Ухвала суду № 64316441, 24.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/1234/2017 Головуючий в 1 інстанції - Виниченко Л.М.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.

при секретарі Перетятько А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2016 року про відкриття провадження в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з даним позовом.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.08.2016 року відкрито провадження в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати через порушення правил підсудності та направити справу за підсудністю до належного суду.

Вказував на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Посилалася на те, що суд першої інстанції безпідставно відкрив провадження в даній справі, оскільки його фактичним місцем проживання на даний момент є АДРЕСА_1. Відповідно до адміністративного поділу зазначена адреса відноситься до Романівського району Житомирської області. Відтак позов мав би подаватися в Романівський районний суд Житомирської області. Крім того, зазначив, що судом не враховано ч. 6 ст. 29 ЦК України.

До апеляційного суду сторони не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження в даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та в повній мірі відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України.

Згідно ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно ст. 113 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або знаходження одного з відповідачів за вибором позивача.

Згідно з п. 40 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача (частина перша статті 113 ЦПК).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем пред'явлено позов про стягнення заборгованості за кредитним договором за зареєстрованим місцем проживання одного з відповідачів в Дніпровському районі м. Києва.

Так, з відомостей наведених в довідці з адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в м. Києві, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2, що територіально відноситься до Дніпровського району м. Києва (а.с. 26).

Дана обставина не заперечувалася відповідачем ОСОБА_1.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що Дніпровський районний суд м. Києва прийшов до вірного висновку, що при визначенні підсудності даної справи можливо застосовувати правила загальної підсудності.

Доводи апеляційної скарги, з приводу фактичного місця проживання відповідача не впливають на законність ухвали, так як зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_1, на момент відкриття провадження, був Дніпровський район м. Києва, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи скарги про порушення судом ч.6 ст. 29 ЦК України є безпідставні, оскільки позовну заяву подано у відповідності до ст. 109 ЦПК України та з врахуванням положень ст. 113 ЦПК України.

Інші доводи в апеляційній скарзі відсутні.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому відповідно до ст. 312 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: