу, які розпочаті 02.03.2014.

Апелянт вказує, що в документах зазначено період перебування на навчальних зборах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 02.03.2014 по 20.03.2014, втім, фактично зазначені особи перебували на зборах з 02.03.2014 по 18.03.2014. Документи на ОСОБА_5 за проходження зборів у 2015 році відповідають необхідним вимогам. Зазначив, що оскільки документи на відшкодування витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобовязаним працівникам позивача, які брали участь у навчальних зборах у Енергодарському ОМВК надійшли в іншому бюджетному періоді після проведення зборів, крім того рахунок на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за проходження зборів у 2014 році не відповідає вимогам через невідповідність періоду перебування на зборах, тому відповідач вважає висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду такими, що не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.01.2017 р.

Позивач, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш», проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Наполягає, що в повідомленнях працівників ВП «АЕМ» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стоїть відмітка про їх перебування в Енергодарському ОМВК з 02.03.2014 по 20.03.2014, засвідчена військовим комісаром Енергодарського ОМВК ОСОБА_6 та скріплена печаткою комісаріату. Отже, виплата позивачем середнього заробітку працівникам здійснена саме за вказаний в повідомленнях період. Зазначає, що ані Енергодарським ОМВК, ані Запорізьким ОВК жодного разу протягом 2014-2016р.р. не було повідомлено ВП «АЕМ» про невідповідність періоду перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на навчальних зборах, вперше про це було зазначено Запорізьким ОВК лише у відзиві на позовну заяву. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2016р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу Запорізького обласного військового комісаріату без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Надав для огляду оригінали повідомлень про перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на зборах. Просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апелянт та третя особа не скористалися правом участі представників в засіданні суду апеляційної інстанції, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони та інші учасники процесу не зобовязувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. ст.75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. п. 2 - 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до Повідомлень Енергодарського обєднаного міського військового комісаріату про призов, згідно з Законом України «Про військовий обовязок і військову службу», на учбові збори строком з 02.03.2014 по 20.03.2014, військовозобовязані ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що є працівниками позивача, пройшли навчальні збори в період з 02.03.2014 по 20.03.2014, про що зроблено відповідні відмітки у повідомленнях, які підписані військовим комісаром Енергодарського ОМВК ОСОБА_6 та скріплені печаткою комісаріату.

Також, згідно з повідомленням від 25.06.2015 №1420 Енергодарського обєднаного міського військового комісаріату, ОСОБА_5, що є працівником позивача, відповідно до Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» з 25.06.2015 по 27.06.2015 призвано на учбові збори. Наказом ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі ВП «Атоменергомаш» від 26.06.2015 №253-к увільнено ОСОБА_5 від виконання обовязків з 26.06.2015 по 27.06.2015 на період проходження навчальних зборів із збереженням місця роботи, посади (професії) і середнього заробітку.

На виконання вимог наведеного Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006р. № 1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобовязаних та резервістів, грошової виплати резервістам» щодо виплати середнього заробітку військовозобовязаним, призваним на збори, підприємствами, установами та організаціями, де працюють призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами, позивачем виплачено військовозобовязаним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 середню заробітну плату за 104,75 годин перебування на навчальних зборах у березні 2014 року в загальній сумі 8 356,84 грн., зокрема: ОСОБА_3 - 4 850,18 грн., ОСОБА_4- 3 506,66 грн. Військовозобовязаному ОСОБА_5 за 7 годин перебування на навчальних зборах у червні 2015 року позивачем виплачено середньої заробітної плати в сумі 303,86 грн.

Відповідно до розрахункових листків нарахування та виплата середньої заробітної плати за 104,75 годин перебування на навчальних зборах за березень 2014 була здійснена під час виплати зарплати: ОСОБА_3 у розмірі 4850,18 грн. (6702,28 грн.: 144,75 год. х 104,75год. = 4850,18 грн.); ОСОБА_4 у розмірі 3506,66 грн. (4845,72 грн.: 144,75 год. х 104,75 год. = 3506,66 грн.).

В якості доказів перерахування заробітної плати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за березень 2014 позивачем надано Ведомость перечисления зарплаты за первую половину месяца за март 2014 года, платіжне доручення №1070 від 20.03.2014 на суму 209904,00 грн., Ведомость перечисления зарплаты за первую половину месяца за март 2014 года, платіжне доручення №1067 від 20.03.2014 на суму 619506,00 грн., Ведомость перечисления зарплаты за март 2014 года, платіжне доручення №1335 від 04.04.2014 на суму 801910,36 грн., Ведомость перечисления зарплаты за март 2014 года, платіжне доручення №1340 від 04.04.2014 на суму 339592,49 грн.

Нарахування та виплата середньої заробітної плати за червень 2015 за 7 годин перебування на навчальних зборах, відповідно до розрахункового листка, була здійснена ОСОБА_5 у розмірі 303,86 грн.

Перерахування заробітної плати ОСОБА_5 за червень 2015р. підтверджено позивачем Ведомостью перечисления зарплаты за первую половину месяца за июнь 2015 года, платіжним дорученням №2467 від 18.06.2015 на суму 341103,00 грн., Ведомостью перечисления зарплаты за июнь 2015 года, платіжним дорученням №2709 від 06.07.2015 на суму 448124,76 грн.

Листом № 08-21/227 від 30.09.2014р. ВП «Атоменергомаш» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» для відшкодування витрат по виплаті середнього заробітку працівників, що приймали участь у військових зборах, на адресу військового комісара Енергодарського ОМВК, направлено рахунок №1 від 30.09.2014 на суму 8356,84грн. з додаванням відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобовязаним, призваним на збори, ОСОБА_4В та ОСОБА_3

Не отримавши відшкодування, позивач повторно звернувся до Енергодарського ОМВК з листом № 01-08/5576 від 28.12.2015 для відшкодування витрат по виплаті середнього заробітку працівників - учасників військових зборів, з додаванням рахунку №1 від 28.12.2015р. на суму 8356,84грн. та необхідних документів на підтвердження виплати середньої заробітної плати військовозобовязаним ОСОБА_4В та ОСОБА_3, що приймали участь у навчальних військових зборах.

Також, 28.12.2015 позивач з супровідним листом №01-08/5575 від 28.12.2015 надіслав до Енергодарського ОМВК рахунок № 2 від 28.12.2015 на суму 303,86грн. для відшкодування витрат по виплаті середнього заробітку працівника ОСОБА_5, який брав участь у військових навчальних зборах.

Листом № 821ф від 25.01.2016 Запорізьким обласним військовим комісаріатом повідомлено позивача про неможливість відшкодування витрат позивача, у звязку з тим, що документи на відшкодування витрат, повязаних з виплатою середньої заробітної плати працівникам за час проходження навчальних зборів у визначені періоди протягом 2014 року, а також 2015 року, подано ним пізніше встановлених термінів, внаслідок чого кошти не було заплановано, та відсутністю фінансування. Зазначено про направлення запиту до вищого керівництва для вирішення даного питання та проведення додаткового фінансування для покриття витрат минулого періоду, у разі позитивного вирішення якого буде проведено оплату відповідно до доданих документів. Повідомив про право позивача на звернення до суду.

Вимога позивача про відшкодування витрат по виплаті середньої заробітної плати залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю, тощо (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.119 Кодексу законів про працю України на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Згідно з приписами п.1 ст.29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Військовозобов'язаними, в розумінні ст.1 наведеного Закону, є особи, які знаходяться в запасі для комплектування Збройних Сил України і інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт по забезпеченню оборони держави.

Відповідно до п.п. 4, 9, 11, 13 ст.29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього Закону. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. За призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 року № 1644 „Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів (зі змінами та доповненнями) виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Згідно з п.п.7,8 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, що затверджена наказом Міністра оборони України від 12 березня 2007 р. N 80 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України за N 269/13536 від 12.03.2007р.), на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006р. № 1644, за військовозобов'язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах. Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов'язаний.

Виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами (п.11 Інструкції).

Підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов'язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори, згідно з цією Інструкцією за формою, що наведена в п.12 Інструкції (п.12 Інструкції). Середній заробіток військовозобов'язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів (п. 13 Інструкції).

Відповідно до п. 4.6 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобовязаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затвердженої наказом Міноборони України від 11.11.2009 р. № 560 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 03.12.2009р. за N 1162/17178) з подальшими змінами та доповненнями, командири військових частин (установ) зобов'язані під час проведення навчальних зборів організувати: видання наказу про зарахування військовозобов'язаних до списків особового складу військової частини (установи), організувати їх облік; внесення відповідних записів про проходження навчальних зборів у військово-облікові документи військовозобов'язаних із зазначенням тривалості і виду навчальних зборів, завіривши їх підписом, скріпленим гербовою печаткою військової частини (установи), тощо.

Обласні військові комісаріати (військовий комісаріат Автономної Республіки Крим, Київський міський військовий комісаріат) зобов'язані після закінчення навчальних зборів (п. 4.7. Інструкції): відшкодувати витрати підприємствам (установам та організаціям), на яких працюють військовозобов'язані, призвані на навчальні збори, з виплатою середнього заробітку за весь період проведення навчальних зборів та урахуванням часу перебування у дорозі до місця проведення навчальних зборів і у зворотному напрямку, тощо.

У відповідності до п. 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 р. № 389, обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.

Отже, відповідач, Запорізький обласний військовий комісаріат, є особою, відповідальною за відшкодування витрат позивача на оплату військовозобовязаним працівникам, які проходили військові збори, середньої заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, в повідомленнях Енергодарського ОМВК зазначено про призив та дійсне знаходження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на учбових зборах в період з 02.03.2014 по 20.03.2014. Повідомлення підписані військовим комісаром Енергодарського ОМВК ОСОБА_6, та мають відбиток гербової печатки комісаріату.

Посилання апелянта на наказ військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату № 74 від 18.03.2014р. «Про завершення навчальних зборів військовозобовязаних запасу, які надходять на доукомплектування обласного військового комісаріату» є безпідставним, оскільки до складу осіб, що визнані успішно закінчившими навчальні збори, не включені працівники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Як вірно встановлено судом першої інстанції позивачем виконано вимоги наведених вище положень щодо надання відповідних документів щодо виплати військовозобовязаним працівникам середнього заробітку за період знаходження їх на навчальних зборах.

Всупереч положенням чинного законодавства, відповідачем не здійснено позивачеві відшкодування витрат, обґрунтовуючи це відсутністю бюджетних коштів.

Проте, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р. зазначено, що відсутність бюджетних коштів не може виправдовувати бездіяльність з невиконання зобов'язання, передбаченого Законом.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, оскільки реалізація позивачем права на відшкодування базується на приписах чинного законодавства.

Виходячи з вищезазначеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження.

Проте, за результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено, що задовольнивши повністю заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції в резолютивній частині прийнятого рішення зазначив про стягнення з відповідача 8667,00 грн., в той час як позивачем заявлено до стягнення 8 667,70грн., що є підставою для зміни резолютивної частині рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2016 р. (підписане 05.09.2016 р.) у справі № 908/1867/16.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги покладаються на заявника.

Результати апеляційного провадження у справі № 908/1867/16 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Запорізького обласного військового комісаріату, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2016 р. (підписане 05.09.2016 р.) у справі № 908/1867/16 залишити без задоволення.

Змінити резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2016 р. (підписане 05.09.2016 р.) у справі № 908/1867/16, виклавши абзац другий в наступній редакції:

«Стягнути з Запорізького обласного військового комісаріату м. Запоріжжя на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом м. Київ в особі Відокремленого підрозділу Атоменергомаш м. Енергодар Запорізької області 8660,70грн. витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобовязаним, призваним на навчальні збори, 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.»

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяН.М. Дучал

Судді:О.І. Склярук

ОСОБА_7

Надруковано 6 екз.:

1 - позивачу

1 - відповідачу

1 - третій особі

1 - у справу

1 ДАГС

1 - ГСЗО