Постанова № 64314959, 19.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2017 року № 826/3592/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Данилишина В.М. Качура І.А. розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України провизнання протиправним та скасування постанови

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови від 23.02.2016 №37/16/10/26-2/2302/0/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він не є ні замовником ні підрядником будівництва за адресою АДРЕСА_1, отже постанова, якою накладено штраф за порушення ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є безпідставною, протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатом якої складено акт від 12.02.2016 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що під час перевірки об'єкту «Будівництво та експлуатація житлового будинку з нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1» встановлено, зокрема, порушення ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме експлуатація нежитлових приміщень першого поверху без прийняття їх в експлуатацію у встановленому порядку.

Також, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.02.2016.

За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову від 23.02.2016 №37/16/10/26-2/2302/0/2, якою за порушення вимог ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 62 010 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно ч.1,2 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію (ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Отже, відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно п.5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п. 7 Порядку, підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є, зокрема, вимога правоохоронних органів.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки слугувала вимога Деснянського управління поліції ГУ НП у м. Києві ід 29.01.2016, тобто перевірку позивача проведено за наявності підстав визначених п. 7 Порядку.

Пунктами 16-22 Порядку визначено наступне: за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за результатом перевірки складено протокол від 12.02.2016, припис від 12.02.2016 та оскаржувану постанову.

З системного аналізу викладеного вбачається, що при проведенні перевірки, складанні приписів, протоколів та постанов відповідач діяв відповідно до згадуваних норм Порядку.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд зазначає наступне.

Статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Суд вважає безпідставними доводи позивача, що він не був ні замовником, ні підрядником на об'єкті «Будівництво та експлуатація житлового будинку з нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1» оскільки в матеріалах справи наявний технічний паспорт на вказаний об'єкт виготовлений на замовлення позивача, який містить відмітку, що вказаний об'єкт збудовано самочинно та підлягають введенню в експлуатацію.

Щодо доводів позивача, що будівництво вказаного об'єкту відбулась в 2009 році до набрання чинності Закону України №208/94-ВР, яким встановлено відповідальність за експлуатацію або використання об'єкту без прийняття в експлуатацію, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 1. Ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Позивачем не надано суду жодного належного доказу будівництва об'єкту «Будівництво та експлуатація житлового будинку з нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1» саме в 2009 році.

Як зазначено вище, в матеріалах справи наявний технічний паспорт виготовлений на замовлення позивача на вказаний об'єкт 04.12.2015, проведення технічної інвентаризації зазначеного будинку до 2015 року позивачем не надано.

Щодо звітів суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку ОСОБА_1 за 2009 рік, суд зазначає, що здійснення позивачем господарської діяльності в 2009 році не є доказом будування вказаного об'єкту до 2009 року.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Як зазначено вище, оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф в сумі 62 010 грн, тобто в розмірі визначеному згадуваною статтею Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності».

Отже, оскаржувана постанова є обґрунтованою прийнята уповноваженою особою відповідно до згадуваних норм Порядку, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», а відтак позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 94, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позову.

Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя В.І. Келеберда

Судді В.М. Данилишин

І.А. Качур