Постанова № 64320279, 23.01.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2017 року Справа № 904/5035/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Абадей М.О.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №4 від 25.02.2016р.

від відповідача-1: ОСОБА_2, представник, ордер ЖТ №31672 від 20.12.2016р.

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2016р. у справі №904/5035/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "БГ Банк", м.Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Трейд", м.Київ

відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м.Донецьк

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Трейд" (відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" (відповідач-2) про визнання недійсним договору про переведення боргу №17112014, який укладений 17.11.2014р. між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що вказаний ОСОБА_3 №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу, підписаний від імені Банку заступником голови Правління ОСОБА_4, укладений з порушенням процедур, встановлених внутрішніми актами позивача та чинним законодавством України, а переведення боргу (заміна боржника) відбулося на вкрай невигідних умовах для позивача з метою заміни платоспроможного боржника (відповідача-2) на іншу особу (відповідача-1), що є некредитоспроможною, а також з метою уникнення відповідачем-2 від виконання своїх зобовязань за кредитним договором. Тому просив визнати цей договір недійсним з підстав, встановлених ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України. При цьому вимоги про застосування наслідків визнання спірного договору недійсним позивач не висував.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015р. у справі №904/5035/15 позов ПАТ "БГ Банк" задоволено. Визнано недійсним договір про переведення боргу №17112014, який укладений 17.11.2014р. між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2. Рішення суду вмотивоване тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Рішення суду вмотивоване тим, що протокол Правління ПАТ "БГ Банк" №142/3 від 03.11.2014р. на який посилається відповідач-1 як на підставу для укладання договору про переведення боргу є таким, що не затверджений ОСОБА_5 радою та/або уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_6, а тому вказаний протокол вважається недійсним і на думку суду, в належній формі повноважний орган банку не дав згоди на переведення боргу від відповідача-2 до відповідача-1. Зміст договору суперечить вимогам закону, а саме ч.6 ст.49 Закону України "Про банки та банківську діяльність", щодо обов'язку банку перевірки платоспроможності боржника, що призвело до переведення боргу в дуже великому розмірі на юридичну особу, яка не має ознак платоспроможності, а розмір статутного капіталу якої складає 4500,00 грн. Відповідачем - 1 не надано належних доказів в обґрунтування наступного схвалення позивачем договору №17112014 про переведення боргу від 17.11.2014р. Спірний правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки судом встановлено, що відповідачем - 2 не було здійснено жодних дій, направлених на виконання його обов'язку по розрахунку з відповідачем - 1 відповідно до п.2.1. спірного договору. Позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.12.2015р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015р. у справі №904/5035/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2016р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.12.2015р. у справі №904/5035/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій, Вищий господарський суд України вказав, що суди не з'ясували усіх питань, які мають істотне значення для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи та вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину.

За результатами нового розгляду означеного спору рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2016р. у справі №904/5035/15 (суддя Юзіков С.Г.) позивачеві у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду вмотивоване тим, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів того, що наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "БГ Банк" ОСОБА_6 №137-зд Банком видано саме 11.12.2014р., що позивачем не надано й інших доказів недотримання сторонами вимог ст.203 Цивільного кодексу України, ст.207 Господарського кодексу України при укладанні спірного Договору, а правовідносини між відповідачем-1 та відповідачем-2 можуть бути самостійно врегульовані цими особами та не впливають на вирішення спору у даній справі.

Позивач (ПАТ "БГ Банк"), не погодившись з рішенням місцевого господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2016р. у справі №904/5035/15 та прийняти нове рішення, яким позовну заяву Банку задовольнити в повному обсязі та визнати недійсним ОСОБА_3 про переведення боргу №17112014, що укладений 17.11.2014р. між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до п.п.12.22.54.3. Статуту ПАТ "БГ Банк", договір про переведення боргу №171112014 від 17.11.2014р., який є предметом спору по даній справі, повинен бути затверджений ОСОБА_5 радою Позивача, при цьому на день укладення спірного договору із складу ОСОБА_5 ради вийшли всі її члени, що призвело до припинення повноважень повного складу ОСОБА_5 ради, за період з 03.11.2014р. по 27.11.2014р. ОСОБА_5 рада ПАТ "БГ Банк" не була обрана (сформована) та фактично була відсутня. Вказує, що положеннями п. 12.19.1. Статуту ПАТ "БГ Банк" встановлено, що у разі припинення повноважень повного складу членів ОСОБА_5 ради з будь-яких підстав, та до обрання Загальними зборами акціонерів нового складу ОСОБА_5 ради повноваження ОСОБА_5 ради виконує колегіальний виконавчий орган Банку - Правління Банку, прийняті рішення якого в подальшому повинні бути затверджені новообраним складом ОСОБА_5 ради протягом 15 календарних днів з дня обрання нового складу ОСОБА_5 ради в порядку, визначеному Статутом. У випадку, якщо ОСОБА_5 радою буде прийнято рішення про відмову в затвердженні таких рішень Правління Банку, ці рішення Правління Банку вважають такими, що не були прийняті Правлінням чи ОСОБА_5 радою, а всі дії чи правочини, прийняті чи вчинені на виконання рішення Правління вважаються недійними. Враховуючи те, що з 27.11.2014р. відносно Позивача запроваджено тимчасову адміністрацію, усі повноваження ОСОБА_5 ради, що передбачені Статутом ПАТ "БГ Банк" перейшли до Уповноваженої особи Фонду ОСОБА_6 Після виявлення копії Протоколу №142/3 від 03.11.2014р. підписаного т.в.о. Голови правління ОСОБА_7 та Заступником Голови правління ОСОБА_4, за яким прийнято рішення про надання попередньої згоди на укладання Договору про переведення боргу (із наданням повноважень т.в.о. Голови правління ОСОБА_7 на укладання Договору про переведення боргу), Уповноважена особа Фонду ОСОБА_6, в рамках повноважень встановлених для спостереження ради статутом ПАТ "БГ Банк" (п.п.12.19.1. Статуту) та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" видала Наказ №137-зд від 11.12.2014р., яким відмовлено у затвердженні рішення Правління, що викладене у протоколі №142/3 від 03.11.2014р. Оригінал наказу №137-зд від 11.12.2014р. неодноразового досліджувався в рамках даної судової справи (в т.ч. суддею Юзіковим С.Г.), при цьому в матеріалах справи міститься належним чином завірена копія Наказу. Звертає увагу на ту обставину, що наказ №137-зд від 11.12.2014р. є чинним, оскільки відсутні будь-які розпорядчі документи, а також будь-які рішення судів, які відміняють або скасовують вказаний Наказ, жодних позовів поданих відповідачем-1, відповідачем-2 або будь-якими іншими особами про скасування чи визнання недійсним наказу, судовими органами України не розглядається. Скаржник також посилається на те, що спірний Наказ досліджувався в іншій господарській справі. Так, господарським судом Київської області при розгляді справи №911/244/15 досліджувався наказ №137-зд від 11.12.2014р., про що судом зазначено в описовій частині рішення від 25.05.2015р. Вказане рішення набрало законної сили, що підтверджується листом суду від 09.07.2015р. На думку скаржника, суд при винесенні рішення взагалі не дослідив інших доказів позивача, а вирішив господарський спір керуючись припущеннями та однією лише обставиною справи, що ґрунтується на запереченнях позивача проти проведеної експертизи і ненадання позивачем експерту оригіналу Наказу, заздалегідь усвідомлюючи, що наказ підлягає знищенню.

Відповідач-1 (ТОВ "Калина Трейд") у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами позивача та вважає, що господарським судом під час розгляду справи №904/5035/15 та прийняття рішення, було в повному обсязі досліджено всі докази по справі, належним чином встановлено обставини справи, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Відповідач-1 вказує, що у поданій до суду у червні 2015 року позовній заяві не містилося жодного посилання на наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_6 №137-зд від 11.12.2014р. про відмову в погодженні прийнятого Правлінням банку рішення, оформленого протоколом №142/3 від 03.11.2014р., позивач не посилався на існування такого наказу, копія цього наказу була долучена до матеріалів справи лише 05.08.2015р., позивач не подавав до суду заяв про зміну предмету та/або підстави позову протягом розгляду даної справи. Відповідач-1 також зазначає, що сторони, які є учасниками даного судового процесу, є також сторонами іншого судового процесу, зокрема, у господарській справі №910/20585/14 за позовом ПАТ "БГ Банк" до ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод", ТОВ "ОСОБА_8 Істейт" про солідарне стягнення 74639603,97 грн., в якій 15.12.2014р. ухвалою господарського суду м. Києва була затверджена мирова угода, якою провадження у справі було припинено. Відповідач-1 вказує, що представник Банку, який був присутній в судовому засіданні 15.12.2014р. у цій справі, не повідомляв суд про те, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_6 був підписаний наказ №137-зд від 11.12.2014р., хоча такою інформацією представник Банку повинен був володіти станом на 15.12.2014р. Не повідомив Банк про це і подаючи до Господарського суду міста Києва 31.12.2014р. заяву про перегляд ухвали від 15.12.2014р. за нововиявленими обставинами. Не повідомлялось про цей наказ і в поданих Банком апеляційних скаргах від 23.03.2015р. та 28.04.2015р. до Київського апеляційного господарського суду у справі №910/20585/14. На думку відповідача-1, означені обставини дають підстави вважати, що протягом грудня 2014 року, а можливо і протягом січня-червня 2015р. вказаного наказу №137-зд від 11.12.2014р. не існувало. Також відповідач-1 вважає, що пояснення осіб, які візували чи підписували даний наказ, не можуть бути належними доказами у справі, бо всі особи, які давали пояснення, на його думку, є зацікавленими особами ПАТ "БГ Банк". Крім того, на думку відповідача-1, після проведення відповідної судової експертизи та за її результатами можливого встановлення обставин дійсного підписання наказу саме 11.12.2014р., позивач мав би можливість використовувати лише на свою користь результати експертизи, проведеної у даній справі.

Відповідач-2 (ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод") відзив на апеляційну скаргу по суті заявлених вимог не надав. Повноважний представник відповідача-2 в судові засідання не з'явився.

В судових засіданнях представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача-1 зі своєї сторони заперечував на її задоволенні.

За результатами перегляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом в судовому засіданні 23.01.2017р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, що між Публічним акціонерним товариством "Банк Перший" (Банк) та Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь - Металургійний завод" (Позичальник) був укладений кредитний договір №8/L-0213/978 від 20.02.2013р. (про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії) (надалі за текстом також - Кредитний договір) (а.с.18-22 т.1).

Відповідно до п. 1.1. вказаного вище Кредитного договору Банк на умовах, передбачених цим Договором, відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію, в межах якої надає Позичальнику в користування грошові кошти на наступних умовах:

- 1.1.1. загальний ліміт кредитування за кредитною лінією - 10000000,00 євро;

- 1.1.2. кредитна лінія відкривається з 20.02.2013р. по 19.08.2013р.;

- 1.1.6. строк остаточного повернення (повного погашення) кредиту - 19.08.2013р.

ОСОБА_9 з протоколу засідання ОСОБА_5 ради ПАТ "Банк Перший" №10 від 15.02.2013р. ОСОБА_5 рада цього Банку затвердила рішення Кредитного комітету від 15.02.2013р. (протокол №46/2) (а.с.29.т.1) про надання кредиту Приватному акціонерному товариству "Донецьксталь - Металургійний завод" у формі відновлювальної кредитної лінії в сумі 10 000 000,00 євро строком на 6 місяців (а.с.30 т.1).

В подальшому між Публічним акціонерним товариством "Банк Перший" (Банк) та Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь - Металургійний завод" (Позичальник) укладений ОСОБА_3 №5 від 30.07.2014р. про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №8/L-0213/978 від 20.02.2013р. (про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії), згідно з умовами п.1.1.1., 1.1.2. та 1.1.6. за Кредитним договором: загальний ліміт кредитування за кредитною лінією становить 4245241,65 євро; кредитна лінія відкривається з 20.02.2013р. по 28.01.2015р.; строк остаточного повернення (повного погашення) кредиту - 28.01.2015р.

Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" (позивач у даній справі) є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Банк Перший", що підтверджено п.1.4. Загальних положень Статуту цього банку в новій редакції, державну реєстрацію яких проведено 18.09.2014р. (а.с.39-88 т.1).

17.11.2014р. між Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь" - металургійний завод" (Первісний боржник), в особі Директора дирекції з фінансів ОСОБА_10, який діє на підставі довіреності №338/14 від 06 травня 2014 року, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина Трейд" (Новий боржник), в особі директора ОСОБА_11, який діє на підставі Статуту, з другої сторони Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" (Кредитор), в особі заступника голови правління ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, рішення правління ПАТ "БГ Банк" від 03.11.2014р. (протокол №142/3) та довіреності, посвідченої 12.11.2014р. ОСОБА_12., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за № 1849, з третьої сторони був підписаний ОСОБА_3 №17112014 про переведення боргу (а.с.14-17 т.1).

ОСОБА_9 з п.1.1. вказаного вище Договору №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу, в порядку та на умовах, визначених Договором, Первісний боржник переводить свій борг (обов'язки) за кредитним договором №8/L-0213/978 від 20.02.2013р., зі всіма його додатками, додатковими угодами тощо, укладений Первісним боржником з Кредитором та зобов'язується сплатити Новому боржнику за прийняття боргу визначену договором плату, а Новий боржник заміняє Первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище кредитного договору, зі всіма його додатками, додатковими угодами тощо, і приймає на себе обов'язки Первісного боржника за основним договором.

ОСОБА_9 з п. 2.1. вказаного вище Договору №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу Первісний боржник сплачує Новому боржнику плату за прийняття боргу у розмірі 4383565,77 євро, що складається з: а) заборгованості по основній сумі кредиту: 4245241,65 євро; б) заборгованості по нарахованим відсоткам/процентам: 13561,19 євро (станом на 10.11.2014р.); в) заборгованості по несплаченим, простроченим відсоткам/процентам: 124762,93 євро (станом на 11.11.2014р.), на умовах, визначених окремим договором про сплату боргу, який буде підписано між Первісним боржником та Новим боржником.

27.11.2014р. Правлінням Національного банку України прийнято Постанову №745 "Про віднесення ПАТ "БГ Банк" до категорії неплатоспроможних" (а.с.31-33 т.1).

27.11.2014р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення №131 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БГ Банк" та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "БГ Банк" ОСОБА_6 (далі Уповноважена особа) (а.с.24-25 т.1).

26.02.2015р. Правлінням Національного банку України прийнято Постанову №134 від 26.02.2015р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БГ Банк", (а.с.26 т.1).

На підставі вищевказаної Постанови Правління НБУ Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 27.02.2015р. прийнято Рішення №43 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БГ Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "БГ Банк" ОСОБА_6 по 26.02.2016 р. включно (а.с.27-28 т.1).

ОСОБА_9 ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції чинній на 27.11.2014р.), з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Таким чином, з 27.11.2014р. усі повноваження органів управління ПАТ "БГ Банк" перейшли до Уповноваженої особи Фонду ОСОБА_6

Звертаючись у червні 2015 року із позовом про визнання вказаного вище Договору №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу недійсним, ПАТ "БГ Банк" (позивач) в особі Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_6 вказує, що:

- при здійсненні уповноваженою особою Фонду функцій, покладених на неї, а саме при прийнятті документів в заступника Голови Правління - ОСОБА_4 був виявлений ОСОБА_3 про переведення боргу №17112014, що укладений 17.11.2014р. між позивачем (в особі заступника Голови Правління ПАТ "БГ Банк" , відповідачем-1 та відповідачем-2;

- при цьому жодних документів та відомостей (зокрема оформленої кредитної документації, фінансової документації), які б вказували на проведення встановлених законодавством України заходів, що надали б можливість позивачу визначити наявність у відповідача-1 (Нового боржника) передумов для проведення кредитної операції і його спроможність повернути борг у повному обсязі та в обумовлені Кредитним договором строки, виявлено не було;

- жодних рішень Кредитного комітету та ОСОБА_5 ради щодо заміни боржника - відповідача-2 на відповідача-1 за Кредитним договором не приймалося;

- при цьому зі сторони позивача ОСОБА_3 про переведення боргу підписав заступник Голови Правління ОСОБА_4, який був звільнений із займаної посади наказом №01/036-01ос від 13.11.2014р., на виконання протоколу засідання Правління позивача №153 від 13.11.2014р., тобто до укладення Договору про переведення боргу;

- також ОСОБА_3 про переведення боргу був укладений без попередньої згоди ОСОБА_5 ради позивача, чим самим були порушені положення Статуту позивача, а саме п.п. 12.22.54.3. (виключні повноваження ОСОБА_5 ради), де зазначено, що з метою контролю за діяльністю Правління Банку ОСОБА_5 рада приймає рішення щодо надання попередньої згоди на вчинення правочинів, предметом яких є зменшення боргу третіх осіб перед Банком будь-яким чином (відчуження, відступлення права вимоги, переведення боргу, факторинг тощо) стосовно заборгованості за фінансовими активами (в т.ч. безнадійною чи проблемною заборгованістю), якщо їх загальна сума (загальна сума заборгованості) дорівнює або перевищує 30 000 000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вказаний ОСОБА_3 №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу був підписаний від імені Банку заступником голови Правління ОСОБА_4, укладений з порушенням п.п.12.22.54.3. статуту ПАТ "БГ Банк", а саме без попередньої згоди ОСОБА_5 ради ПАТ "БГ Банк", оскільки за даними позивача ОСОБА_5 раду в ПАТ "БГ Банк" у період з 03.11.2014р. по 27.11.2014р. не було обрано.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано для огляду в судовому засіданні оригінал, а для залучення до матеріалів справи копію договору №17112014р. про переведення боргу від 17.11.2014р., підписаного від імені Банку заступником голови Правління ОСОБА_4 (а.с.14-16 т.1).

Як вбачається із тексту вказаного вище Договору №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу від імені Банку, цей ОСОБА_3 дійсно був підписаний заступником голови Правління ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, рішення Правління ПАТ "БГ Банк" від 03.11.2014 року (протокол №142/3) та довіреності, посвідченої 12.11.2014р. ОСОБА_12, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за №1849.

Копія протоколу №142/3 від 03.11.2014р. (а.с. 129-132 т.1) та копія довіреності, що була посвідчена 12.11.2014р. ОСОБА_12, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за №1849 (а.с. 5-7 т.2) містяться в матеріалах даної справи.

ОСОБА_9 п.п. 13.1., 13.3., 13.4. Статуту ПАТ "БГ Банк" (а.с. 39-88 т.1) Правління є виконавчим органом Банку. До компетенції Правління належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів та ОСОБА_5 ради. Голова Правління керує роботою Банку та має право представляти Банк без доручення.

Відповідно до п. 13.12.20. Статуту ПАТ "БГ Банк", Правління в межах затвердженого Статутом, ОСОБА_5 радою ліміту повноважень приймає рішення про вчинення правочинів, укладання договорів (угод), здійснення операцій, інших значимих юридичних дій, які мають у тому числі наслідком виникнення прав або обов'язків, права власності, збільшення або зменшення вартості активів Банку.

ОСОБА_9 з п. 12.22.54.3. Статуту ПАТ "БГ Банк", до виключної компетенції ОСОБА_5 ради належить надання попередньої згоди на вчинення правочинів, предметом яких є зменшення боргу третіх осіб перед Банком будь-яким чином (відчуження, відступлення права вимоги, переведення боргу, факторинг тощо) стосовно заборгованості за фінансовими активами (в т.ч. безнадійною чи проблемною заборгованістю), якщо їх загальна сума (загальна сума заборгованості) дорівнює або перевищує 30 000 000,00 грн.

Пунктом 12.19.1. Статуту ПАТ "БГ Банк" передбачено, що у разі припинення повноважень повного складу членів ОСОБА_5 ради з будь-яких підстав, то до обрання Загальними зборами акціонерів нового складу ОСОБА_5 ради повноваження ОСОБА_5 ради виконує колегіальний виконавчий орган Банку - Правління Банку. Прийняті Правлінням Банку рішення в подальшому повинні бути затверджені новообраним складом ОСОБА_5 ради протягом 15 календарних днів з дня обрання нового складу ОСОБА_5 ради в порядку, визначеному Статутом. У випадку, якщо ОСОБА_5 радою буде прийнято рішення про відмову в затвердженні таких рішень Правління Банку, ці рішення Правління Банку вважаються такими, що не були прийняті Правлінням чи ОСОБА_5 радою, а всі дії чи правочини, прийняті чи вчинені на виконання рішення Правління, вважаються недійсними.

У випадку, якщо протягом 15 календарних днів з дня обрання нового складу ОСОБА_5 ради ОСОБА_5 радою не буде прийнято жодного рішення (про затвердження або відмову у затвердженні рішень Правління), такі рішення Правління Банку автоматично вважаються погодженими ОСОБА_5 радою.

Відповідно до протоколу №142 від 03.11.2014р. члени ОСОБА_5 ради Банку в повному складі вийшли зі складу ОСОБА_5 ради ПАТ "БГ Банк" (а.с.24-25 т.1), у зв'язку з чим згідно з п. 12.19.1. Статуту повноваження ОСОБА_5 ради виконувало Правління.

Як вбачається зі змісту протоколу №142/3 від 03.11.2014р. у цей день було проведено засідання Правління Банку, на якому прийнято рішення про надання попередньої згоди на укладання із ТОВ "Калина Трейд", що буде Новим боржником, та з ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод", що є Первісним боржником, договору про переведення боргу та про доручення т.в.о. Голови правління Банку ОСОБА_7 укладення договору про переведення боргу за кредитним договором №8/L-0213/978. У протоколі зазначено, що члени ОСОБА_5 ради Банку, станом на поточну дату, в повному складі вийшли зі складу ОСОБА_5 ради, тому рішення приймається Правлінням Банку.

Також в матеріали надано копію протоколу засідання Правління Банку (позачергове) №153 від 13.11.2014р., яким прийнято рішення про звільнення ОСОБА_4 з посади заступника голови Правління ПАТ "БГ Банк" з 14.11.2014р. на підставі поданої ним заяви, за угодою сторін (а.с.35 т.1) та копію Наказу №01/036-01ос від 13.11.2014р. за підписом т.в.о. Голови Правління ОСОБА_7, яким звільнено ОСОБА_4 з роботи 14.11.2014р. на підставі рішення Правління ПАТ "БГ Банк" №153 від 13.11.2014р. (а.с.38 т.1).

Заявою від 17.11.2014р. т.в.о. Голови правління ПАТ "БГ Банк" ОСОБА_7 повідомив приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12, що довіреність на представлення інтересів ПАТ "БГ Банк" на ім'я ОСОБА_4, посвідчена цим нотаріусом 12.11.2014р. за реєстровим №1849, ним скасовано, просив внести відомості про припинення дії цієї довіреності до Єдиного реєстру довіреностей (а.с. 8 т.2).

ОСОБА_9 про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей відомості про припинення дії означеної вище довіреності на представлення інтересів ПАТ "БГ Банк" на ім'я ОСОБА_4 внесені 17.11.2014р. о 17:47:58 год (а.с. 9-10 т.2).

ОСОБА_5 раду в ПАТ "БГ Банк" у період з 03.11.2014р по 27.11.2014р. обрано не було.

Частиною 5 ст. 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

Із посиланням на ч.1 ст. 207, 298, 345, 346 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.56 Закону України "Про Національний банк України", п.2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" позивач просив визнати недійсним ОСОБА_3 про переведення боргу №17112014, який укладений 17.11.2014р. між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2, з тих підстав, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

В останньому судовому засіданні 05.08.2015р. під час первісного розгляду справи позивач разом із своїми Додатковими поясненнями до позовної заяви про визнання недійсним Договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014р. (а.с.161-164 т.1) долучив до матеріалів справи копію наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_6 № 137-зд від 11.12.2014р. (а.с.170-175 т.1), яким, серед інших рішень, відмовлено в затвердженні рішення Правління Банку, оформленого Протоколом № 142/3 від 03.11.2014р. про надання попередньої згоди на укладення договору про переведення боргу за Кредитним договором №8/L-0213/978 від 20.02.2013р.

Щодо коштів у сумі 266187,51 грн., відображених у виписці по особовому рахунку відповідача-1 від 19.12.2014р., сформованій 06.02.2015р., позивач у своїх поясненнях зазначає, що ці кошти до позивача не надходили.

Заперечуючи проти такого позову ТОВ "Калина Трейд" (відповідач-1) зі своєї сторони зазначав у відзиві на позов (а.с.120-125 т.1) про те, що у 2014 році фінансове становище відповідача-2 різко погіршилося, на що безпосередньо вплинуло проведення антитерористичної операції на сході України, адже виробничі потужності відповідача-2 знаходяться у Донецькій області, яка фактично є епіцентром бойових дій, тому з огляду на такі обставини між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено ОСОБА_3 про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014р., копію якого надав до матеріалів цієї справи (а.с.126-128 т.1). При цьому відповідач-1 у своїх запереченнях наголошував на тому, що згідно преамбули Договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014р., з боку ПАТ "БГ Банк" цей договір був підписаний т.в.о. голови правління ОСОБА_7, що діяв на підставі Протоколу №142/3 від 03.11.2014р., з боку ТОВ "Калина Трейд" - директором ОСОБА_13, що діяв на підставі Статуту, а з боку ПрАТ "ДМЗ" - директором дирекції з фінансів ОСОБА_10, що діяв на підставі довіреності №338/14 від 06.05.2014р. Що стосується повноважень т.в.о. голови правління ПАТ "БГ Банк" ОСОБА_7 станом на дату укладення оспорюваного договору, то вони підтверджуються Протоколом засідання Правління (позачергове) №142/3 від 03.11.2014р., рішення на якому приймалися замість рішення ОСОБА_5 ради ПАТ "БГ Банк", члени якої в повному складі вийшли зі складу ОСОБА_5 ради, тому свої дії ОСОБА_7 вчиняв на правових підставах у відповідності до п.п. 12.19.1. та 12.22.54.3. Статуту ПАТ "БГ Банк". За твердженням відповідача-1, наскільки йому відомо новий склад ОСОБА_5 ПАТ "БГ Банк" не обраний і до сьогодні, з огляду на що ОСОБА_5 ПАТ "БГ Банк" не приймала жодних рішень стосовно затвердження або відмови у затвердженні рішень правління Банку. в тому числі і щодо надання згоди на підписання оспорюваного договору переведення боргу, яка міститься в Протоколі №142/3 від 03.11.2015р., а тому у т.в.о. голови правління ОСОБА_7 були всі необхідні повноваження для укладення означеного договору переведення боргу. Окрім зазначеного, відповідач-1 вказував на те, що позивач обізнаний про те, що оспорюваний договір підписаний з боку позивача безпосередньо т.в.о. Голови правління ОСОБА_7, оскільки представники позивача мали можливість ознайомитись з оригіналом даного договору в процесі розгляду судами всіх інстанцій (в т.ч. апеляційної та касаційної) господарської справи №910/20585/14, протягом якої судами вже досліджувались обставини, викладені позивачем у позові в даній справі. Також відповідач-1 вказував на те, що після укладення ним Договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014р. ТОВ "Калина Трейд" постійно вчиняються дії щодо виконання умов Кредитного договору, на підтвердження чого надав до матеріалів справи документи (а.с.133-135, 153-154 т.1). Щодо решти доводів позивача, відповідач-1 вважає, що оспорюваний договір не суперечить жодній нормі цивільного та господарського законодавства.

На підтвердження своїх заперечень відповідач надав до матеріалів справи копію договору №17112014р. про переведення боргу від 17.11.2014р., підписаного від імені ПАТ "БГ Банк" т.в.о. Голови Правління ОСОБА_7 (а.с.126-128 т.1) та копію протоколу засідання Правління ПАТ "БГ Банк" (позачергове) №142/3 від 03.11.2014р. (а.с.129-132 т.1), яким доручено т.в.о. Голови Правління ПАТ "БГ Банк" ОСОБА_7 укладення договору про переведення боргу за Кредитним договором №8/L-0213/978.

Таким чином, відповідач-1 заперечує вимоги і доводи позивача та наполягає на тому, що ОСОБА_3 №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу, що був підписаний від імені Банку заступником голови Правління ОСОБА_7, укладено у відповідності до чинного законодавства.

На підтвердження виконання умов Договору відповідач-1 надав платіжні документи про перерахування боргу позивачеві: платіжне доручення № 55 від 08.12.2014р. на суму 10000,00 грн. із призначенням платежу "часткова сплата відсотків за к/д номер 8/L-0213/978 від 20 лютого 2013 року, без ПДВ" (а.с.193 т.1), виписку по особовому рахунку відповідача-1 в ПУАТ "Банк професійного фінансування" з 17.12.2014р. по 19.12.2014р. сформована 06.02.2015р., в якій відображено перерахування 19.12.2014р. суми 266187,51 грн. з призначенням платежу "сплата процентів за кредит. Договором № 8/L-0213/978 від 30.02.2013р. на виконання мирової угоди від 17.11.2014р. Пл-к: ТОВ "Калина Трейд" (а.с.134 т.1); квитанцію ПАТ "ПриватБанк" №0.0.372545688.1 від 14.04.2015р. про перерахування суми 39382,81 грн. з призначенням платежу "оплата % згідно договору №7 до кредитного договору №8/L-0213/978 по курсу НБУ пл-к ТОВ ОСОБА_14 ч/з ОСОБА_15В." (а.с.195 т.1) і №0.0.412459982.1 від 20.07.2015р.

На підтвердження наявності на балансі товариства активів на суму 12205715 тис. грн. відповідач-1 надав бухгалтерську Форму №1 "Баланс" на 31 грудня 2012 року (а.с.36 т.1).

Відносно наказу №137-зд від 11.12.2014р., що був прийнятий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_6 відповідач заявив, що цей наказ прийнято пізніше ніж у ньому зазначено (11.12.2014р.), тому рішення Банку, оформлене протоколом №142/3 від 03.11.2014р. вважаються погодженими ОСОБА_5 радою.

ОСОБА_9 з наданою позивачем ОСОБА_16 (а.с. 165-168) позивач повернув перераховані відповідачем-1 кошти: які надійшли до ПАТ "БГ Банк" за платіжним дорученням №55 від 08.12.2014р. на суму 10000,00 грн. меморіальним ордером №5368 на рахунок №26006301002466 від 08.12.2014р.; які надійшли за квитанцією №0.0.372545688.1 від 14.04.2015р. повернуті 20.04.2015р. меморіальним ордером №40 (платіжне доручення №40 (#974504511)) на рахунок №29023866100110.

Скасовуючи попередні судові рішення першої та апеляційної інстанцій, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.05.2016р. у даній справі вказав, що обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві послався на те, що жодних рішень кредитного комітету та ОСОБА_5 ради щодо заміни боржника - відповідача-2 на відповідача-1 за Кредитним договором не приймалось; оспорюваний ОСОБА_3 про переведення боргу укладено без попередньої згоди ОСОБА_5 ради ПАТ "БГ Банк", чим були порушені положення Статуту позивача, а саме п. 12.22.54.3. При цьому, позивач у позовній заяві не посилався на наказ Уповноваженої особи Фонду №137-зд, яким відмовлено в затвердженні рішення правління, оформленого протоколом №142/3 від 03.11.2014р., про надання попередньої згоди на укладання із ТОВ "Калина Трейд" та ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" договору про переведення боргу, не вказував про його існування, не обґрунтовував ним свої позовні вимоги та не додавав його до позовної заяви, хоча вказаний наказ датований 11.12.2014р., а позов у даній справі подано у червні 2015 року. Вказаний наказ було подано до суду у даній справі лише 05.08.2015р. - у день прийняття місцевим господарським судом оскарженого рішення разом із додатковими поясненнями позивача. У зазначених поясненнях позивач, посилаючись на наказ Уповноваженої особи Фонду №137-зд від 11.12.2014р., вказав, що протокол Правління №142/3 від 03.11.2014р., є таким, що не затверджений ОСОБА_5 радою та/або уповноваженою особою Фонду ОСОБА_6, а тому цей протокол вважається недійсним. Проте господарськими судами попередніх інстанцій не враховано вищенаведеного щодо підстав позову та не досліджено питання, чи був наказ №137-зд від 11.12.2014р. виданий Уповноваженою особою Фонду у цю дату, який було надано суду лише у день прийняття рішення у даній справі. Зокрема, судами не з'ясовано питання щодо існування інших письмових доказів, якими б підтверджувалась видача вказаного наказу 11.12.2014р. А отже, висновок судів попередніх інстанцій про те, що вказаний наказ був виданий у межах 15-денного строку, передбаченого п. 12.19.1. Статуту ПАТ "БГ Банк", є передчасним. Разом з тим, виходячи з положень п. 12.19.1. Статуту Банку, прийняття рішення про відмову у затвердженні рішення Правління Банку (яке тягне за собою недійсність правочину, вчиненого на виконання такого рішення Правління) обмежено 15-денним строком. При цьому, судом касаційної інстанції вказано, що судами попередніх інстанцій не досліджено питання щодо положень п. 12.19.1. Статуту Банку, відповідно до яких у випадку якщо протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня обрання нового складу ОСОБА_5 ради ОСОБА_5 радою не буде прийнято жодного рішення (про затвердження або відмову у затвердженні рішень Правління), такі рішення Правління Банку автоматично вважаються погодженими ОСОБА_5 радою, про що зазначав відповідач-1 у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позову. Судами попередніх інстанцій не досліджено та не надано правової оцінки спірним правовідносинам з урахуванням вищенаведених положень Статуту Банку і відповідним доводам відповідача-1. Також, судами попередніх інстанцій не з'ясовано, чи було дотримано Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "БГ Банк" ОСОБА_6 встановлений порядок прийняття Уповноваженою особою Фонду рішень, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку. Водночас, з'ясування наведених питань має істотне значення для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи та вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину.

Відмовляючи позивачеві в позові за результатами нового розгляду справи, місцевий господарський суд виходив із того, що на підтвердження своєї позиції відповідачем-1 надано протокол №142/3 від 03.11.2014р., яким прийнято рішення про доручення т.в.о. Голови правління Банку ОСОБА_7 укладення договору про переведення боргу за кредитним договором №8/L-0213/978. У цьому Протоколі зазначено, що члени ОСОБА_5 ради Банку, станом на поточну дату, в повному складі вийшли зі складу ОСОБА_5 ради, тому рішення приймається Правлінням Банку. ОСОБА_3 від імені Банку підписаний т.в.о. Голови правління Банку ОСОБА_7 Твердження Позивача про ненадання відповідачем-1 документів, необхідних для укладання спірного Договору, судом не приймаються, оскільки Банк є зацікавленою особою у ненаданні таких доказів суду, тоді як чинне законодавство не зобов'язує позичальника (боржника), у даному випадку відповідача-1, який заявив про передачу Банку необхідних документів, зберігати докази передачі контрагентам документів. При цьому, ОСОБА_3 підписано повноважною особою Банку (ОСОБА_7В.), тому суд погоджується з відповідачем-1, що ОСОБА_3 підписано після перевірки контрагента Банком.

Доказом дійсних намірів на виконання відповідачем-1 умов Договору є його дії, спрямовані на погашення боргу, вчинені ним після підписання Договору.

Щодо пояснень заступника начальника відділу організаційного забезпечення ОСОБА_17. та радника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "БГ Банк" ОСОБА_18 про підписання наказу Уповноваженою особою саме 11.12.2014р., то місцевий господарський суд не приймає ці пояснення, як належний доказ, оскільки зазначені особи є зацікавленими особами Банку. Також суд критично відноситься до наданого Позивачем витягу з електронного журналу наказів ПАТ "БГ Банк" за грудень 2014р., у якому відображено зазначений наказ, так як Позивачем не надано беззаперечних доказів внесення у журнал спірної інформації саме 11.12.2014р.

Як доказ на підтвердження позиції позивача про видачу наказу №137-зд саме 11.12.2014р. місцевий господарський суд не приймає і рішення господарського суду Київської області від 25.05.15р. у справі №911/244/15 за позовом ПАТ "БГ Банк" до ТОВ "Спецсервісбудпром" про визнання нікчемного правочину недійсним, оскільки із зазначеного рішення не вбачається, що хтось із сторін ставив під сумнів дату прийняття Банком наказу №137-зд, судом у справі №911/244/15 це питання також не досліджувалося, тому місцевий господарський суд у даній справі не сприймає рішення господарського суду Київської області від 25.05.2015р. у справі №911/244/15, як таке, яким встановлено певний факт, а сприймає висновки суду, як оцінку доказів.

З метою встановлення дати видання Банком наказу №137-зд від 11.12.2014р, суд у даній справі призначив експертизу, проте судова експертиза не проводилася, оскільки позивачем не надано порівняльних зразків документів та письмового дозволу для використання руйнівних методів дослідження цього наказу щодо дати його виготовлення.

Як опосередкований (непрямий) доказ видання Банком наказу №137-зд пізніше ніж 11.12.2014р. місцевий господарський суд прийняв посилання відповідача-1, не спростоване позивачем, про те, що позивач протягом більше ніж півроку не повідомляв жодну зі сторін Договору про видачу Уповноваженою особою цього наказу, а також те, що 15.12.2014р. при затвердженні господарським судом м. Києва мирової угоди у справі №910/20585/14 та у заяві, поданій до суду 31.12.2014р. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду у справі №910/20585/14, Банком не вказувалося про наявність наказу №137-зд від 11.12.2014р.

Таким чином, за висновком місцевого господарського суду, позивач не надав суду належних і допустимих доказів того, що наказ №137-зд Банком видано саме 11.12.2014р.

Місцевий суд виходив також із того, що інших доказів недотримання сторонами вимог ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України при укладанні спірного Договору позивачем суду також не надано.

За висновком місцевого господарського суду щодо стосунків Нового боржника з Первісним боржником, то вони можуть бути врегульовані ними, у тому числі, й у судовому порядку і це не впливає на дійсність спірного Договору.

ОСОБА_9 з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення").

Колегія суддів, погоджується з доводами апеляційної скарги позивача, що зазначені місцевим господарським судом в оскарженому судовому рішенні висновки не в повній мірі відповідають обставинам даної справи, але є такими, що не призвели до прийняття неправильного рішення, виходячи із наступних мотивів.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абзац четвертий підпункту 2.1. пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Як вбачається із обставин, що були наведені позивачем в позовній заяві та в його письмових поясненнях, причиною спору є питання наявності таких підстав для визнання недійсним означеного Договору про переведення боргу, як: чи суперечить зміст спірного договору Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства; чи не мала особа, яка вчинила правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; чи не був правочин спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Відносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Разом із цим, за приписами ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст укладеного договору не повинен суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 520, 521 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 520, 521 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

ОСОБА_9 зі ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачені підстави, з яких правочини (договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, а частина 4 даної статті встановлює які дії повинен виконати Фонд (уповноважена особа) стосовно таких договорів. У даному випадку, оспорюваний договір не є нікчемним, тому уповноважена особа Фонду, яка відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону є органом управління та контролю Банку, звертається до суду саме як орган управління про визнання угоди недійсною.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, первісно між сторонами спору був укладений ОСОБА_3 №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу, який зі сторони ПАТ "БГ Банк" був підписаний заступником голови правління ОСОБА_4

Оскільки, укладаючи ОСОБА_3 №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу сторони мали на меті набуття, зміну та припинення певних цивільних прав та обов'язків, які випливають із іншого договору - Кредитного договору №8/L-0213/978 від 20.02.2013р. (про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії), то в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України цей договір слід вважати правочином.

Судом також вірно встановлено, що в подальшому між цими ж сторонами був укладений ще один ОСОБА_3 №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу з тим самим предметом та умовами його виконання, але який був підписаний зі сторони ПАТ "БГ Банк" в.о. голови правління ОСОБА_7

Матеріалами справи підтверджено, що до фактичного виконання сторонами був прийнятий саме ОСОБА_3 №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу, який був підписаний зі сторони ПАТ "БГ Банк" в.о. голови правління ОСОБА_7

Як вбачається з наданої до матеріалів даної справи копії ухвали господарського суду міста Києва від 15.12.2014р. у справі №910/20585/14 за позовом ПАТ "Банк Перший" до ПрАТ "Донецьксталь" Металургійний завод" та до ТОВ "ОСОБА_8 Істейт" про солідарне стягнення 74639603,97 грн., цією ухвалою суду було здійснено заміну позивача - ПАТ "Банк Перший" на ПАТ "БГ Банк" та затверджено ОСОБА_18 угоду від 17.11.2014р., укладену між ПАТ "БГ Банк" (що є правонаступником ПАТ "Банк Перший") (позивач), в особі ОСОБА_19, що діє на підставі довіреності б/н від 03.11.2014, та ТОВ "Калина Трейд" (відповідач), в особі директора ОСОБА_11, який діє на підставі Статуту, на стадії судового розгляду справи №910/20585/14 за позовом про стягнення 74639603,97 грн., яка знаходиться у провадженні господарського суду міста Києва.

За змістом п.1 вказаної вище ОСОБА_18 угоди від 03.1.2014р., сторони підтверджують, що заборгованість відповідача перед позивачем на момент укладення цієї ОСОБА_18 угоди становить 4383566,77 євро, що складається з: а) заборгованість по основній сумі кредиту: 4245241,65 євро; б) заборгованість по нарахованим відсоткам/процентам6 13561,19 євро; в) заборгованість по несплаченим, простроченим відсоткам/процентам: 124762,93 євро. Заборгованість відповідача виникла на підставі кредитного договору №8L-0213/978 від 20.02.2013 року, укладеного між ПАТ "Банк Перший" та ПрАТ "Донецьксталь" металургійний завод, а також Договором про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014р., укладеним між ПАТ "БГ Банк" (кредитор), ПрАТ "Донецьксталь" Металургійний завод" (первісний боржник) та ТОВ "Калина Трейд" (новий боржник). Копії даних договорів містяться в матеріалах господарської справи №910/20585/14 (а.с.136-139 т.1).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2015р. у справі №910/20585/14 заяву ПАТ "БГ Банк" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду міста Києва від 15.12.2014р. у справі №910/20585/14 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2014р. у справі №910/20585/14 - без змін (а.с.140-142 т.1).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015р. у справі №910/20585/14 апеляційну скаргу ПАТ "БГ Банк" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2015р. у справі №910/20585/14 - без змін (а.с.143-145 т.1).

Постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2015р. у справі №910/2085/14 касаційну скаргу ПАТ "БГ Банк" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2015 року - без зміни (а.с. 146-152 т.1).

Як вбачається зі змісту наведених вище судових ухвал та постанов у справі №910/2085/14, судами був встановлений факт, що між ПАТ "БГ Банк" та ПрАТ "Донецьксталь" Металургійний завод" та ТОВ "Калина Трейд" укладено договір про переведення боргу №17112014, відповідно до умов якого ПрАТ "Донецьксталь" Металургійний завод" передав свій борг (обов'язки) за Кредитним договором №8L-0213/978 від 20.02.2013р. на ТОВ "Калина Трейд". При цьому в матеріалах справи міститься копія договору №17112014 від 17.11.2014р., який був підписаний від імені банку т.в.о голови правління ОСОБА_7

В матеріали даної справи відповідачем-1 надана копія Адвокатського запиту (а.с.241 т.1) на ім'я ОСОБА_7 та отримана на його виконання нотаріально посвідчена Заява по справі №904/5035/15 (а.с.242 т.1), в якій гр. ОСОБА_7 підтверджує факт підписання ним 17 листопада 2014 року Договору про переведення боргу №17112014 відповідно до умов якого Відповідач 2 перевів свій борг (обов'язки) за Кредитним договором №8L-0213/978 від 20.02.2013, укладеним між Відповідачем 2 та Позивачем, а Відповідач 1 замінив Відповідача 2 у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище кредитного договору і прийняв на себе обов'язки Відповідача 2 за Кредитним договором. З боку ПАТ "БГ Банк" цей договір був підписаний ним як т.в.о. Голови правління ПАТ "БГ Банк". При цьому він діяв на підставі Протоколу №142/3 від 03.11.2014р., з боку ТОВ "Калина Трейд" директором ОСОБА_13 (який діяв на підставі Статуту), з боку ПрАТ "ДМЗ" - директором дирекції з фінансів ОСОБА_10 (який діяв на підставі довіреності №338/14 від 06.05.2014). Його (ОСОБА_7В.) повноваження на укладення Договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014р. підтверджувались Протоколом засідання Правління (позачергове) №142/3 від 03.11.2014р. З приводу проставляння печатки ПАТ "БГ Банк" на примірниках договору ОСОБА_7 нічого пояснити не може, у зв'язку з тим, що обов'язку щодо зберігання печатки та ведення діловодства. В тому числі оформлення документів шляхом завірення підпису печаткою під час його перебування на посаді на нього покладено не було.

Повертаючи дану справу на новий розгляд Вищий господарський суд України водночас із наведеними вище вказівками привернув увагу суду на те, що предмет та підстава позову - це його складові, які визначають зміст позову. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду України, який зазначив, що під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини, і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними. Підставою позову можуть бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру. Позивач для обґрунтування своїх вимог повинен наводити повний комплекс фактів. Відсутність одного з них може зробити вимогу необґрунтованою.

Як встановлено вище, на підтвердження своїх позовних вимог позивачем надавався для огляду в судовому засіданні оригінал, а до матеріалів справи надано копію Договору №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу, підписаного від імені Банку заступником голови Правління ОСОБА_4, та копію протоколу засідання Правління Банку (позачергового) № 153 від 13.11.2014р., яким прийнято рішення про звільнення ОСОБА_4 з посади заступника голови Правління Банку з 14.11.2014р.

Таким чином, предметом спору за позовом ПАТ "БГ Банк" в даній справі є договір №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу, підписаного від імені Банку заступником голови Правління ОСОБА_4, а не ОСОБА_3 №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу, підписаного від імені Банку заступником голови Правління ОСОБА_7

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки під час нового розгляду даної справи позивачем не було змінено підстави заявлених позовних вимог щодо визнання договору недійсним, які прийняті судом до розгляду, суд має розглядати позовну заяву позивача з урахуванням усіх його письмових пояснень та додатково наданих доказів, але в межах заявлених ним при первісному розгляді справи предмету та підстав позову, тобто відносно недійсності Договору № 17112014 від 17.11.2014р., підписаного від імені ПАТ "БГ Банк" ОСОБА_4

Вирішуючи питання, чи може бути первісно підписаний заступником голови правління ОСОБА_4 ОСОБА_3 №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу визнаний в судовому порядку недійсним з заявлених позивачем підстав, колегія суддів враховує на роз'яснення, надані в підпункту 2.6 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", згідно з якими не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо). Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

З наведених вище обставин колегія суддів доходить висновку, що матеріалами даної справи, а також в іншій справі, в якій розглядався спір між цими ж сторонами, підтверджені факти укладання одночасно (за однією датою - від 17.11.2014р.) двох договорів №17112014 про переведення боргу.

За певних обставин сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, зокрема, шляхом: вчинення нового правочину; погодження правочину з відповідним державним органом, якщо це необхідно було для даного правочину, а таке погодження не було раніше здійснено тощо.

Аналізуючи зазначені обставини, повязані з підписанням сторонами двох однакових за своїм предметом та змістом умов їх виконання договорів про переведення боргу, колегія суддів доходить висновку, що відповідно до ч.1 ст. 604 Цивільного кодексу України, за домовленістю сторін зобов'язання за Договором №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу, який був підписаний зі сторони ПАТ "БГ Банк" заступником Голови правління ОСОБА_4 припинилося, а правовідносини між сторонами слід визначати за Договором №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу, який був підписаний зі сторони ПАТ "БГ Банк" в.о. Голови правління ОСОБА_7

Отже, оскільки моментом укладення двох означених договорів про переведення боргу сторонами визначена одна й та сама календарна дата, а фактично сторони приступили до виконання Договору №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу, який був підписаний зі сторони ПАТ "БГ Банк" в.о. Голови правління ОСОБА_7, то первісно укладений між сторонами ОСОБА_3 №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу, який був підписаний зі сторони ПАТ "БГ Банк" заступником Голови правління ОСОБА_4, не створив для сторін будь-яких наслідків, а тому цей договір слід визнати таким, що не відбувся (не укладений).

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваного у даній справі Договору №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу, який був підписаний зі сторони ПАТ "БГ Банк" заступником Голови правління ОСОБА_4, як неукладеного. Тому позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним цього договору задоволенню не підлягають.

Також враховуючи на те, що ОСОБА_3 №17112014 від 17.11.2014р. про переведення боргу, який був підписаний зі сторони ПАТ "БГ Банк" в.о. Голови правління ОСОБА_7, виходячи із змісту наведених підстав позовних вимог позивача, не оспорюється в даній справі, суд апеляційної інстанції не надає оцінки правомірності укладання цього договору на предмет його недійсності, а наведені місцевим господарським судом висновки вважає такими, що є передчасними, оскільки вони виходять за межі предмету спору.

Відповідно до роз'яснень, які надані в абзаці 6 п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2016р. у справі №904/5035/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 27.01.2017р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

СуддяЛ.П. Широбокова

СуддяЕ.В. Орєшкіна