Рішення № 64319480, 18.01.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2017 р. Справа № 911/3809/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/3809/16

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», м. Боярка

до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного

обладнання «Дан», с. Петрушки, Києво-Святошинський район

про стягнення 31123,78 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 1-167 від 27.12.2016;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «Дан» (відповідач) про стягнення 31123,78 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на наявну у відповідача заборгованість, яка утворилась у останнього у звязку із істотним порушенням умов Договору про реструктуризацію заборгованості № 8-2015-418 від 27.10.2015 та яка стягнута за рішенням господарського суду Київської області від 28.04.2016 у справі № 911/890/16, проте яка лишається не сплаченою відповідачем до теперішнього часу, у звязку з чим позивач додатково нараховує до стягнення 19287,72 грн. пені, 2727,12 грн. 3 % річних та 9108,94 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 28.11.2016 порушено провадження у справі № 911/3809/16.

В судовому засіданні 14.12.2016 представником позивача надані документи, витребувані судом та підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, однак 14.12.2016 через канцелярію суду від останнього надійшло клопотання (вх. № 26224/16 від 14.12.2016) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.12.2016 розгляд справи був відкладений.

В судовому засіданні 18.01.2017 представником позивача підтримані позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 18.01.2017 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 28.11.2016 та від 14.12.2016 не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи ухвалами суду від 28.11.2016 та 14.12.2016, які були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується наявним в матеріалах справи спеціальним витягом з ЄДР, зробленим судом.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Так, під час розгляду господарським судом Київської області справи № 911/890/16 було встановлено, що 27.10.2015 між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «Дан» (боржник) укладений Договір про реструктуризацію заборгованості № 8-2015-418, відповідно до умов п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитор та боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виник у боржника перед кредитором на підставі Договору поставки природного газу від 28.12.2012 № 2013/П-ПР-25010023342734-140671.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 договору визначено, що загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації, складає станом на день підписання даного договору 157682,74 грн. Боржник зобовязався сплатити у повному обсязі суму основного боргу, шляхом сплати зобовязання частинами, відповідно до графіку погашення заборгованості, визначеного договором, зокрема:

- 39420,67 грн., до 15.11.2015;

- 39420,67 грн., до 20.12.2015;

- 39420,67 грн., до 20.01.2016;

- 39420,73 грн., до 20.02.2016.

Грошові кошти по платежах поточного місяця, згідно з графіком повинні надходити від боржника на рахунок кредитора у сумі та в строки, визначені графіком. Зобовязання боржника по сплаті чергового платежу вважаються виконаним за умови надходження на рахунок кредитора грошових коштів в термін та сумі, встановлених у договорі.

Однак, як було встановлено судом у справі № 911/890/16, товариство з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «Дан» зобовязання, взяті на себе за Договором про реструктуризацію заборгованості № 8-2015-418 від 27.10.2015, на час прийняття рішення не виконало, докази оплати заборгованості за поставлений на підставі Договору № 2013/П-ПР-25010023342734-140671 від 28.12.2012 природний газ відсутні. Тому, розглянувши вимогу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «Дан» 157682,74 грн. заборгованості, суд дійшов висновку про її задоволення.

Крім того, встановивши факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «Дан» договірних зобовязань, судом були розглянуті вимоги щодо стягнення 12583,08 грн. пені, нарахованої за сукупний період з 16.11.2015 по 10.03.2016, 859,50 грн. 3 % річних за сукупний період з 16.11.2015 по 10.03.2016 та 668,18 грн. інфляційних втрат за сукупний період з грудня 2015 по лютий 2016, які були визнані правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Зазначені обставини встановлені рішенням господарського суду Київської області від 28.04.2016 у справі № 911/890/16, яке набрало законної сили, та яким стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «Дан» на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» 157682,74 грн. основного боргу, 12583,08 грн. пені, 859,50 грн. 3 % річних, 668,18 грн. інфляційних втрат.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Станом на час прийняття рішення у справі № 911/3809/16 відповідачем не сплачені позивачу кошти, які підлягають стягненню за рішенням господарського суду Київської області від 28.04.2016 у справі № 911/890/16, у звязку з чим позивач, звернувся до суду з вимогами про додаткове стягнення 2727,12 грн. 3 % річних, нарахованих за сукупний період з 11.03.2016 по 07.10.2016 та 9108,94 грн. інфляційних втрат, нарахованих за сукупний період з березня 2016 по вересень 2016, 19287,72 грн. пені, нарахованої за сукупний період з 11.03.2016 по 20.08.2016.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми права, враховуючи, що розрахунок позивача, наявний в матеріалах справи, є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2727,12 грн. 3 % річних та 9108,94 грн. інфляційних втрат визнаються судом та підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У звязку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасного внесення платежів з погашення заборгованості, позивач, на підставі п. 3.4 договору, проситься суд стягнути з відповідача 19287,72 грн. пені, нарахованої за сукупний період з 11.03.2016 по 20.08.2016.

Умовами п. 3.4 договору визначено, що за прострочення виконання зобовязання, передбаченого умовами п. 2.2 договору, боржник зобовязується сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості простроченого платежу за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Так, на підставі вказаних норм права, враховуючи, що доданий до матеріалів справи розрахунок пені є арифметично вірним, суд приходить до висновку, що вимога позивача заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «Дан» (08113, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Миру, 25-В, код ЄДРПОУ 23242734) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська область, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 20578072) 19 287 (девятнадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 72 коп. пені, 2 727 (дві тисячі сімсот двадцять сім) грн. 12 коп. 3 % річних, 9 108 (девять тисяч сто вісім) грн. 94 коп. інфляційних втрат та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 25.01.2017

Суддя О.О. Христенко