Ухвала суду № 64319344, 24.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24.01.2017Справа № 910/21255/16За позовом Приватного підприємства "СВІТЛЕ"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Оболонь"

2) Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Оболонь""Красилівське"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Публічне акціонерне товариство "Укрінком"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Місевич Р.О. (довіреність)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: Гуленко Ю.М. (довіреність)

Шевченко Ю.А. (довіреність)

вільний слухач: ОСОБА_4

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "СВІТЛЕ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Оболонь" (відповідач 1), Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Оболонь" "Красилівське" (відповідач 2) в якому просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Оболонь" та Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства "Оболонь" "Красилівське" укласти з Приватним підприємством "СВІТЛЕ" договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 порушено провадження по справі № 910/21255/16 та призначено її до розгляду 13.12.2016.

12.12.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли: довідка по справі, письмові пояснення по справі, заява про забезпечення позову.

В судове засідання 13.12.2016 з'явився представник позивача та надав суду пояснення щодо обставин справи.

Представники відповідачів 1,2 в судове засідання 13.12.2016 не з'явились, відзиву на позовну заяву і витребуваних судом документів не надали, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 залучено до участі у справі №910/21255/16 третіх осіб 1-2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Публічне акціонерне товариство "Укрінком", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та відкладено розгляд справи № 910/21255/16 на 27.12.2016.

27.12.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

27.12.2016 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшли: клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання про виключення зі справи третьої особи 2 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

27.12.2016 через відділ діловодства суду від третьої особи 2 надійшли пояснення по справі.

В судове засідання 27.12.2016 з'явились представники третьої особи1 та третьої особи2, представники позивача та відповідачів 1,2 не з'явились.

Представник третьої особи 1 підтримав подане через відділ діловодства суду клопотання про виключення зі справи третьої особи 2 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, просив суд його задовольнити.

Також, представник третьої особи 1 підтримав подане через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи та заявив клопотання про продовження строку вирішення спору, просив суд їх задовольнити.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2016 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/21255/16, розгляд справи відкладено на 24.01.2017.

16.01.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшли письмові заперечення на позовну заяву.

24.01.2017 до початку судового засідання від позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про відмову від позовних вимог, просив прийняти відмову та припинити провадження у справі.

Розглянувши у судовому засіданні 24.01.2017 заяву позивача про забезпечення позову, суд відмовив в її задоволенні з огляду на наступне.

В своїй заяві про забезпечення позову позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідачів, відповідно до переліку, зазначеного у заяві.

Заява мотивована тим, що відповідачі ухиляються від укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, а тому у позивача є припущення про ймовірність відчуження відповідачами спірного майна.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

В пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз'яснено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Положеннями пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Слід зазначити, що заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33-34 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З огляду на вищенаведене, враховуючи наведені позивачем доводи щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову та вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження майна, суду не надано жодних доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також, суд зазначає, що саме лише посилання позивача на припущення щодо ймовірного відчуження відповідачем майна не створює підстав для задоволення відповідної заяви.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, у зв'язку із чим суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

У судовому засіданні 24.01.2017 суд розглянув заяву позивача про відмову від позову.

У своїй заяві, позивач, посилаючись на положення ст. 22, ст. 80 ГПК України, відмовився від позовних вимог у повному обсязі та просить суд припинити провадження у справі.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується позивачем. До прийняття відмови позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Частиною 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Пунктом 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Судом встановлено, що заява про відмову від позову підписана уповноваженою особою - директором Приватного підприємства "СВІТЛЕ"ОСОБА_4 та скріплено печаткою.

Враховуючи викладене, суд знаходить достатньо підстав для прийняття заяви позивача про відмову від позову та припинення провадження у справі, на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

В пункті 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у разі припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, коли таку відмову прийнято господарським судом (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК), сплачені суми судового збору не повертаються.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України, припинення провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, не тягне за собою наслідків повернення судового збору з Державного бюджету України, а відтак, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ч. 3 ст. 80, ст. 86, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву позивача про відмову від позову по справі № 910/21255/16.

2. Припинити провадження у справі № 910/21255/16 за позовом Приватного підприємства "СВІТЛЕ" до Публічного акціонерного товариства "Оболонь", Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Оболонь""Красилівське", третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Публічне акціонерне товариство "Укрінком", третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя С.О. Турчин