Постанова № 64315221, 10.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10 січня 2017 року 15 год. 40 хв. № 826/8724/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням усунення виявлених недоліків, надійшов позов державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом») до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач, ВДВС) про:

- визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця ВДВС Бучка В.В. від 08 травня 2015 року про поновлення зведеного виконавчого провадження № 39832110 про стягнення із позивача заборгованості на користь юридичних, фізичних осіб та держави у загальному розмірі 114354495,13 грн. (далі - оскаржувана постанова);

- визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

У відповідне судове засідання представники сторін не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином. При цьому, до суду через канцелярію від позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без участі його представника, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідала до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

У ході розгляду справи у порядку письмового провадження судом, згідно зі ст. 55 КАС України, допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач).

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постановою про поновлення виконавчого провадження від 08.05.2015 у зведеному виконавчому провадженні №39832110 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» заборгованості на користь юридичних, фізичних осіб та держави заборгованості на загальну суму 114354495,13 грн. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Бучком Віталієм Васильовичем поновлено виконавче провадження з примусового виконання зведеного виконавчого провадження №39832110.

Оскаржене рішення відповідач прийняв на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України №К/800/64264/14 від 28.04.2015 року про скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2014 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014 року.

Як вбачається з зазначеного рішення Вищого адміністративного суду України, ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, у якому просило: визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо не зупинення зведеного виконавчого провадження №39832110, а також інших виконавчих проваджень, що не входять до зведеного виконавчого провадження та перебувають у провадженні відділу, де боржником виступає ДП «НАЕК «Енергоатом»; зобов'язати відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві зупинити зведене виконавче провадження №39832110, а також інші виконавчі провадження, що не входять до зведеного виконавчого провадження та перебувають у провадженні відділу, де боржником виступає ДП «НАЕК «Енергоатом».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, позов задоволено (справа №826/11797/14).

Розглядаючи касаційну скаргу старшого державного виконавця Бучка В.В. відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, суд касаційної інстанції частково задовольнив його скаргу та направив справу на новий розгляд. При цьому, Вищий адміністративний суд України вказав, що судами попередніх інстанцій залишилося не дослідженим питання щодо бездіяльності відповідача, а також питання заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії та оформлена у вигляді таблиці, в якій по кожному виконавчому провадженню, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження визначено його номер, назва виконавчого документу, стягувач та сума, що підлягає стягненню. Також не досліджувалось питання віднесення таких боргових зобов'язань до заборгованості, на яку поширюється положення пункту 15 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження. Також судам вказано на необхідність дослідити питання щодо інших виконавчих проваджень, які не входять до зведеного виконавчого провадження №38932110, оскільки позивачем так побудовані позовні вимоги.

З огляду на наведені обставини, судом зупинено провадження у даній справі до набрання рішенням у справі №826/11797/14 законної сили.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2015 року у справі №826/11797/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року, у задоволенні позову ДП «НАЕК «Енергоатом» відмовлено повністю.

Так, судами встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві перебуває зведене виконавче провадження №39832110, до якого входить 282 виконавчих провадження на загальну суму 131212406,58 коп. про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» заборгованості на користь юридичних, фізичних осіб та держави.

01 серпня 2014 року ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві з заявою №10655/10 від 01.08.2014, в якій просило зупинити зведене виконавче провадження №39832110, а також інші виконавчі провадження, що не входять до зведеного виконавчого провадження та перебувають у провадженні ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, боржником в яких є ДП «НАЕК «Енергоатом» на підставі п. 15 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Листом від 06.08.2014 №б/н відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відмовлено ДП «НАЕК «Енергоатом» в зупиненні зведеного виконавчого провадження №39832110 до моменту з'ясування підстав виникнення заборгованості за виконавчими документами. Крім того, виконавчою службою на адресу позивача направлено вимогу надати у п'ятиденний строк з моменту отримання даної вимоги вичерпний перелік виконавчих документів, які знаходяться на виконанні у відділі, по яких заборгованість виникла через неповні розрахунки за енергоносії. Вказана вимога ґрунтувалася на тому, що підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження та здійснення заходів примусового виконання судових рішень є наявність стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та такими учасниками виконавчого провадження повинні виступати учасники розрахунків, визначені Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Оскільки вимога державного виконавця щодо надання інформації стосовно виконавчих документів, які знаходяться на виконанні у відділі державної виконавчої служби, по яких заборгованість виникла через неповні розрахунки за енергоносії, а також підстав виникнення заборгованості за виконавчими документами, об'єднаними у зведене виконавче провадження, позивачем виконана не була, суди прийшли до висновку про відсутність вчинення державним виконавцем протиправної бездіяльності щодо не зупинення зведеного виконавчого провадження №39832110 та інших виконавчих проваджень, де боржником виступає позивач.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 17 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 37, абзацу п'ятого частини другої статті 39 Закону виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру на визначений Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу.

Частиною другою статті 2 Закону України від 23.06.2005 №2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (далі - Закон №2711-IV) передбачено, що дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 1.3 статті 1 Закону №2711-IV учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.4 статті 1 Закону №2711-IV заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію».

Аналіз вказаних положень Закону №2711-IV, свідчить, що його дія поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2012 року (справа №21-405а12).

Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2012 року у справі 18-рп/2012 встановлено наступне:

« 1. В аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23 червня 2005 року №2711-IV з наступними змінами треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Як вбачається з матеріалів справи, вимога державного виконавця про надання документів на підтвердження внесення ДП «НАЕК «Енергоатом» до Реєстру, позивачем виконана не була. Доказів зворотного суду не пред'явлено.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведене, суд погоджується з позицією відповідача щодо відсутності підстав для зупинення виконавчого провадження. Разом з тим, суд зазначає, що ознак протиправності дій з боку відділу державної виконавчої служби при зупиненні виконавчого провадження судом також не встановлено.

Посилання позивача на наявність касаційної скарги на рішення адміністративних судів у справі №826/11797/14 судом приймається до уваги, проте не може бути підставою для зупинення провадження, оскільки судове рішення, яким відмовлено ДП «НАЕК «Енергоатом», набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 181 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволені позову державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин