Ухвала суду № 64320273, 26.01.2017, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

УХВАЛА

"26" січня 2017 р. Справа № 927/1163/16

Керівник Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

Позивач: Бахмацька міська рада Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061702, вул. Соборності, 42, м. Бахмач, 16500

Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1

Предмет спору: про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя В.В. Шморгун

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

присутня в судовому засіданні: Оліфір А.В. - прокурор відділу Прокуратури Чернігівської області, посвідчення №010890 від 23.10.2012

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бахмацької міської ради Чернігівської області звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 22,5 кв. м, що знаходиться на зупинці автотранспорту за адресою: АДРЕСА_2, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення споруди торгівельного кіоску.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач самовільно, без оформлення передбачених ст. 125, 126 Земельного кодексу України документів займає та використовує земельну ділянку під кіоском площею 22,5 м2 (розміри 4,5 м на 5,0) по АДРЕСА_2.

Як пояснює позивач, у 2010 році між Бахмацькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „РІК" було укладено договір оренди спірної земельної ділянки для розміщення зупинки громадського транспорту з вмонтованим торгівельним кіоском строком на 5 років. У 2013 році ФОП ОСОБА_1 купила у ТОВ „РІК" зупинку громадського транспорту з вмонтованим торгівельним кіоском, що знаходиться по АДРЕСА_2, після чого будь-які рішення про передачу вказаної земельної ділянки у користування саме ФОП ОСОБА_1 міською радою не приймалось, а тому остання без оформлення відповідних документів займає та використовує дану земельну ділянку під кіоском.

Ухвалою суду від 12.12.2016 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.12.2016.

Ухвалою суду від 27.12.2016 відкладено розгляд справи на 26.01.2017.

У судове засідання з'явився прокурор.

Позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але уповноваженого представника у судове засідання не направив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, ухвала господарського суду від 27.12.2016 про відкладення розгляду справи повернулась неврученою з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Від прокурора клопотання про фіксацію судового засідання технічними засобами не надходило.

Позивачем до суду подано заяву про відмову від позову та припинення провадження у справі у зв'язку з наявністю рішення Бахмацької міської ради № 217 від 22.12.2016 про погодження розміщення тимчасової споруди - зупинки громадського транспорту з вмонтованим торгівельним кіоском для здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 на земельній ділянці по АДРЕСА_2 та видано паспорт прив'язки тимчасової споруди.

У судовому засіданні прокурором подано клопотання № 341вих17 від 20.01.2017 про припинення провадження у справі та уточнення від 26.01.2017 до даного клопотання, у яких прокурор також відмовляється від позову та просить припинити провадження у справі саме на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки після пред'явлення позову відповідачем вжито заходів для оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розміщена тимчасова споруда - зупинка громадського транспорту з вмонтованим торгівельним кіоском для провадження торгівельної діяльності та з урахуванням того, що порушення законодавства, яке стало підставою для пред'явлення позовної заяви прокурором, усунуто відповідачем, а тому виникла необхідність відмовитися від позову.

Так, 22.12.2016 на засіданні виконавчого комітету Бахмацької міської ради прийнято рішення № 217 "Про погодження розміщення тимчасової споруди - зупинки громадського транспорту з вмонтованим торгівельним кіоском для провадження підприємницької діяльності" відповідно до якого погоджено розміщення тимчасової споруди - зупинки громадського транспорту з вмонтованим торгівельним кіоском для провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 на земельній ділянці загального користування Бахмацької міської територіальної громади по АДРЕСА_2 та затверджено схему розміщення тимчасової споруди.

Крім того, прокурор у своєму клопотанні просить, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь прокуратури Чернігівської області сплачений судовий збір, оскільки відповідачем вжито заходів стосовно усунення порушень тільки після подання прокурором позову до суду.

Прокурором подано суду копію заяви ОСОБА_1 про погодження розміщення тимчасової споруди з автобусною зупинкою для проведення підприємницької діяльності та затвердження схеми розміщення тимчасової споруди від 09.12.2016, копію схеми благоустрою прилеглої території тимчасової споруди та копію рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради № 217 від 22.12.2016.

Дані документи долучено судом до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно ч.4 ст.29 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відповідно до п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Частиною 4 пункту 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" визначено, що відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті. У разі коли обидва згадані учасники судового процесу - прокурор і позивач - заявили про відмову від позову, суд може припинити провадження зі справи згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 ГПК, з урахуванням вимог частини шостої статті 22 ГПК; такі ж наслідки настають, якщо позивач відмовився від позову (повністю або в певній частині), а прокурор, зі свого боку, не підтримує відповідні позовні вимоги та не наполягає на їх задоволенні, про що він письмово або усно (із зазначенням про це в протоколі судового засідання) повідомив суд.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Клопотання про припинення провадження у справі, у якому зазначено, що прокурор відмовляється від позову та просить припинити провадження у справі на підставі п.4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, підписано керівником Бахмацької місцевої прокуратури, тобто повноважною особою.

У судовому засіданні судом роз'яснено прокурору, що відповідно до ч.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Прокурор зазначила, що наслідки відмови від позову, передбачені ст.80 Господарського процесуального кодексу України, відомі та зрозумілі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Згідно ч. 4 ст.78 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Враховуючи те, що відмова від позову є правом позивача та прокурора, передбаченим ст. 22, 29 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси суд дійшов висновку, що провадження у справі №927/1163/16 за позовом керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бахмацької міської ради Чернігівської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 22,5 кв. м, що знаходиться на зупинці автотранспорту за адресою: АДРЕСА_2, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення споруди торгівельного кіоску, підлягає припиненню.

Разом з тим, у клопотанні прокурора про припинення провадження у справі заявлено клопотання про стягнення з ФОП ОСОБА_1 сплаченого судового збору згідно положень ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до п. 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

За змістом наведених правових норм припинення провадження у справі не є вирішенням спору по суті, а відтак відсутній результат вирішення спору, за наявності якого можливо застосовувати положення ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу, що предметом позову є звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, що з урахування приписів ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", полягає у припинені користування земельною ділянкою без оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Звернення відповідача до Бахмацької міської ради та прийняття нею рішення про надання відповідного дозволу стосується виключно розміщення споруди, що за змістом позовної заяви є об'єктом самочинного будівництва, а згідно пояснень позивача - об'єктом купівлі-продажу нерухомості, і жодним чином не стосується та не є тотожним прийняттю рішення про надання та оформлення правовстановлюючих документів безпосередньо щодо спірної земельної ділянки (договору оренди).

Таким чином, обставини спору фактично не усунуто, що не узгоджується з поясненнями прокурора про вжиття відповідачем заходів щодо усунення порушень та заходів для оформлення права користування після подання позову до суду викладених в клопотанні прокурора про припинення провадження у справі, а відтак суд не погоджується з поясненнями прокурора про припинення існування предмета спору.

За таких обставин також не можна вважати встановленим неправильність дій відповідача (ч. 2 ст. 49 ГПК України) без з'ясування усіх обставин справи та здійснення їх правової оцінки, тобто без вирішення спору по суті, а отже наявності відповідного результату такого вирішення.

За наслідком припинення провадження у справі відповідно до Закону України "Про судовий збір" здійснюється повернення судового збору.

Відповідно до п.5 ч.1. ст. 7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як зазначено у п.п. 5.1 п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" статтею 7 Закону України „Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним. У її застосуванні господарським судам необхідно мати на увазі, зокрема, таке. Статтею 7 Закону України „Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі зазначено закриття (припинення) провадження (стаття 80 ГПК), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Враховуючи спосіб формулювання даного положення, поняття закриття та припинення слід вважати тотожними. У разі припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, коли таку відмову прийнято господарським судом (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК), сплачені суми судового збору не повертаються.

Оскільки провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою позивача від позову, судовий збір поверненню також не підлягає.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В :

Провадження у справі припинити.

Суддя В.В. Шморгун