Рішення № 64317017, 25.01.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.2017 Справа № 904/10093/16За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестмент", м. Дніпро

до Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Первозванівський", м. Дніпро

про розірвання договору оренди землі від 24.06.2010 року №1298

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 30.11.2016 року, представник

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 7/10-2558 від 28.12.2016 року, представник

від третьої особи: ОСОБА_4, Виписка з ЄДР від 14.07.2016 року, керівник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестмент" звернулося до господарського суду з позовом до Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди землі від 24.06.2010 року за реєстровим №1298, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Рішенням №39/13 від 07.09.2016 «Про внесення змін до деяких рішень міської ради у зв'язку зі зміною географічних назв» зазначено що Дніпропетровська міська рада є Дніпровською міською радою у зв'язку з перейменуванням міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області на місто Дніпро.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.07.2016 року було створено ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Первозванівський", якому відповідно до встановленого порядку було здійснено позивачем передачу на баланс всього житлового комплексу за актом приймання-передачі. За таких обставин, з моменту передачі на баланс ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Первозванівський" всього житлового комплексу фактично припинилися орендні правовідносини позивача з відповідачем. Оскільки відповідач відмовився від добровільного розірвання спірного договору, позивач просить розірвати його у судовому порядку.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, просить в задоволенні позову відмовити. Відповідач вказує, що згідно витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно та акту обстеження земельної ділянки №3/19-0916 від 23.09.2016 року, нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці по вул. Комсомольській, 25 (Старокозацькій, 25) на теперішній час не відчужене та належить позивачу на праві власності.

Крім того, відповідач зазначає, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Договір оренди землі може бути розірвано за згодою сторін шляхом укладання договору про розірвання цього договору. Згода міської ради на дострокове розірвання договору оренди землі оформлюється відповідним рішенням міської ради, яке приймається на пленарному засіданні міської ради. Таким чином, у даному випадку договори оренди землі може бути розірвано тільки за згодою сторін шляхом укладання договору про розірвання цих договорів.

Отже, на думку відповідача, посилання у позовній заяві позивача ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 651 Цивільного кодексу України та п.12.5 договорів оренди землі також не підлягають застосуванню у даній справі, так як ані договорами, ані законодавством України не передбачено дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі доводів, наведених позивачем. А відтак, відсутні підстави для дострокового розірвання договорів за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

12.01.2017 року позивачем надані додаткові пояснення де вказує, що відповідно до порядку, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 року № 1521 "Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестмент" здійснило передачу всього житлового комплексу за актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини зі свого балансу на баланс створеного об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Первозванівський". Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестмент" не є власником багатоквартирного будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 25, право користування земельною ділянкою за вказаною адресою припинено, у зв'язку з передачею житлового комплексу з балансу позивача на баланс третьої особи. 05.09.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестмент" звернулось до Дніпропетровської міської ради з клопотанням стосовно припинення оренди земельної ділянки по вул. Старокозацькій, 25 у м. Дніпро, але відповідач не має наміру та бажання розірвати договір оренди, про що свідчить відповідь від 18.11.2016 року №7/13-731. На думку позивача, відповідь Дніпропетровської міської ради є необґрунтованою, а позовна заява підлягає задоволенню.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримував, однак письмових пояснень до справи не надав.

У судовому засіданні 25.01.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2010 року між Дніпропетровською міською радою (назву змінено на Дніпровську міську раду у зв'язку з перейменуванням міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області на місто Дніпро) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестмент" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а оренда приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Комсомольська,25 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:399:0016.

Договір оренди землі укладений на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 541/56 від 28.04.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим номером 1298 та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 30.06.2010 року за №041010400418.

Згідно з п.1.2 договору цільове використання земельної ділянки за цим договором 1.9 житлові, житлово-будівельні, гаражно і дачно-будівельні кооперативи.

У пункті 2.1 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3509 га, площа частки за яку справляється орендна плата становить 88,60% або 0,3108 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 5572931,82 грн. (п.2.3 договору).

Відповідно до п.3.1 договору договір укладено на 15 років.

Згідно з п.4.1 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) з урахуванням п.2.1 цього договору, у розмірі мінімальної ставки орендної плати встановленої Законом України "Про оренду землі".

Земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню житлового комплексу "Первозванівський". Цільове призначення земельної ділянки: землі історико-культурного призначення (п.п.5.1, 5.2 договору).

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 24.06.2010 року позивачем передано, а відповідачем прийнято в оренду обумовлену договором земельну ділянку.

Позивач звертаючись до суду з позовом, просить розірвати вказаний договір з підстав того, що після передачі за актом приймання-передачі житлового комплексу на баланс ОСББ "Первозванівський" позивач фактично припинив користуватися орендованою земельною ділянкою.

Позивач зазначає, що звертався до відповідача із клопотання про припинення права користування земельною ділянкою, однак дане клопотання залишене відповідачем без задоволення.

Причиною виникнення спору позивач визначає відмову відповідача щодо добровільного розірванні договору оренди землі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони (ч. 2. ст. 193 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до приписів статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Право власності на 100 % квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку належить власникам квартир.

Відповідно до Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521, позивач згідно акту про списання багатоквартирного будинку з балансу та приймання-передачі багатоквартирного будинку з балансу на баланс, житловий комплекс "Первозванівський" передав на баланс ОСББ "Первозванівський". Для вирішення питання щодо припинення договору оренди позивач звернувся до відповідача з клопотанням про припинення договору оренди земельної ділянки.

Відповідач вказане клопотання не задовольнив.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Сторонами у п.12.5 договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

-взаємною згодою сторін;

-рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктами "а", "е" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється у тому числі у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч.ч. 1, 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Крім того, ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що у випадку коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, права власності або права користування.

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Аналогічної правової позиції дійшов і Верховний Суд України у постанові №26/368-9/63 від 19.11.2011 року.

Оскільки законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін договору в разі, якщо фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, а попередній землекористувач добровільно відмовився від права користування цією земельною ділянкою, на вимогу орендаря орендодавець зобов'язаний погодитися на дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та прийняти цю земельну ділянку (ст.ст. 377, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі").

Заперечення відповідача не приймаються судом, оскільки спростовуються наявними у справі матеріалами та доказами.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 4 33, 34, 36, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Розірвати договір оренди землі від 24 червня 2010 року, укладений між Дніпропетровською міською радою (теперішня назва - Дніпровська міська рада) (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26510514) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестмент" (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 35-Б, корп. 2, ідентифікаційний код 31850716), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим номером 1298.

Стягнути з Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26510514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестмент" (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 35-Б, корп. 2, ідентифікаційний код 31850716) судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.01.2017 року.

Суддя О.М. Крижний