Рішення № 64319271, 19.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2017Справа № 910/20227/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Державної інспекції ядерного регулювання України

про стягнення 91 663, 27 грн.

за участю представників:

від позивача:Мельник Н.В.- представник за довіреністю № 83 від 13.12.2016 р. від відповідача:Бельський Ю.А.- представник за довіреністю № 09-14/7894 від 25.11.2016 р.ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - ТОВ "Євро-Реконструкція") з позовом до Державної інспекції ядерного регулювання України (далі - Держатомрегулювання) про стягнення 91 663, 27 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасності та повноти сплати послуг з опалення та постачання гарячої води, внаслідок чого у Держатомрегулювання утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "Євро-Реконструкція" просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 38 191,62 грн., пеню у сумі 35 820,59 грн., інфляційну складову боргу у сумі 15 228,55 грн. та 3 % річних у сумі 2 422,51 грн., а всього - 91 663, 27 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково, зазначив, що нарахування пені має здійснюватись у межах 6-ти місячного строку, встановленого ст. 232 ГК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.12.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (виконавець) та Державною інспекцією ядерного регулювання України (споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 420167/1юр (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води по бульвару Верховної Ради, 3, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п.п. 1, 2 договору).

Тарифи на послуги на дату укладання договору становлять з централізованого опалення з будинковими або без будинкових приладів теплової енергії - 598,00 грн. за гігакалорою, з централізованого постачання гарячої води - 34,37 грн. за куб. м. (п. 5 договору).

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. (п. 7 договору).

Згідно з п. 9 договору оплата послуг вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Даний договір укладається на строк до 31.12.2015 р. і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п. 31 договору).

Пунктом 32 договору сторони погодили, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які виникли між ними до моменту його укладення, а саме - з 01.01.2015 р.

Отже, вказаний договір почав діяти з 01.01.2015 р. та діє станом на час розгляду справи.

Також судом встановлено, що до укладення вказаного договору (починаючи з 01.07.2014 р.), ТОВ "Євро-Реконструкція" надавала послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на території Дарницького та Дніпровського районів м. Києва згідно із переліком, затвердженим Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією, до якого, зокрема, відносився будинок за адресою: м. Київ, бульвар Верховної Ради, 3.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що у період з 21.09.2014 р. по 01.01.2015 р. надання послуг відповідачу з центрального опалення та гарячого водопостачання за адресою: м. Київ, бульвар Верховної Ради, 3, здійснювалось ТОВ "Євро-Реконструкція" (позивачем) без укладання договору.

Відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Порядку обліку та оплати послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Судом встановлено, що зобов'язання по сплаті наданих послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання у період з 21.09.2014 р. по 31.12.2014 р. у відповідача виникли на підставі вказаних нормативних актів, а відсутність договору не звільняє його від сплати заборгованості за вказані спожиті послуги вартістю 9 278,41 грн.

Доводи відповідача про те, що послуги з 01.01.2013 р. по 30.09.2014 р. надавались Держатомрегулюванню України іншим виконавцем - Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва за іншим договором - № 86402 від 27.05.2014 р. суд відхиляє, оскільки цей договір (№ 86402 від 27.05.2014 р.) був розірваний сторонами з 01.08.2014 р., про що була укладена додаткова угода від 31.12.2014 р.

У даній же справі вирішується питання щодо стягнення заборгованості за період з 21.09.2014 р. по 31.12.2014 р., тобто період, який виник після розірвання договору № 86402 від 27.05.2014 р.

Також у судовому засіданні встановлено, що позивач у період з 01.01.2015 р. по червень 2016 р. надав послуги відповідачу з центрального опалення та гарячого водопостачання на суму 108 913,21 грн., що підтверджується актами наданих послуг, рахунками-фактури та нарядами на проведення включення та відключення опалення за вказаний період.

Отже, загальна сума вартості наданих послуг з 21.09.2014 р. по 30.06.2016 р. склала 118 191,62 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг виконав частково, оскільки сплатив позивачу частину заборгованості - у сумі 80 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, розрахунком заборгованості, поясненнями представників сторін та матеріалами справи.

Таким чином, судом встановлено, що у Держатомрегулювання України виникла заборгованість з оплати вартості наданих послуг у сумі 38 191,62 грн. за період з 21.09.2014 р. по червень 2016 р.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки відповідач доказів належного виконання зобов'язання з оплати наданих послуг не надав, суд вважає, що позивач правомірно заявив вимоги про стягнення несплаченої заборгованості в сумі 38 191,62 грн. за період з 21.09.2014 р. по червень 2016 р.

Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 35 820,59 грн., посилаючись на Закон України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Пунктами 14, 20 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом.

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Вказаний закон є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги суб'єктами підприємницької діяльності.

Отже, зважаючи на норми спеціального законодавства, вимоги про стягнення пені є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок суми пені відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 35 820,59 грн., тобто у сумі, про яку просить позивач.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у сумі 15 228,55 грн. та 3 % річних у сумі 2 422,51 грн. суд враховує положення ст. 625 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 15 228,55 грн. та 3 % річних у сумі 2 422,51 грн., тобто у сумах, про які просить позивач.

Щодо посилань відповідача на скрутне матеріальне становище у зв'язку з недофінансуванням його з Державного бюджету України, суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення боржника від відповідальності за невиконання обов'язку за надані послуги (постанова Верховного Суду України № 11/446 від 15.05.2012 р.).

Згідно зі статтею 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-35, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" до Державної інспекції ядерного регулювання України про стягнення 91 663, 27 грн. задовольнити.

Стягнути з Державної інспекції ядерного регулювання України (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11, ідентифікаційний код 21721086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 28, офіс 20, ідентифікаційний код 37739041) основний борг у сумі 38 191 (тридцять вісім тисяч сто дев'яносто одна) грн. 62 коп., пені у сумі 35 820 (тридцять п'ять тисяч вісімсот двадцять) грн. 59 коп., інфляційну складову боргу у сумі 15 228 (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 55 коп., 3 % річних у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 51 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 19 січня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 25 січня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.