Постанова № 64314400, 24.01.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 січня 2017 р. № 820/4849/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретареві судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Цвікевіч О.А.,

представника відповідача - Сукач Л.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просить суд: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000000/2016/000061/2 від 19.05.2016; скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00471.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що прийняті митницею рішення є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень на позову відповідач вказав, що позивачем документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості, а тому за неможливості застосування контролюючим органом попередніх методів, при здійсненні митної оцінки, застосований резервний метод.

У судовому засіданні представник позивача Цвікевіч О.А. підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, просила позов задовольнити

Представник відповідача - Сукач Л.О. проти позову заперечувала, просила у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на доводи, викладені в письмових запереченнях та додаткових письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 10.05.2016 для здійснення митного контролю та митного оформлення представником ПАТ «НОВИЙ СТИЛЬ» до митного поста «Харків - Центральний» Харківської митниці ДФС подана електронна митна декларація (далі - ЕМД), №807100000/2016/016400 на товар - «S01.360.001 мет. П-опора MEGAN CHROME - 562шт. SO1. 360.001 мет. П-onopa MEGAN CHROME- 561шт. Металеві частини офісних меблів. Торговельна марка: Nowy Styl, Країна виробництва: PL, Виробник: Nowy Styl sp.z о.о.», в якій заявлено митну вартість за основним методом - ціною договору 300855,15 грн. ( а.с.18-21).

Даний товар надійшов на адресу позивача за контрактом № 01092015/VGH від 01.09.2015, укладеною з контрагентом VGH Steel Trading S.A.

Пунктом 1.1. розділу 1 Контракту передбачено, що Продавець продає, Покупець покупає Товар, на умовах викладених у Контракті п. 1.2. зазначено, що конкретний асортимент Товару кожної партії встановлюються в інвойсах. Відповідно до п. 4.1 розділу 4 Контракту ціна на товар, що поставляється, вказується в інвойсах на конкретну партію товару.

При цьому, як зазначив у судовому засіданні представник позивача, ПАТ «НОВИЙ СТИЛЬ», на підтвердження митної вартості товару разом з декларацією та додатково, надано наступні документи, копії яких також містяться в матеріалах справи ( а.с. 46-73, 88-96) контракт № 01092015/VGH від 01.09.2015, додаткові угоди до контракту, специфікацію від 05.05.2016 №68, пакувальний лист від 05.05.2016 до інвойсу, документи щодо транспортування товару ( контракт № 141970 від 10.12.2014, міжнародну ТТН № А0867516, декларацію країни відправлення 16PL404010Е0035671), сертифікат походження товару EUR.1:PL/MF/AL0064761 від 05.05.2016, лист про непроведення страхування, лист про відсутність взаємозалежності, прайс - лист експортера товарів від 01.05.2016, звіт про оцінку майна № 13/05/2016/01 від 13.05.2016

Судом встановлено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості оцінюваного товару, спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками (далі - АСАУР) ( а.с.144):

«По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (орієнтовний показник митної вартості, розрахований відповідно до ПКМУ від 16.09.2015 № 724): Товар № 1 - 4,35 дол. США/кг.; Товар № 2 - 3,36 дол. США/кг.; Товар № 3 - 5,37 дол. США/кг.;Товар № 4 - 3,39 дол. США/кг.; здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.»

Відповідно до частини 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року № 689 було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості оцінюваного товару з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та встановлено, що заявлена позивачем митна вартість менша.

Надані позивачем до митного оформлення документи були досліджені відповідачем та було встановлено наступні обставини.

По-перше, встановлено розбіжності, які полягали у тому, що згідно експортної декларації 16PL404010Е0035671, вартість товару загальною вагою нетто 7424 кг, що надійшов інвойсом № ЕХ/3/05/2016 від 05.05.2016 складає - 62806 польських злотих. При цьому, загальна вартість товару за вказаним інвойсом складає 14604,65 євро. Разом з тим, у Інвойсі вказано курс перерахунку, за яким 1 євро дорівнює 4,3992 польських злотих. Отже, з урахуванням зазначеного курсу валют, загальна вартість товару Інвойсом № ЕХ/3/05/2016 від 05.05.2016 складає 64248,78 польських злотих, що на 1442,78 польських злотих - 327,96 євро більше, ніж вартість за експортною декларацією.

По - друге, на підтвердження транспортних витрат декларантом під час митного оформлення були надані міжнародна ТТН №А0867516 від 05.05.2016, заявка на транспорт 28.04.2016, довідка про транспортні витрати №05/05/01 від 05.05.2016. Згідно останньої, зазначено вартість транспортних витрат по перевезенню вантажу до місця ввезення на митну територію України за маршрутом м.Кросно (Польща) - митний перехід "Краковець». Відповідно до графи 4 вказаної міжнародної ТТН, місцем завантаження вантажу також зазначено «KROSNO». Поряд з цим, відповідно до Специфікації №68 від 05.05.2016 та Інвойсу (фактури) №ЕХ/3/05/2016 від 05.05.2016 зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах «FCA JASLO». У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що умови поставки «FCA JASLO» не є тотожними умовам поставки «FCA KROSNO», що підтверджується п.3.1 в редакції, викладеній відповідно до п.2 Додаткової угоди від 25.01.2016 до контракту № 01092015/VGH від 01.09.2015, де передбачено здійснення поставки товарів або умовах «FCA KROSNO», або «FCA JASLO» , а відтак митним органом було з'ясовано, що документи, надані під час митного оформлення, містять відомості щодо вартості транспортування товарів з м.Кросно, а не з м.Ясло, що не відповідає умовам, на яких було поставлено товар позивача. Представник позивача не заперечував проти зазначеного та пояснив, що в дійсності товар був відвантажений з м. Ясло.

По - третє, позивачем, на думку митного органу, не було належними доказами підтверджено відсутність витрат на страхування, а наданий лист підприємства з цього приводу не містив всіх необхідних реквізитів, які б надати змогу пересвідчитись про відсутність вказаних витрат саме тією партією товару, що надійшла за інвойсом №ЕХ/3/05/2016 від 05.05.2016, а не в рамках інших поставок за контрактом № 01092015/VGH від 01.09.2015.

По-четверте, в поданому позивачем пакеті документів відсутня про-форма інвойс № ЕХ/3/05/2016 від 05.05.2016, проте її наявність є обов'язковою, відповідно до умов контракту ЗЕД. З цього приводу, на запитання суду представник позивача пояснив, що дійсно, вказаний документ надано не було.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку про те, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару.

Вказана обставина послугувала для направлення позивачу запиту про надання додаткових документів, що відображено в електронному повідомленні від 10.05.2016, яке, серед іншого, містило в собі також пропозицію відносно проведення консультації між митним органом та декларантом з метою обмін наявною у кожного з них інформацією та обґрунтування вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митниці ( а.с. 26).

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що жодного звернення декларанта про проведення письмової ( в силу приписів ч.6 ст.55 МК України) консультації до відповідача не надходило.

Судом встановлено, що у вищевказаному повідомленні позивачу було запропоновано надати достовірні пояснення та додаткові документи, а саме: 1) інформацію про відсутність обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо умов або застережень відносно продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів; 5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; ) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 9) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 10) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Крім того, декларанта було повідомлено, що він за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Позивач надав митному органу лист від 17.05.2016р. № 2016/05-17-1 з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації, а також додатково надав: інвойс на закупівлю товарів № VF 20160500376 від 05.05.2016р., прайс від 01.05.2016р., калькуляція виробника від 13.05.2016 р., звіт про оцінку майна № 13/05/2016/01 від 13.05.2016, запит ( повідомлення) митного органу, а також просив здійснити митне оформлення товару за першим методом, вважаючи що в наданих документах містяться всі необхідні відомості, що підтверджують числові складові митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за товари та у повній мірі підтверджують заявлену AT «НОВИЙ СТИЛЬ» митну вартість товару та обраний метод її визначення (за ціною контракту) ( а.с.27).

Поряд з цим, фактично запит митного органу не був виконаний у належному обсязі, за результатами розгляду поданих позивачем документів, відповідач не міг визнати їх такими, що спростовують сумніви митного органу в об'єктивності заявленої декларантом митної вартості товару, з приводу чого представник відповідача пояснив наступне, та що знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи.

Калькуляція собівартості від 13.05.2016, складена польською мовою, що не відповідає вимогам ст.254 МКУ щодо мови документів, які здаються для здійснення митного контролю та митного оформлення, та не мають підпису. Переклади документу позивачем ані до митниці ані до суду надані були, що унеможливлює встановлення будь-яких відомостей нього.

Прайс-лист від 01.05.2016, наданий позивачем на запит контролюючого органу є прайс-листом не виробника товару, а продавця, який , серед іншого не є виробником, та не має підпису (копія додається). Водночас, митним органом витребовувався прайс - лист саме виробника товару.

Судом встановлено, що позивач звернувся на адресу відповідача з листом від 19.05.2016 №2016/05-19-1 щодо прохання винесення Рішення про коригування митної вартості товарів по ЕМД №807100000/2016/016400 від 10.05.2016 ( а.с.152).

Поряд з цим, на що звернув увагу представник відповідача у судовому засіданні, разом з листом від 19.05.2016 №2016/05-19-1 позивачем не було надано до Харківської митниці ДФС жодних платіжних документів на підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена ним за товар, який надійшов за Інвойсом №ЕХ/3/05/2016 від 05.05.2016, хоча останнім передбачено строк оплати саме 19.05.2016.

Відповідно до положень статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

Як передбачено частиною першою статті 336 МК України, однією із форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 МК України надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Відповідно до п.2 частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Відповідно до положень ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів та інше.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраною декларантом або уповноваженою ним особо. Методу визначення митної вартості умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви, щодо повноти заявлення декларантом всіх складових митної вартості, відтак, з урахуванням аналізу інформації, що міститься у поданих до митного оформлення документах, перевірки цінової інформації з ЄАІС ДМСУ на товари, які ввозились на митну територію України, на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України митним органом було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Дані пропозиції, як зазначалось вище направлені декларанту в електронному вигляді.

За приписами частини п'ятої та шостої статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у статті 53 Кодексу, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання.

За поясненнями представника відповідача, позивач не надав на вимогу митного органу витребувані додаткові документи.

В зв'язку з вищевикладеними обставинами, та керуючись пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, відповідач дійшов висновку, що декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, що відповідно до частини першої статті 55 МК України дає право митниці прийняти рішення про коригування митної вартості товару.

Враховуючи зазначене, у відповідності до зазначених положень МК України Харківською митницею ДФС було прийняте рішення про коригування митної вартості 807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016 ( а.с.14-15).

В графі 33 даного рішення зазначено обґрунтування підстав неможливості застосування до товару позивача, заявленого до митного оформлення за ЕМД №807100000/2016/016400 від 10.05.2016, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, та застосування другорядних методів, а саме: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з відмовою в наданні декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України; 2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів було прийняте за другорядним (резервним) методом відповідно до положень ст.64 МКУ та заявлену декларантом митну вартість на рівні 1,86 євро/кг, було відкориговане до рівня 2,59 євро/кг.

На підставі Рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00471 ( а.с.16).

Юридичною підставою відмови у митному оформленні з наданням картки відмови, зазначено ч.1 ст.256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Щодо застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частини 2 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, частиною 3 зазначеної статті Митного кодексу України визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. В даному випадку дана процедура проведена з декларантом.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст. 57 Митного кодексу України).

Частиною 1 статті 64 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Судом встановлено, що враховуючи вищевикладене відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Стосовно неможливості прийняття методу оцінки за ціною угоди, суд зазначає наступне.

З пояснень представника відповідача та наявних матеріалів справи вбачається, що попередні методи не були застосовані у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України; відсутність інформації щодо вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та які оформлені за ціною угоди; відсутність даних та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару; наявність у митного органу інформації щодо фактів митних оформлень товарів, здійснених у найближчий час, відповідно до якої, за резервним методом здійснене митне оформлення подібних товарів, що надійшли раніше на адресу позивача за тим же самим контрактом № 01092015/VGH від 01.09.2015 ( зазначене було предметом розгляду справи № 820/1780/16).

З матеріалів справи вбачається, що митне оформлення товару було здійснено позивачем за митною декларацією № 807100000/2016/018172 від 20.05.2016 ( а.с. 22-25) з коригуванням митної вартості відповідно до наданого митницею рішення про коригування митної вартості № 807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016, без використання права, передбаченого частиною сьомою статті 55 МК України (випуск товарів у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України).

Отже, 20.05.2016 року декларант, не оскаржуючи вказане рішення та картку відмови, подав до митного оформлення нову МД№ 807100000/2016/018172, в якій самостійно визначив митну вартість товарів за « 6» резервним методом.

При цьому, представник позивача у судовому засіданні зазначив, що такі дії були вчинені з метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю.

З цього приводу суд зазначає, що виходячи з норм митного законодавства, митна декларація заповнюється декларантом у звичайному порядку, згідно наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 року №651 (далі - Наказ).

Відповідно до графи 47 «Нарахування платежів» Наказу графа заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України (далі - єдиний збір), та/або сплати плати.

При оформленні МД у разі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів у випадку, передбаченому статтею 55 Митного кодексу України, відображення сум митних платежів здійснюється окремими рядками, а саме: митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету; митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; різниця між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Декларантом безпосередньо заповнена МД, про що свідчать його особові данні у графі 54 МД. Згідно графи 54 «Місце та дата»: У графі зазначаються згідно з пунктом 3 додатка до цього Порядку дані про місцезнаходження особи, відомості про яку зазначені в графі 14 МД, та фізичну особу, яка безпосередньо склала МД: прізвище, ініціали, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті) та особистий підпис.

У графі також наводяться у міжнародному форматі (з урахуванням коду країни та населеного пункту або мережі оператора мобільного зв'язку) номер телефону особи, яка склала МД, та електронна адреса, що використовується для передавання електронних МД та інших електронних документів митним органам і отримання від митних органів зворотної інформації.

Відповідно до гр. 43 «Метод визначення вартості» Наказу Графа заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів.

У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався.

У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

У лівому підрозділі графи зазначено порядковий номер 6. Це вказує на те що декларантом самостійно обрано резервний метод визначення митної вартості.

Згідно до ч.8 ст.264 МК України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 затверджено Положення про митні декларації, яке містить Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання.

Зміни до ЕМД від № 807100000/2016/018172 від 20.05.2016 позивачем не вносилися.

Таким чином, митна вартість самостійно визначена позивачем у відповідній ЕМД, є узгодженою сумою зобов'язання та могла бути змінена виключно в порядку, передбаченому Положенням про митні декларації. При цьому, позивач оскаржив спірні рішення та картку відмови вже після самостійного визначення митної вартості товарів за резервним методом та не скористався правом на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету сум податків та зборів згідно з митною вартістю товарів, визначених митним органом.

Згідно п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 05.02.2013 року по справі №К/9991/30497/11.

Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, Харківською митницею ДФС у даній справі доведено факт неможливості застосування визначення митної вартості товару за ціною договору (перший метод), та доведено правомірність і обґрунтованість застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За наведених обставин та правових норм, суд вважає рішення про коригування митної вартості товарів №807000000/2016/000061/2 від 19.05.2016 законним та обґрунтованим, а відтак, вимога про його скасування задоволенню не підлягає.

Крім того, суд зауважує, що вимога про скасування картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00471 також не підлягає задоволенню як така, що безпосередньо пов'язана з вимогою про скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 27 січня 2017

Суддя Мар'єнко Л.М.