ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2293/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови, -
В С Т А Н О В И В:
13 грудня 2016 року Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про:
- визнання протиправним та скасування пункту 1 припису №16-17-205/1073-904 від 17 листопада 2016 року,
- визнання протиправним та скасування постанови №16-17-205/1073-264 від 30 листопада 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звільнення товариством ОСОБА_3 15.09.2016 з роботи за пунктом третім статті 36 Кодексу законів про працю України є законним, оскільки на останнього не розповсюджуються гарантії частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України. На момент укладення 08.09.2016 ОСОБА_3 контракту про вступ на військову службу мобілізація не проводилася, кризова ситуація в країні не оголошувалася, воєнний стан не вводився, а отже, особливий період не діяв, тому правові підстави для застосування до останнього пільг, передбачених частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, відсутні. У звязку з цим, пункт 1 припису Управління Держпраці у Полтавській області №16-17-205/1073-904 від 17.11.2016 щодо застосування по відношенню до ОСОБА_3 зазначених гарантій по збереженню місця роботи, посади та середньомісячного заробітку за весь строк укладеного контракту про вступ на військову службу та постанова №16-17-205/1073-264 від 30.11.2016 про накладення на товариство штрафу підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні посилаючись на те, що при здійсненні в ПрАТ "Райз-Максимко" позапланової перевірки згідно звернення ОСОБА_3 було встановлено, що наказом №253-к від 15.09.2016 працівника ОСОБА_3 звільнено з посади юрисконсульта відділу правового забезпечення юридичних осіб ПрАТ "Райз-Максимко" у звязку із призовом або вступом працівника на військову службу по пункту третьому статті 36 Кодексу законів про працю України. В ході перевірки виявлено ряд порушень при звільненні ОСОБА_3 з роботи, які не оскаржуються, а також порушення вимог частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України. У відповідності до вказаної правової норми ОСОБА_3 гарантувалося збереження місця роботи (посади), середнього заробітку, останній відносився до такої категорії працівників, які не підлягають звільненню на підставі пункту третього частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ПрАТ "Райз-Максимко" (ідентифікаційний код 30382533) є юридичною особою, адреса місцезнаходження (юридична адреса): 37240, Україна, Лохвицький район, м. Заводське, вул. Матросова, 10.
Наказом №197-к від 02.10.2014 громадянина ОСОБА_3 прийнято на роботу в ПрАТ "Райз-Максимко" на посаду юриста юридичного відділу правового забезпечення юридичних осіб (Захід) (а.с. 75).
У період з 02.06.2015 по 13.07.2016 ОСОБА_3 проходив військову службу за призовом під час мобілізації, при цьому, за весь вказаний період, за ним зберігалося місце роботи в ПрАТ "Райз-Максимко", посада та виплачувався середньомісячний заробіток.
13.07.2016 після демобілізації ОСОБА_3 був допущений до роботи в ПрАТ "Райз-Максимко" наказом №190-к від 13.07.2016 "Про вихід на роботу ОСОБА_3 у звязку з демобілізацією" (а.с. 95).
У термін з 29.08.2016 по 11.09.2016 ОСОБА_3 за його заявою від 09.08.2016, мотивованою направленням на психологічну реабілітацію в санаторій в Одеській області (а.с. 97), була надана додаткова оплачувана відпустка згідно наказу №1000-в від 09.08.2016 (а.с. 96).
15.09.2016 на адресу ПрАТ "Райз-Максимко" від ОСОБА_3 надійшов цінний лист з описом, у якому останній направив товариству копію витягу з наказу №271 від 08.09.2016 про прийняття ОСОБА_3 на військову службу за контрактом та копію контакту від 08.09.2016 про проходження військової служби (а.с. 76-80).
Наказом №253-к від 15.09.2016 ПрАТ "Райз-Максимко" було звільнено ОСОБА_3 з роботи згідно пункту третього статті 36 Кодексу законів про працю України у звязку з його вступом на військову службу за контактом (а.с. 99). Копію вказаного наказу та трудову книжку ОСОБА_3 направлено товариством на адресу останнього засобами поштового звязку цінним листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення (а.с. 100).
19.10.2016 на адресу Управління Держпраці у Полтавській області надійшло звернення ОСОБА_3, адресоване ним на Урядову гарячу лінію, щодо неправомірності звільнення його з посади юрисконсульта відділу правового забезпечення юридичних осіб в ПрАТ "Райз-Максимко" (а.с. 52).
Листом від 25.10.2016 за вих.№10602/4.1/4.2-ДП-16 Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці відповідно до абзацу 4 пункту третього Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №390 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за №929-р, надав згоду на проведення Управлінням Держпраці у Полтавській області позапланової перевірки ПрАТ "Райз-Максимко" (а.с. 54).
28.10.2016 начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 видано наказ №151П "Про проведення позапланових перевірок", відповідно до якого посадовим особам Управління наказано здійснити проведення позапланових перевірок згідно додатку (а.с. 55).
Так, згідно переліку додатку до наказу від 28.10.2016 №151П, позапланова перевірка мала бути проведена, зокрема, відносно ПрАТ "Райз-Максимко" на предмет додержання вимог законодавства з питань праці у діяльності товариства у звязку з надходженням звернення ОСОБА_3 (а.с. 56-57).
Заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_5 на імя головного державного інспектора Карпенко І.А. видано направлення №1610 на проведення позапланової перевірки субєкта господарювання ПрАТ "Райз-Максимко" у термін з 01.11.2016 по 18.11.2016 (а.с. 58).
З 01.11.2016 по 17.11.2016 головним державним інспектором Карпенко І.А. проведено позапланову перевірку додержання субєктом господарювання ПрАТ "Райз-Максимко" законодавства про працю та загальнообовязкового державного соціального страхування, результати якої оформлені актом №16-17-205/1073 (а.с. 59-71).
У акті перевірки №16-17-205/1073 інспектором, зокрема, зафіксовано порушення ПрАТ "Райз-Максимко" частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України. Згідно наказу №253-к від 15.09.2016 працівника ОСОБА_3 звільнено з посади юрисконсульта юридичного відділу правового забезпечення юридичних осіб ПрАТ "Райз-Максимко" у звязку з призовом або вступом працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу по пункту третьому статті 36 Кодексу законів про працю України. Підстава звільнення - витяг з наказу. Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України за працівником ОСОБА_3, прийнятим на військову службу за контрактом від 08.09.2016, повинно зберігатися місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві ПрАТ "Райз-Максимко" на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації.
17.11.2016 на підставі висновків зазначеного акту перевірки головним державним інспектором Управління Держпраці у Полтавській області Карпенко І.А. генеральному директору ПрАТ "Райз-Максимко" ОСОБА_6 винесено припис №16-17-205/1073-904 (а.с. 72-73), пунктом 1 якого приписано забезпечити виконання вимог частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України щодо збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації. Про прийняті заходи щодо виконання пункту 1 припису №16-17-205/1073-904 від 17.11.2016 товариство має письмово проінформувати головного державного інспектора до 17.12.2016 з наданням копій (витягів) підтверджуючих документів за адресою: к.35, вул. Перемоги, 1, м. Лохвиця.
З наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення слідує, що акт перевірки №16-17-205/1073 та припис №16-17-205/1073-904 від 17.11.2016 направлялися на адресу ПрАТ "Райз-Максимко" засобами поштового звязку та отримані останнім 21.11.2016 (а.с. 74).
У подальшому, 30.11.2016 на підставі акту перевірки №16-17-205/1073 начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 прийнято постанову №16-17-205/1073-264 про накладення на ПрАТ "Райз-Максимко" штрафу у розмірі 14500,00 грн (а.с. 82). Вказана постанова була направлена на адресу товариства засобами поштового звязку та була отримана останнім 02.12.2016, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 83).
Позивач, не погоджуючись з правомірністю пункту 1 припису №16-17-205/1073-904 від 17.11.2016 та постанови №16-17-205/1073-264 від 30.11.2016, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ПрАТ "Райз-Максимко", суд виходить з наступного.
Відповідно до пунктів 1-3 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основними завданнями Держпраці є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об'єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об'єктів Єдиної газотранспортної системи.
Відповідно до пункту 7 Положення №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон України №877-V).
Статтею 1 Закону України №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до статті 6 Закону України №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, серед іншого, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). При цьому, вказаною нормою передбачено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Судом встановлено, що позапланову перевірку ПрАТ "Райз-Максимко" проведено головним державним інспектором Карпенко І.А. на підставі адресованого на Урядову гарячу лінію звернення ОСОБА_3 щодо неправомірності звільнення його з посади юрисконсульта відділу правового забезпечення юридичних осіб в ПрАТ "Райз-Максимко", погодження Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 25.10.2016, наказу №151П від 28.10.2016, направлення на проведення перевірки субєкта господарювання №1610.
За результатом проведення перевірки складено акт, відповідно до якого перевіркою встановлено порушення ПрАТ "Райз-Максимко" вимог частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України при видачі наказу №253-к від 15.09.2016 про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_3
На підставі висновків акту перевірки Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено припис №16-17-205/1073-904 від 17.11.2016.
Дослідивши зазначені матеріали проведення перевірки, судом встановлено, що перевірку ПрАТ "Райз-Максимко" проведено відповідачем за наявності підстав, визначених статтею 6 Закону України №877-V, розпорядчі документи органу державного нагляду (контролю), Управління Держпраці у Полтавській області, складені у відповідності вимог, встановлених статтею 7 Закону України №877-V, документи, складені за результатом проведення перевірки направлені та вручені ПрАТ "Райз-Максимко". При цьому, суд враховує, що позивачем правомірність дій та прийнятих відповідачем рішень щодо призначення, проведення позапланової перевірки та підстав для її проведення за вказаною позовною заяву не оскаржується.
Спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку із незгодою позивача з висновками контролюючого органу, Управління Держпраці у Полтавській області, викладеними в акті перевірки щодо порушення ПрАТ "Райз-Максимко" вимог частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України при видачі наказу №253-к від 15.09.2016 про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_3, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_3 працював за трудовим договором (контрактом) в ПрАТ "Райз-Максимко" на посаді юриста юридичного відділу правового забезпечення юридичних осіб (Захід).
08.09.2016 ОСОБА_3 укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, відповідно до якого ОСОБА_3 добровільно взяв на себе зобов'язання проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку контракту, а в разі настання особливого періоду - понад установлений строк контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби, та цим контактом. Контракт був укладений строком до закінчення особливого періоду, або до оголошення рішення про демобілізацію (а.с. 76-79).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини - польова пошта В0577 (по стройовій частині) №271 від 08.09.2016 старший сержант ОСОБА_3 вважається таким, що прибув з 08.09.2016 до військової частини польова пошта В0577, ВОС-907975А для подальшого проходження служби, останній зарахований до списків особового складу частини на всі види забезпечення, прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обовязків (а.с. 80).
У зв'язку із прийняттям ОСОБА_3 на військову службу за контрактом, наказом ПрАТ "Райз-Максимко" №253-к від 15.09.2016 трудові відносини між товариством та ОСОБА_3 припинено на підставі пункту третього статті 36 Кодексу законів про працю України.
Такі дії ПрАТ "Райз-Максимко" з припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_3, який є таким, що зарахований на військову службу за контрактом у Збройні Сили України строком до закінчення особливого періоду, або до оголошення рішення про демобілізацію, кваліфіковані головним державним інспектором Управління Держпраці у Полтавській області Карпенко І.А. як порушення вимог частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - КЗпП України) підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.
За приписами частини третьої статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.
Частинами першою, другою та четвертою статті 2 Закону України "Про військовий обовязок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
На думку суду, особливості проходження ОСОБА_3 військової служби є підставою виникнення цього спору та повязано із початком та закінченням особливого періоду, а також питанням чи у всіх випадках оголошення мобілізації прийматиметься рішення про демобілізацію.
Визначення особливого періоду надано в статті Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Законі України "Про оборону України".
Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Стаття 1 Закону України "Про оборону України" передбачає, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Крім цього, в статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" надано визначення мобілізації та демобілізації.
Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм права, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а у випадку оголошення війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Суд зазначає, що в розглянутому періоді в Україні не оголошено воєнний час, отже й, відсутні підстави для вирішення питання про переведення економіки, органів влади, юридичних осіб та військових формувань в умови мирного стану (часу), а саме - демобілізації.
Виконуючим обовязки Президента України 17.03.2014 було видано Указ "Про часткову мобілізацію" №303/2014, яким оголошено та проведено частково мобілізацію протягом 45 діб, цей указ набрав чинності після затвердження його Верховною Радою України Законом України "Про затвердження Указу "Про часткову мобілізацію" №1126-VII від 17.03.2014, який набрав чинності 18.03.2014.
Указом Виконуючого обовязки Президента України №454/2014 від 06.05.2014 "Про часткову мобілізацію" оголошено та проведено часткову мобілізацію протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом, який набрав чинності після затвердження його Верховною Радою України Законом України "Про затвердження Указу "Про часткову мобілізацію" №1240-VII від 06.05.2014, який набрав чинності 07.05.2014.
Указом Президента України №607/2014 від 21.07.2014 "Про часткову мобілізацію" оголошено та проведено часткову мобілізацію протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом, який набрав чинності після затвердження його Верховною Радою України Законом України "Про затвердження Указу "Про часткову мобілізацію" №1595-VII від 22.07.2014, який набрав чинності 24.07.2014.
Указом Президента України №15/2015 від 14.01.2015 "Про часткову мобілізацію" оголошено та проведено протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом, який набрав чинності після затвердження його Верховною Радою України Законом України "Про затвердження Указу "Про часткову мобілізацію" №113-VIII від 15.01.2015, який набрав чинності 20.01.2015.
Враховуючи вищезазначені Укази Президента України, особливий період, визначення якого наведено в статтях 1 Законів України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про оборону України" в Україні діяв з 18.03.2014 по 02.05.2014, з 07.05.2014 по 21.06.2014, з 24.07.2014 по 07.09.2014, з 20.01.2015 по 22.08.2015.
Доводи відповідача, що закінчення особливого періоду має здійснюватись шляхом прийняття Президентом України рішення про демобілізацію, а оскільки таке рішення ним не приймалося особливий період не закінчився та триває по сьогоднішній день, суд вважає помилковими з огляду на наступне.
Суд зазначає, що в чинному законодавстві України відсутня пряма норма, яка повязує закінчення особливого періоду виключно із демобілізацією.
Календарний строк контракту ОСОБА_3 розпочався 08.09.2016.
В цей час закінчився строк, на який оголошено останню хвилю часткової мобілізації (до 22.08.2015), нове рішення про проведення мобілізації не приймалось, як і рішення про введення воєнного стану, отже, суд приходить висновку, що станом на 08.09.2016 закінчився особливий період, у звязку із чим у позивача були наявні підстави для припинення виплат заробітної плати юристу юридичного відділу правового забезпечення юридичних осіб (Захід) ОСОБА_3 та звільнення його із займаної посади.
З огляду на викладені обставини, суд приходить висновку, що позовні вимоги ПрАТ "Райз-Максимко" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування пункту 1 припису та постанови про накладення штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису Управління Держпраці у Полтавській області №16-17-205/1073-904 від 17 листопада 2016 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області №16-17-205/1073-264 від 30 листопада 2016 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області судові витрати, понесені Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2756 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 27 січня 2017 року.
Суддя С.О. Удовіченко
Судове рішення № 64314194, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 26.01.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/2293/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: