Постанова № 64320333, 26.01.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2017 року Справа № 904/8306/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів Чимбар Л.О., Сизько І.А.

секретар судового засідання Абадей М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Шевченко Я.С., представник, довіреність б/н від 23.09.2016 р.; Стрижак А.О., представник, довіреність №б/н від 23.09.2016 р.;

від ФОП ОСОБА_3: Лиска П.О., адвокат, договір №36/16 від 30.09.2016 р.,

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ", м. Ананьїв, Ананьївський район, Одеська область

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року у справі № 904/8306/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ", м. Ананьїв, Ананьївський район, Одеська область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9, м. Кременчук, Полтавська область

про витребування майна за Договором відповідального зберігання з правом користування та реалізації № 03-03-16 від 03.03.16р.

за завою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про скасування рішення третейського суду у складі одного третейського судді Авдєєвої Юлії Миколаївни від 16.06.2016р.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року (суддя Ніколенко М.О.) заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено, скасовано рішення Третейського суду від 16 червня 2016 року у складі одного третейського судді Авдєєвої Юлії Миколаївни.

Ухвала господарського суду мотивована ст.ст.4, 50 Закону України "Про третейські суди", господарський суд дійшов висновку, що справа не підвідомча третейському суду, щодо спірного майна існує спір між певним колом фізичних осіб, юридичних осіб та органів державної влади, до участі в справі не залучено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 і прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Бєлова М.С.

Не погодившись з вказаною ухвалою позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЛІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ" оскаржує її на предмет порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Апелянт посилається на те, що рішення третейського суду стосується виконання умов договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАЛІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 До зазначеного договору ОСОБА_3 не має жодного відношення. В ухвалі суд не наводить жодного об'єктивного доказу того, що права та інтереси Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 порушені. Крім того, документи, які надані суду свідчать про те, що до правоохоронних органів зверталася фізична особа ОСОБА_3, а не Фізична особа -підприємець ОСОБА_3

Посилаючись на порушення норм процесуального права, апелянт вказує, що заява про скасування рішення третейського суду подана без дотримання порядку, встановленого ст.63 Господарського процесуального кодексу України, не містить оригіналу рішення третейського суду, у зв'язку з чим підлягала поверненню без розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЛІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ" просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року про скасування рішення третейського суду від 16 червня 2016 року.

В судовому засіданні 27 грудня 2016 року представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги.

В судовому засіданні 27 грудня 2016 року апеляційним господарським судом ооглянуто примірник рішення третейського суду від 16 червня 2016 року, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "МАЛІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ", копія цього рішення долучена до матеріалів справи (т.2, а.с.6-10).

Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги заперечує, посилається на те, що є законним власником спірного майна, одяг та взуття, що були у вжитку, що було вилучено в ході обшуку 28 квітня 2016 року у ОСОБА_9 були повернуті йому, як власнику, на виконання ухвали Індустріального райсуду м. Дніпропетровська від 12 травня 2016 року по справі №202/2884/16-К, просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 відзив на апеляційну скаргу не надходив, її представник в судові засідання не з'явився.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2016 року витребувано від третейського суду в складі одного третейського судді Авдеєвої Ю.М. матеріали третейської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 про витребування майна за договором відповідального зберігання з правом користування та реалізації №03-03-16 від 03 березня 2016 року (т.2, а.с.30-31), представника апелянта уповноважено на вручення третейському судді цієї ухвали, розгляд справи відкладався до 17 січня 2017 року.

Проте, третейська справа не була надана апеляційному господарському суду, в судовому засіданні 17 січня 2017 року представники апелянта доказів вручення ухвали від 27 грудня 2016 року третейському судді не надали, пояснили, що з часу прийняття рішення третейським судом сплило майже 7 місяців, їм не відомо місцезнаходження третейської судді Авдеєвої Ю.М.

17 січня 2017 року апелянт надав додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначає, що під час ознайомлення з матеріалами справи помітив значну розбіжність у товарно -транспортних накладних, які долучені до матеріалів справи ОСОБА_3, тому вказані документи не можуть бути належними доказами у справі, а ухвала господарського суду від 18 жовтня 2016 року також з цих підстав підлягає скасуванню.

12 грудня 2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ", м. Ананьїв, Ананьївський район, Одеська область на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року у справі № 904/8306/16.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2016 року Товариству з обмеженою відповідальністю "МАЛІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ" відновлено строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року у даній справі, вказану апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Джихур О.В. (доповідач), суддів ОСОБА_13, Чимбар Л.О., який призначено на 27 грудня 2016 року на 14:00 год.

Розпорядженням заступника керівника апарату суду Баранової А.В. від 27 грудня 2016 року №1924/16, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_13 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/8306/16.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27 грудня 2016 року визначено для розгляду справи №904/8306/16 колегію суддів у складі головуючого судді Джихур О.В. (доповідач), суддів Чимбар Л.О., Антонік С.Г.

Ухвалою суду від 27 грудня 2016 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ", м. Ананьїв, Ананьївський район, Одеська область на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року у справі № 904/8306/16 прийнята до свого провадження зазначеною колегією суддів.

Розгляд справи відкладався з 27 грудня 2016 року до 17 січня 2017 року, строк розгляду апеляційної скарги продовжено до 26 січня 2017 року.

Розпорядженням керівника апарату суду Нурулаєвої Г.Ю. від 16 січня 2017 року № 109/17, у зв'язку з відпусткою судді Антонік С.Г. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №904/8306/16.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16 січня 2017 року визначено для розгляду справи №904/8306/16 колегію суддів у складі головуючого судді Джихур О.В. (доповідач), суддів Чимбар Л.О., Сизько І.А.

Ухвалою суду від 17 січня 2017 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ", м. Ананьїв, Ананьївський район, Одеська область на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року у справі № 904/8306/16 прийнята до свого провадження зазначеною колегією суддів.

В судовому засіданні 17 січня 2017 року оголошено перерву до 26 січня 2017 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників апелянта, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 (Виконавець) укладено Договір відповідального зберігання з правом користування та реалізації №03-03-16 від 03 березня 2016 року. Додатковою угодою №1 від 15 березня 2016 року до Договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації №03-03-16 від 03 березня 2016 року сторони домовилися про те, що спори, які виникають при виконанні Договору №03-03-16, вирішуються третейським судом у відповідності до Господарського процесуального кодексу України із врахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про третейські суди". Сторони домовилися, що третейський розгляд спорів між сторонами буде здійснюватися третейським судом у складі одного третейського судді, який назначається сторонами: Авдеєвою Ю.М. за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Броварська, 37.

Рішенням третейського суду від 16 червня 16 року у складі одного третейського судді Авдєєвої Юлії Миколаївни, створеним для вирішення конкретного спору сторонами, відповідно до Додаткової угоди №1 від 15 березня 2016 року до Договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації №03-03-16 від 03 березня 2016 року ухвалено зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_9. (ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології (код: 38216873) передані їй за Договором відповідального зберігання з правом користування та реалізації №03-03-16 від 03 березня 2016 року речі (одяг і взуття, які були у використанні), що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" у кількості 121,800 кг. і вартістю 4 567 500,00 грн., після того, як прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Бєлов М.С. поверне тимчасово вилучене майно ОСОБА_9

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про скасування рішення третейського суду в складі одного третейського судді Авдеєвої Ю.М. від 16 червня 2016 року, яка обґрунтована тим, що ця справа не підвідомча третейському суду, третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, оскільки майно, яке було предметом спору в третейській справі, належить йому на праві власності, що підтверджується ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2016 року.

Задовольняючи заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, господарський суд першої інстанції виходив з того, що спір, за яким прийнято рішення третейським судом 16 червня 2016 року у складі одного третейського судді Авдєєвої Ю.М., не підвідомчий третейському суду відповідно до закону, оскільки виконання рішення третейського суду від 16.06.2016р. залежить від об'єктивних умов - вчинення відповідних дій прокурором, а отже, потребує вчинення відповідних дій з виконання покладених Конституцією України та законами України завдань органом державної влади. Тобто, виконання рішення суду є неможливим до тих пір, доки прокурор не здійснить власних владних управлінських функцій.

Крім того, третейський суд у складі судді Авдєєвої Ю.М. під час розгляду справи вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

За змістом положень ст.51 Закону України "Про третейські суди", сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам ст. ст. 16 - 19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Таким чином, при розгляді справ зазначеної категорії господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду, передбачених ст. 51 Закону.

Відповідно до ст.1225 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спір, за яким прийнято рішення третейським судом 16 червня 2016 року у складі одного третейського судді Авдєєвої Ю.М., не підвідомчий третейському суду відповідно до закону з огляду на наступне.

Так, згідно п.13 ч.1 ст.6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому Законом можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин за винятком справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Для реалізації завершальної стадії судового провадження за рішенням третейського суду від 16 червня 2016 року необхідне повернення тимчасово вилученого майна від прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Бєлова М.С. Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_9, про що зазначено в резолютивній частині рішення третейського суду.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про третейські суди" висновки третейського суду, що містяться в рішенні по справі, не можуть залежати від настання або ненастання будь-яких обставин.

Проте, виконання рішення третейського суду від 16 червня 2016року залежить від об'єктивних умов -вчинення відповідних дій прокурором, а отже, потребує вчинення відповідних дій з виконання покладених Конституцією України та законами України завдань органом державної влади. Тобто, виконання рішення суду є неможливим до тих пір, доки прокурор не здійснить власних владних управлінських функцій.

Владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією України чи законами України завдань. Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Як встановлено судом, та підтверджено сторонами, майно, відносно якого третейський суд ухвалив рішення, було вилучено під час проведення обшуку, повернуто ОСОБА_3 і в теперішній час знаходиться у ОСОБА_3

Таким чином, ухвалюючи рішення про витребування майна після того, як прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Бєлов М.С. поверне тимчасово вилучене майно ОСОБА_9, третейський суд фактично поставив виконання рішення третейського суду в залежність від вчинення відповідних процесуальних дій у кримінальному провадженні прокурором. У разі ж, якщо прокурор не виконає своїх владних управлінських повноважень, то не буде обов'язковості для сторін рішень третейського суду, що прямо передбачено вимогами п.5 статті 4 Закону України "Про третейські суди".

Тимчасове вилучення майна є видом заходу забезпечення кримінального провадження, а тому висновки суду першої інстанції про те, що результат розгляду справи за оскаржуваним рішенням третейського суду породжує необхідність вчинення дій органами державної влади або місцевого самоврядування, ґрунтуються на обставинах справи та нормах діючого законодавства.

З рішення третейського суду від 16 червня 2016 року (в редакції ухвали від 04 липня 2016 року про виправлення описки) слідує, що предметом позову було витребування майна у кількості 121 800 кг за договором відповідального зберігання з правом користування та реалізації №03-03-16 від 03 березня 2016 року від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ". В рішенні третейського суду вказано, що це майно було вилучено на підставі ухвали Індустріального райсуду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2016 року в межах кримінального провадження №12016040630001113.

Так, відповідно до ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2016 року по справі №202/2884/16-к, яка постановлена в межах здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12016040630001113 по якій ОСОБА_3 є потерпілим, зобов'язано начальника СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області повернути власнику ОСОБА_3 вилучене згідно до протоколу обшуку від 28 квітня 2016 року майно, зокрема, одяг та взуття, що були у вжитку 100150, 00 кг, що вилучалися з магазинів: згідно до протоколу обшуку від 28.04.2016 року за адресою: АДРЕСА_1, протоколу обшуку від 28.04.2016 року за адресою: АДРЕСА_2, протоколу обшуку від 28 квітня 2016 року за адресою: АДРЕСА_3, протоколу обшуку від 28 квітня 2016 року за адресою: АДРЕСА_4.

Відповідно до ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2016 року по справі №202/3421/16-к, яка постановлена в межах здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12016040630001113, зобов'язано прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Бєлова М.С. повернути ОСОБА_9 майно, документи та матеріальні цінності, які були вилучені саме під час обшуку 28 квітня 2016 року в кримінальному провадженні № 12016040630001113, зокрема, 99 825 кг (99 тон 825 кг) вживаного одягу та взуття.

З наявних у матеріалах справи доказів, які були надані заявником, судовим рішенням по справах №202/2884/16-к, №202/2955/16-к, №202/2956/16-к, №202/3287/16-к, №202/3349/16-к, №202/3421/16-к, №201/12298/16-к, №205/5882/16-ц, апеляційних скарг по справам №202/2884/16-к, №202/3421/16-к, вбачається, що вилучене у ОСОБА_9 в ході обшуку складу за адресою: АДРЕСА_4 від 28 квітня 2016 року по кримінальному провадженню №12016040630001113 за ч. 4 ст.190 Кримінального кодексу України майно (одяг та взуття, що були у вжитку вагою 99825 кг) у подальшому повернуто власнику ОСОБА_3 на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2016 року по справі №202/2884/16-к.

Саме це майно (одяг та взуття, що були у вжитку вагою 99825 кг), було предметом розгляду по справам №202/2955/16-к, №202/3421/16-к, №205/5882/16-ц, а також і по третейській справі, за результатом якого ухвалено рішення третейського суду від 16 червня 2016 року.

З рішення третейського суду від 16 червня 2016 року вбачається, що при розгляді справи третейським судом не було залучено до участі у справі ОСОБА_3 та прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Бєлова М.С.

Отже, стосовно майна, що було предметом спору в третейській справі існує спір між певними коло осіб, кажна із котрих вважає себе власником цього майна, проте ОСОБА_3 не був залучений до участі в третейській справі, як не було залучено до участі в справі прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Бєлова М.С., від виконання яким певних дій процесуального характеру щодо вилученого майна, залежить подальше виконання рішення третейського суду.

Таким чином, третейський суд в особі третейського судді Авдеєвої Ю.М. вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

При цьому, посилання апелянта на те, що ОСОБА_3 не був стороною договору відповідального зберігання, а тому він не є особою, права якої порушене, є безпідставними, оскільки предметом договору відповідального зберігання є майно, яке було вилучено у межах кримінального провадження, та повернуто ОСОБА_3, як власнику цього майна.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції всупереч приписів ст.ст.38, 43 Господарського процесуального кодексу України не витребував у третейського судді третейську справу, не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Як роз'яснено у п.6.1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", статтею 1223 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість витребування господарським судом за клопотанням будь-кого з учасників судового розгляду матеріалів справи третейського розгляду, рішення в якій оскаржується. Таке витребування здійснюється ухвалою господарського суду, яка в силу приписів пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України, в тому числі для третейського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи, ухвалою від 23 вересня 2016 року, та ухвалою від 06 жовтня 2016 року повторно суд першої інстанції витребував у третейського судді Авдєєвої Ю.М. третейську справу (т.1, а.с.1, 166-167), яка не була надана ані суду першої інстанції, ані на вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду, викладену в ухвалі від 27 грудня 2016 року, що є підставою для винесення окремої ухвали відносно третейського судді Авдєєвої Ю., а не для скасування ухвали суду першої інстанції.

Оскільки в судовому засіданні апеляційного господарського суду від 27 грудня 2016 року оглянуто примірник рішення третейського суду від 16 червня 2016 року апелянта, копія цього рішення долучена до матеріалів справи, апеляційний господарський суд вважає цей доказ належним та допустимим для вирішення спору в господарській справі.

З огляду на вищезазначене, спір розглянуто на підставі копій документів, наданих сторонами по справі.

Посилання апелянта на те, що потерпілим в кримінальному провадженні є Фізична особа ОСОБА_3, в той час як рішення третейського суду оскаржується Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_3, не впливає на суть розглядаємого спору з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Кримінально процесуального кодексу України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Таким чином, нормами кримінально-процесуального законодавства не передбачено визнання у якості потерпілого фізичної особи - підприємця.

Оскільки за наданими документами - товарно-транспортними накладними, договором поставки, вантажоодержувачем та покупцем зазначено Фізичну-особу підприємця ОСОБА_3, то правовідносини у сфері набуття власності на товар, що є предметом злочину і предметом, відносно якого ухвалено рішення третейським суддею Авдєєвою Ю.М., виникли саме внаслідок господарської діяльності ОСОБА_3, як Фізичної особи-підприємця.

Апеляційний господарський суд зазначає, що при розгляді справ про скасування рішення третейського суду, господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення зазначеної категорії, передбачених ст.51 Закону (ст.ст.122, 1224, 1225 Цивільного кодексу України), а відтак не переглядає рішення третейського суду, тому апеляційний господарський суд не надає оцінку наданим сторонами первинних бухгалтерських документів в підтвердження права власності на спірне майно.

Таким чином, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року відповідає діючому законодавству, фактичним обставинам справи, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 103-106, 1225 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року у справі № 904/8306/16 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ", м. Ананьїв, Ананьївський район, Одеська область залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя Л.О. Чимбар

Суддя І.А. Сизько

(Дата підписання постанови в повному обсязі 27.01.17 р.)