Ухвала суду № 64318462, 27.01.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/597/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2017 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участю слідчого Белякова Д.В., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погодженого з прокурором, про надання тимчасового доступу до речей і документів, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2016 року до чергової частини Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява про злочин від військового комісара Ужгородського ОМВК підполковника ОСОБА_2 про те, що Ужгородським обєднаним військовим комісаріатом в ході проведення призову на строкову військову службу восени 2016 року було проведено оповіщення громадян, які проживають на території м. Ужгорода та Ужгородського району про призов на строкову військову службу. За результатами проведеного оповіщення призовник ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був повідомлений під особистий підпис, пройшов медичну комісію, визнаний придатним дня проходження строкової військової служби, та був призначений до команди на відправку, однак без поважних причин не повернувся до обласного збірного пункту після звільнення 16.11.2016 року. Таким чином в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, а саме ухилення від призову на строкову військову службу.

19 грудня 2016 року старшим слідчим СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_4, громадянину ОСОБА_5 паду Арпадовичу було оголошено про підозру про те що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 335 КК України, а саме: ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у листопаді 2016 року ОСОБА_3, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання; спрямовані на ухилення віл призову на строкову військову службу, у передбачений законодавством України спосіб комплектування Збройних Сил всупереч вимогам статті 17, 35 Конституції України, Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Указу Президента України «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2016 році за № 122/2016 від 29,03.2016 року ухилився від призову на строкову військову службу. Так, ОСОБА_3 будучи згідно картки огляду призовника на збірному пункті Закарпатської області від 15 листопада 2016 року придатним до строкової військової служби та будучи 15.11.2016 року згідно обліку призовників, які отримали звільнення з обласного збірного пункту Закарпатського ОВК у звільненні усвідомлено не зявився 16 листопада 2016 року о 09 годині 00 хвилин для проходження строкової військової служби, чим порушив встановлений законодавством порядок проходження строкової військової служби. Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри громадянина ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 335 КК України, а саме: ухилення від призову на строкову військову службу.

21 грудня 2016 року старшим слідчим СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_4 було здійснено звернення до слідчого судді Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області у вигляді клопотання про здійснення приводу підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 для проведення допиту у процесуальному статусі підозрюваного у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого за ст. 335 КК України. 22 грудня 2016року ухвалою № 308/13302/16-к слідчим суддею Монич О.В. клопотання про здійснення приводу було задоволено.

29 грудня 2016 року старшим слідчим СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, капітаном поліції ОСОБА_4, за погодженням з прокурором Ужгородської місцевої прокуратури радником юстиції ОСОБА_6 підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, було оголошено в розшук.

Слідчим зазначається в клопотанні, що 21 січня 2017 року старшим слідчим СВ УРВП УВП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 було допитано в якості свідка начальна ТСЦ 2141 де виникла додаткова необхідність у вилученні та огляді матеріалів, які підтверджують здачу іспиту для отримання посвідчення водія серії ВХТ № 102183 від 09.12.2015 року громадянином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем Закарпатської області, місто Чоп, вулиця Берег, 144/1, а тому, керуючись статтями 7, 8, 9, 40, 159, 160, 163 КПК України, просить надати тимчасовий доступ до предмету: компютер персональний який знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця О. Кошового, 4, а саме в регіональному сервісному центрі в Закарпатській області, територіальний сервісний центр МВС України № 2141 на якому міститься електронна інформація (матеріал), який підтверджує здачу іспиту для отримання посвідчення водія серії ВХТ № 102183 від 09.12.2015 року громадянином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем Закарпатської області, місто Чоп, вулиця Берег 144/1.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник регіонального сервісного центру в Закарпатській області, територіального сервісного центру УМВС України № 2141 в судове засідання не зявився, хоча про час і місце розгляду клопотання був повідомлений своєчасно і належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи повістка про судовий виклик, однак його неявка відповідно до вимог ч. 4 ст.163 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання.

Згідно ч. 5, 6 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ст. 132 КПК України застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до документів, не допускається, якщо сторона кримінального провадження не доведе, що потреби судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який ідеться в клопотанні. Згідно вимог ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Згідно ст. 98 КПК України визначено, що документи є речовими доказами, якщо вони були знаряддям вчинення злочину або містять відомості, які можуть бути використані як факт доказу чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Так, відповідно до ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний обєкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК Україниобов'язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно ч. 5 ст. 110 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні надати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 160 КПК України встановлено, що у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у звязку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Стаття 159 КПК України передбачає, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Заслухавши пояснення слідчого з приводу внесеного клопотання та дослідивши матеріали даного клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Так у поданому слідчому судді Ужгородського міськрайонного суду клопотанні вказано, що 21 січня 2017 року старшим слідчим СВ УРВП УВП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 було допитано в якості свідка начальна ТСЦ 2141 де виникла додаткова необхідність у вилученні та огляді матеріалів, які підтверджують здачу іспиту для отримання посвідчення водія серії ВХТ № 102183 від 09.12.2015 року громадянином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем Закарпатської області, місто Чоп, вулиця Берег, 144/1, а тому просить надати тимчасовий доступ до предмету: компютер персональний який знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця О. Кошового, 4, а саме в регіональному сервісному центрі в Закарпатській області, територіальний сервісний центр МВС України № 2141 на якому міститься електронна інформація (матеріал), який підтверджує здачу іспиту для отримання посвідчення водія серії ВХТ № 102183 від 09.12.2015 року громадянином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем Закарпатської області, місто Чоп, вулиця Берег 144/1.

У матеріалах клопотання наявна фотокопія листа начальника ТСЦ 2141 від 20 січня 2017 року № 31/7/1-29, яким він повідомляє слідчого, що згідно наявного регіонального масиву та бази даних підсистеми НАІС Єдиного державного реєстру МВС, станом на 20 січня 2017 року, громадянину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, значиться виданим посвідчення водія серії ВХТ № 102183 від 9 грудня 2015 року. Також у листі зазначається, що громадянин ОСОБА_3 проходив навчання з підготовки водіїв транспортних засобів категорії В в автошколі МПП Крокус МГ у період з 16 вересня 2015 року по 7 грудня 2015 року та отримав свідоцтво про закінчення курсів серії СВВ № 020225 від 7 грудня 2015 року. У листі начальник ТСЦ 2141 вказано, що надати копії документів про закінчення навчального закладу неможливо у звязку з тим, що посвідчення водія разом з карткою водія та свідоцтвом про закінчення навчального закладу видаються власникам на руки.

Отже зі змісту клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів встановлено, що подане слідчому судді клопотання не відповідає вимогам статей 159, 160, 162 КПК України, а саме слідчим не зазначено, який саме доступ та до якого саме персонального компютера, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця О. Кошового, 4, а саме в регіональному сервісному центрі в Закарпатській області, територіальний сервісний центр МВС України № 2141, він просить доступ. Слідчий не зазначає чи буде при здійсненні тимчасового доступу до вищезазначеного персонального компютера здійснюватись тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем звязку, чи зберігається на такому персональному компютері відомості, документи які містять охоронювану законом таємницю. Також всупереч Закону, у клопотанні слідчий не зазначає значення, речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні, посилаючись тільки на виниклу додаткову необхідність.

Крім цього з тексту внесеного до суду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення скоєного в листопаді 2016 року, передбаченого ст. 335 КК України та 29 грудня 2016 року підозрюваний оголошений в розшук. При цьому слідчим у клопотанні не вказується, який зв'язок зі злочином, яке значення для слідства та яким чином буде використана інформація, що підтверджує здачу іспиту для отримання посвідчення водія серії ВХТ № 102183 від 09.12.2015 року громадянином ОСОБА_3. Також не наведено відомостей чи зупинено або відновлено досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженні.

Беручи до уваги вищевикладене, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даним матеріалам, прихожу до висновку, що підстав для задоволення клопотання не вбачається.

Керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 159, -164 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про надання тимчасового доступу до речей і документів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7