Рішення № 64319199, 24.01.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/127/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2017 Справа № 908/2987/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінформтрейд (61085, м. Харків, вул. Поздовжня, буд. 4, кімната 29)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АГЕЯ (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 147)

про стягнення 53 028 грн. 33 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: не зявився (ОСОБА_1, дов. б/н від 09.12.2016 р. у судовому засіданні 18.01.2017 р.)

від відповідача: не зявився (ОСОБА_2, наказ № 2911/2 від 29.11.2016 р. директор, у судовому засіданні 18.01.2017 р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрінформтрейд, м. Харків, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АГЕЯ, м. Запоріжжя, про стягнення 50081 грн. 03 коп. заборгованості за договором № 08/17/06 по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні від 17.08.2015 р., 2947 грн. 30 коп. інфляційних збитків за період з березня 2016 р. по вересень 2016 р.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2016 р. справу № 908/2987/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою господарського суду від 10.11.2016 р. суддею Дроздовою С.С. порушено провадження у справі № 908/2987/16, справі присвоєно номер провадження 27/127/16 та призначено судове засідання на 12.12.2016 р.

Ухвалою суду від 05.12.2016 р. клопотання ТОВ «АГЕЯ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.

06.12.2016 р. від позивача надійшла письмова заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою просив стягнути з відповідача 50080 грн. 00 коп. заборгованості за договором № 08/17/06 по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні від 17.08.2015 р., інфляційні збитки за період з березня 2016 р. по жовтень 2016 р. у сумі 4432,00 грн. До заяви додані докази направлення її копії відповідачу.

Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Зазначена заява прийнята судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду від 12.12.2016 р.

Ухвалою суду від 12.12.2016 р. на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 24.01.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у звязку з необхідністю надання додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду спору, враховуючи неявку представника відповідача, розгляд справи відкладено на 18.01.2017 р.

Ухвалою суду від 11.01.2017 р. на підставі ст. 74-1 ГПК України клопотання ТОВ «АГЕЯ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, доручено Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області забезпечити проведення відеоконференції 18.01.2017 р. о 12 год. 20 хв. у приміщенні суду за адресою: 55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, 18.

Судове засідання 18.01.2017 р. здійснювалося в режимі відеоконференції.

18.01.2017 р. від позивача надійшла письмова заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою просить стягнути з відповідача 55992 грн. 66 коп., із яких: 50080 грн. 00 коп. заборгованості за договором № 08/17/06 по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні від 17.08.2015 р., втрати від інфляції за період з березня 2016 р. по листопад 2016 р. у сумі 5912 грн. 66 коп. До заяви додані докази направлення її копії відповідачу.

Зазначена заява прийнята судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України, про що зазначено в протоколі суду від 18.01.2017 р.

На підставі ст. 77 ГПК України, для необхідності надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та обєктивного розгляду справи по суті, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 24.01.2017 р.

Розгляд справи продовжений у судовому засіданні 24.01.2016 р. У судове засідання представники сторін не зявилися, про час та місце судового засідання були повідомлені відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

На електронну адресу господарського суду від позивача 24.01.2017 р. надійшла письмова заява про проведення судового засідання, призначеного на 24.01.2017 р., без участі позивача.

У судовому засіданні 24.01.2017 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 18.01.2016 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог. Наполягав на задоволенні позову.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 50080 грн. 00 коп. заборгованості за договором № 08/17/06 по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні від 17.08.2015 р., втрати від інфляції в сумі 5912 грн. 66 коп. (згідно з заявою про збільшення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду 18.01.2017 р.).

Згідно з позовною заявою позовні вимоги мотивовані тим, що сторони за укладеним договором № 08/17/06 по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні від 17.08.2015 р. узгодили дві заявки на перевезення вантажу в міжнародному сполученні: Заявка № 1/Т від 18.08.2015 р. та Заявка № 1/Т від 20.08.2015 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом. Вартість перевезення за кожною заявкою - 1650 доларів США (по курсу на день вивантаження). На виконання вказаних заявок позивачем були надані відповідачу послуги з перевезення вантажу, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними А № 163265, А № 089266. Сума послуг за актом здачі-прийняття виконаних робіт від 26.08.2015 р. склала 37328,00 грн., за актом здачі-прийняття виконаних робіт від 27.08.2015 р. склала 35352,00 грн., усього 72680,00 грн. Відповідач здійснив часткову оплату, сплативши позивачу 22600,00 грн. Тим чином, заборгованість склала 50080,00 грн. У заяві про збільшення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду 06.12.2016 р., позивач зазначив, що при поданні позову сума заборгованості склала 50081,03 грн., оскільки позивачем помилково не було враховано, що в актах виконаних робіт та рахунках-фактурах суми були округлені до гривень (без копійок), а в позові сума заборгованості розрахована з копійками. Оригінали документів, необхідних для оплати послуг перевезення, направлені позивачем відповідачу двічі. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість, внаслідок чого відповідач надав гарантійний лист вих. № 1502/16-8 від 15.02.2016 р., яким запропонував оплачувати надані позивачем послуги щотижня, розпочинаючи з лютого 2016 р. у розмірі 10% від вартості наданих послуг. Після надання вказаного листа відповідач здійснив лише одну виплату, а саме 22.02.2016 р. у розмірі 6300,00 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 526, 530, 610, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 307 ГК України, положеннями Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.01.2017 р. проти позову заперечував. У письмовому відзиві, який надійшов до суду 12.12.2016 р., зазначено, що позовні вимоги, на думку відповідача, є безпідставними та необґрунтованими. У порушення п. 4.1 договору № 08/17/06 від 17.08.2015 р. та умов Заявок № 1/Т від 18.08.2015 р., від 20.08.2015 р. позивачем не було надано відповідачу оригіналів необхідних документів (з оригінальними відбитками печатки і підписами позивача). Внаслідок такого невиконання у відповідача відсутній обовязок перед позивачем щодо сплати за послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом та, як наслідок, сплати втрат від інфляції. Крім того, позивач не мав можливості двічі направити відповідачу оригінали міжнародних товарно-транспортних накладних серії А № 163265 та серії А № 089266, як ним це стверджується в позовній заяві. До позову не додано жодного доказу на підтвердження отримання відповідачем поштового листа з оригіналами документів. Не зважаючи на вказане відповідач здійснив 16.10.2015 р. оплату суми 10000,00 грн., тобто вживав заходи щодо добросовісного виконання договору. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.

19.12.2016 р. від позивача надійшло письмове заперечення на відзив. Зазначено, що згідно роздруківки з сайту «Укрпошта» відправлення № 6105231828069 (яким направлялися відповідачу оригінали документів) вручене адресату 17.02.2016 р. Тобто, позивач виконав умови договору та заявок, а тому у відповідача виник обовязок щодо сплати послуг за перевезення вантажу. Наполягав на задоволенні позовних вимог.

18.01.2017 р. на електронну адресу суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення. Зазначено, що з копії опису до рекомендованого листа, долученого до позовної заяви, вбачається, що позивач направив відповідачу лише оригінали накладних А №№ 163265, 089266, а не всіх документів, як це необхідно за умовами договору. Відповідач визнає, що позивачем виконано обовязки в частині перевезення вантажу. Враховуючи, що на даний час у відповідача відсутні оригінали документів, останній не може здійснити остаточну оплату за надані послуги з перевезення вантажу.

24.01.2017 р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло письмове клопотання про припинення провадження. Зазначено, що 23.01.2017 р. від позивача було отримано оригінали документів. Надійшла також Заявка № 1Т від 17.08.2015 р., яка містить невідповідності та помилки. Дане говорить про неуважне ставлення позивача до складання документів, у т.ч. первинних, внаслідок чого вони не можуть бути використані для бухгалтерського обліку господарських операцій та підтверджувати наявність або відсутність зобовязань відповідача за господарськими операціями. Незважаючи на вказані обставини, згідно платіжного доручення № 8 від 23.01.2017 р. відповідачем було здійснено оплату позивачу в розмірі 50080,00 грн., у звязку з чим в повному обсязі була погашена наявна заборгованість. У звязку з виконанням відповідачем свого обовязку та в строки, обумовлені договором, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, а провадження по справі має бути припинено згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

24.01.2017 р. на електронну адресу суду від позивача надійшла письмова заява, в якій зазначено, що 23.01.2017 р. відповідач направив електронною поштою на адресу позивача скановане платіжне доручення про перерахування оплати згідно договору № 08/17/06 від 17.08.2015 р. на суму 50080,00 грн. Платіжне доручення без будь-яких печаток та штампів, не підписане. Станом на 09.45 год. 24.01.2017 р. на рахунок позивача грошові кошти від відповідача не надходили. Наполягає на позовних вимогах, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Пізніше, 24.01.2017 р. на електронну адресу суду від позивача надійшла письмова заява, в якій зазначено, що на рахунок позивача надійшли від відповідача грошові кошти в сумі 50080,00 грн., як оплата згідно договору № 08/17/06 від 17.08.2015 р.

Враховуючи, що 24.01.2017 р. є останнім днем вирішення спору в справі, суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, наданих у попередніх судових засіданнях, суд

ВСТАНОВИВ:

17.08.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд» (перевізник за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГЕЯ» (замовник, відповідач) укладений договір № 08/17/06 по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні.

Згідно з п.п. 1.1 1.3 договору перевізник зобовязується доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видати його вантажоодержувачу, а замовник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену даним договором плату. Конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці замовника і узгоджуються з перевізником. Підтвердженою вважається заявка, підписана представниками сторін і скріплена печатками замовника і перевізника. Підтверджена заявка (надалі заявка) обовязкова для виконання сторонами та є невідємною частиною цього договору.

У пункті 3.1 договору сторони встановили, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в заявках і вказуються в рахунка-фактурах перевізника. У випадку, якщо в заявках ціни на послуги з перевезення зазначені в іноземній валюті, рахунки виставляються в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України, зазначеної в заявці, станом на день розвантаження.

У розділі 4 сторони узгодили умови розрахунків. Згідно з п. 4.1 розрахунки за цим договором здійснюються в гривнях у безготівковій формі на підставі отриманих замовником оригіналів рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної (CMR/ТТН) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта наданих послуг та податкової накладної, протягом 5-ти банківських днів з дати отримання замовником оригіналів вказаних документів, якщо в заявці не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

За фактом виконання перевезення сторони складають та підписують акт наданих послуг (п. 4.2).

Згідно з п. 8.6 договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2015 р., а в частині розрахунків до повного їх здійснення.

За умовами даного договору між сторонами в справі були підписані Заявка № 1/Т від 18.08.2015 р. та Заявка № 1/Т від 20.08.2015 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом.

За Заявкою від 18.08.2015 р. адресою відвантаження є Краків, Польща, дата завантаження 18.08.2015 р., дата відвантаження 21-24.08.2015 р.

За Заявкою від 20.08.2015 р. адресою відвантаження є Краків, Польща, дата завантаження 21.08.2015 р., дата відвантаження 26.08.2015 р.

У даних Заявках визначено вартість перевезення 1650 доларів США (по курсу НБУ на день відвантаження) (за кожною Заявкою) та умови оплати безготівковий розрахунок на підставі рахунку-фактури, у день відвантаження з моменту отримання підтвердження вантажоотримувача, при умові отримання оригіналів документів на протязі 1 робочого дня (договору, заявки, акта виконаних робіт, рахунку-фактури, CMR, термограми з ідентифікацією транспортного засобу та перевізника з зазначеними датами завантаження/відвантаження. Усі документи повинні мати оригінальні печатку та підпис перевізника/експедиції), а також оформлення інших документів, які належать електронній реєстрації.

У матеріалах справи маються міжнародні товарно-транспортні накладні CMR А № 163265, А № 089266 про доставку вантажу.

Позивач виписав відповідачу рахунок-фактуру № 1073847 від 26.08.2015 р. на суму 37328,00 грн. та рахунок-фактуру № 1073357 від 27.08.2015 р. на суму 35352,00 грн. по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні № 08/17/06 від 17.08.2015 р.

Із супровідним листом від 27.01.2016 р. позивач цінним листом (номер поштового відправлення 6105231828069) з описом вкладення 28.01.2016 р. направив, як зазначено в листі повторно, на адресу відповідача для підписання та частково повернення на його (позивача) адресу оригінали документів: договір за № 08/17/06 по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні від 17.08.2015 р. у 2-х примірниках (після підписання просив один примірник повернути); оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної серії А за № 163265; оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної серії А за № 089266; Заявка за № 1/Т від 18.08.2015 р. на 2-х сторінках, у 2-х примірниках (після підписання просив один примірник повернути); Заявка за № 1/Т від 20.08.2015 р. на 2-х сторінках, у 2-х примірниках (після підписання просив один примірник повернути); рахунок-фактура за № 1073357 від 27.08.2015 р. на суму 35352 грн.; ОСОБА_2 згідно рахунку № 1073357 від 27.08.2015 р. на суму 35352 грн. у 2-х примірниках (після підписання просив один примірник повернути); рахунок-фактура за № 1073847 від 26.08.2015 р. на суму 37328 грн.; ОСОБА_2 згідно рахунку № 1073847 від 26.08.2015 р. на суму 37328 грн. у 2-х примірниках (після підписання просив один примірник повернути).

Згідно з платіжним дорученням № 840 від 16.10.2015 р. відповідач перерахував позивачу суму 10000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги згідно рах. № 1073357 від 27.08.2015 р.».

Згідно з платіжним дорученням № 1096 від 12.02.2016 р. відповідач перерахував позивачу суму 6300,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги, згідно договору № 08/17/06 від 17.08.2015 р.».

Листом від 15.02.2016 р. вих. № 1502/16-8, адресованим позивачу, відповідач зазначає, що відповідно до договору по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні позивачем були надані транспортні послуги ТОВ «АГЕЯ». Проте, у звязку з затримкою розрахунків з його контрагентами, у даний час склалась вимушена затримка по оплаті послуг, наданих компанією позивача. Даним листом відповідач повідомляє, що ТОВ «АГЕЯ» вживає всі можливі заходи для здійснення оплати наданих послуг у найкоротший термін. Інформує, що внаслідок вказаних обставин оплата за надані позивачем послуги буде здійснюватися наступним чином: щотижня, розпочинаючи з лютого 2016 р., у розмірі 10% від вартості наданих послуг.

Згідно з платіжним дорученням № 1114 від 22.02.2016 р. відповідач перерахував позивачу суму 6300,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги, згідно договору № 08/17/06 від 17.08.2015 р.».

На момент звернення позивача до суду з даним позовом, борг відповідача за договором № 08/17/06 від 17.08.2015 р. складав 50080,00 грн., який позивач просив стягнути з відповідача, а також нарахував інфляційні втрати.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку), зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення (ч. 1 ст. 908 ЦК України).

Статтею 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Аналогічний припис містить ст. 909 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на той факт, що, на його думку, в нього не виникло зобовязання з оплати за договором № 08/17/06 від 17.08.2015 р., оскільки він (відповідач) не отримав від позивача оригіналів документів, перелічених у п. 4.1 договору та Заявках, які покладені в підставу позову.

При цьому укладення договору № 08/17/06 від 17.08.2015 р. не заперечив, про що зазначив у додаткових письмових поясненнях, які надійшли до суду 18.01.2017 р. Факт виконання позивачем умов договору за Заявками № 1/Т від 18.08.2015 р., від 20.08.2015 р. підтвердив.

Як зазначалося вище, позивач направив відповідачу повторно цінним листом з описом вкладення (поштове направлення за номером 6105231828069) оригінали документів, визначені умовами Заявок № 1/Т від 18.08.2015 р., від 20.08.2015 р., усі направлені документи, крім міжнародних товарно-транспортних накладних та рахунків-фактур просив після підписання повернути на його (позивача) адресу.

Згідно з матеріалами справи, відправлення за номером 6105231828069 вручене адресату (одержувачу) особисто 17.02.2016 р. обєктом поштового звязку Запоріжжя 35 з індексом 69035.

У матеріалах справи маються підписані сторонами та скріплені печатками сторін- юридичних осіб ОСОБА_2 згідно рахунку № 1073847 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 26.08.2015 р. на суму 37328,00 грн. (ОСОБА_2 з боку відповідача підписаний, як зазначено в акті, 26 серпня 2015 року) та ОСОБА_2 згідно рахунку № 1073357 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 27.08.2015 р. на суму 35352,00 грн. (ОСОБА_2 з боку відповідача підписаний, як зазначено в акті, 27 серпня 2015 року). Дані акти також затверджені сторонами. В актах зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідач надав бухгалтерську довідку вих. № 1610/15-1 від 16.10.2015 р. у якій зазначено, що 16.10.2015 р. помилково (внаслідок неуважності) було проставлено печатку ТОВ «АГЕЯ» та підписано отримані від позивача акт згідно рахунку № 1073847 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 26.08.2015 р., акт згідно рахунку № 1073357 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 27.08.2015 р. У вищевказаних документах невірно вказано їх місце складання та юридичну адресу позивача. Так, місцем складання було вказано: «м. Луганськ», а юридична адреса вказана: « 91034, Луганська обл., м. Луганськ, Жовтневий р-н, вул. Ломоносова, буд. 98». У той час, як місцем складання є місто Харків, а юридичною адресою позивача є наступна адреса: 61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 24. Відповідно, вищевказані примірники актів не повинні використовуватись в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «АГЕЯ» та підлягають виправленню шляхом здійснення їх заміни позивачем. Зазначена бухгалтерська довідка підписана директором ТОВ «АГЕЯ» ОСОБА_3

При цьому будь-якого листування з приводу необхідності виправлення позивачем даних актів, відсутності у відповідача оригіналів документів, визначених умовами договору та Заявок № 1/Т відповідач суду не надав.

Згідно зі ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, від імені якого складений документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Акти від 26 та від 27 серпня 2015 р. є первинними документами, які містять всі необхідні обовязкові реквізити. Були складені позивачем та направлені відповідачу поштою. Отже, позивач зазначав місце їх складення.

В актах зазначено код ЄДРПОУ позивача 14300875, який належить саме позивачу юридичній особі. Підпис представника позивача скріплений круглою печаткою. Крім того, зазначення місцезнаходження юридичної особи не є обовязковим реквізитом первинного документа. Інформація, зазначена в актах, дає змогу ідентифікувати позивача учасника господарської операції.

Враховуючи, що позивач із супровідним листом від 27.01.2016 р. направив відповідачу оригінали всіх документів, передбачених умовами договору та заявок, які покладені в підставу позову, документи були отримані відповідачем 17.02.2016 р., у відповідача виник обовязок зі сплати суми, обумовленої Заявками № 1/Т від 18.08.2015 р., від 20.08.2015 р. на підставі договору № 08/17/06 від 17.08.2015 р. у лютому 2016 р.

Суд також приймає до уваги здійснення відповідачем часткової оплати за договором (до порушення провадження в справі), лист відповідача вих. № 1502/16-8 від 15.02.2016 р.

Між сторонами в справі був складений та підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період з 17.08.2015 р. по 01.12.2016 р., відповідно до якого заборгованість відповідача за договором № 08/17/06 на користь позивача складає 50080,00 грн.

Суд зобовязав позивача направити відповідачу оригінали документів, визначених договором та Заявками. Вимоги суду були виконані позивачем, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення до цінного листа від 19.01.2017 р.

Сторони повідомили суд про здійснення оплати відповідачем на рахунок позивача суми 50080,00 грн. основного боргу згідно з платіжним дорученням № 8 від 23.01.2017 р. (після порушення провадження в справі).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи в суді було сплачено суму 50080,00 грн., провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 50080,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Позивачем також заявлена вимога, згідно з заявою про збільшення розміру позовних вимог, про стягнення з відповідача на його користь на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України суми 5912,66 грн. втрат від інфляції, нарахованих за період з березня по листопад 2016 р. включно. Разом з тим, як вбачається зі здійсненого позивачем розрахунку, втрати від інфляції фактично розраховані позивачем за період з березня по грудень 2016 р. включно.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 розяснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд вважає встановленим факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобовязання за договором. Втрати від інфляції нараховані позивачем правомірно, розрахунок інфляційних зроблений позивачем правильно.

Позовна вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 5912,66 грн. судом задовольняється.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 частини 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, позов у цілому задовольняється частково.

Статтею 49 ГПК України визначено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок його неправильних дій. Суд враховує, що сума 50080,00 грн. основного боргу була сплачена відповідачем під час вирішення спору в суді.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінформтрейд

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АГЕЯ задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГЕЯ (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 147, код ЄДРПОУ 37359165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінформтрейд (61085, м. Харків, вул. Поздовжня, буд. 4, кімната 29, код ЄДРПОУ 14300875) втрати від інфляції в сумі 5912 (пять тисяч девятсот дванадцять) грн. 66 коп., суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

У частині стягнення суми 50080 (пятдесят тисяч вісімдесят) грн. 00 коп. заборгованості за договором № 08/17/06 по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні від 17.08.2015 р. провадження припинити за відсутністю предмету спору.

Повне рішення складено та підписано 27 січня 2017 р.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд, який розглянув справу. У разі неподання скарги, рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання у повному обсязі.