Постанова № 6431414, 19.10.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-8649/08/0470

Категорія статобліку 2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 жовтня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В.М.

при секретарі Середа А.О.

за участю:

представника позивача Кравець І.М.

представників відповідача Обертовича М.Г., Михайленко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ібріс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та рішення нечинним,-

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ібріс» звернулось із адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в якому, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, що направлені на складення Акту №903/29-021-1 про анулювання реєстрації ТОВ «Ібріс» як платника податку на додану вартість, свідоцтво № 3984840, індивідуальний податковий номер 1210100000, видане 19.03.1998 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська;

- визнати нечинним в повному обсязі Акт №903/29-021-1 про анулювання реєстрації ТОВ «Ібріс» як платника податку на додану вартість, свідоцтво №3984840, індивідуальний податковий номер 1210100000, видане 19.03.1998 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська;

- судові витрати стягнути з Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

В обґрунтування позову зазначено, що 18.08.2008 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, з порушенням податкового законодавства, складено Акт №903/29-021-1 про анулювання реєстрації ТОВ «Ібріс» як платника податку на додану вартість. Підставою для анулювання реєстрації зазначено відсутність в деклараціях з ПДВ оподаткованих поставок протягом 12 послідовних податкових календарних місяців (період з липня 2007 р. по червень 2008 р.), при цьому в п.3 Акту зафіксовано розмір податкової заборгованості з ПДВ на дату складення акта 74021,26 грн. Позивач не погоджується із зазначеним актом, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 27.02.2006 р., яке в цій частині залишено без змін Київським апеляційним господарським судом (постанова від 19.04.2006 р.) та Вищим адміністративним судом України (постанова від 31.01.2007 р.) було визнано нечинними: рішення ДПА України від 12.12.2001 р. № 2-2342-13457451-7964/6; податкове повідомлення (рішення) ДПА України від 12.12.2001 р. № 3/23-42 (донараховано податок на додану вартість в розмірі 390148 грн. та штрафні санкції у розмірі 195074 грн.); податкове повідомлення-рішення ДПА України від 12.12.2001 р. № 4/23-42 (донараховано податок на прибуток в сумі 891700,00 та штрафних санкцій в сумі 445850,00 грн.); рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 000094 від 06.06.2002 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу; податкове повідомлення-рішення від 06.09.2002 р. № 0000641500/0 (штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на прибуток в розмірі 891700,0 грн.); податкове повідомлення-рішення від 06.09.2002 р. № 0000651500/0 (штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на прибуток в розмірі 13111,74 грн.); податкове повідомлення-рішення від 06.09.2002 р. № 0000271600/0 (штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в розмірі 187787,82 грн.) Таким чином, позивач станом на дату набрання чинності зазначеними судовими рішеннями (31.01.2007 р.) не мав податкових заборгованостей з податку на додану вартість.

Також позивач зазначив, що в Акті №903/29-021-1 зафіксовано факт відсутності оподаткованих операцій, починаючи з липня 2007 р. по червень 2008 р., тобто протягом одинадцяти послідовних податкових місяців, а не дванадцяти, як передбачено п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, на думку позивача, оскаржуваний Акт №903/29-021-1 містить підписи осіб, чиї повноваження на його підписання є невизначеними, оскільки є невизначеним посадове становище підписантів, натомість навпроти найменування посад проставлені правобіжні похилі риски, прізвища підписантів не визначені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечували, надавши письмові заперечення, в яких зазначено, що згідно п.п. 25.2.1 Положення, органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав визначених у підпунктах «б»-«г» пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтверджуючих документів, а саме, довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчать про відсутність у платника податку оподаткованих поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців. 18.08.08 р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової звітності ТОВ «Ібріс» за період з липня 2007 року по червень 2008 року, про що складена довідка №515/152. В ході проведення інвентаризації було встановлено, що підприємство з липня 2007 року по червень 2008 року надавало до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок. Відповідно до п. 25.2.2 Порядку, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформлюється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ. Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, відповідачем правомірно прийняте рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Ібріс».

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.08.2008 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено Акт №903/29-021-1 про анулювання реєстрації ТОВ «Ібріс» як платника податку на додану вартість, свідоцтво №3984840, індивідуальний податковий номер 134574504626, видане 19.03.1998 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Підставою для анулювання реєстрації зазначено відсутність в деклараціях з ПДВ оподаткованих поставок протягом 12 послідовних податкових календарних місяців (період з липня 2007 р. по червень 2008 р.)

Згідно з вимогами абз. «г» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація платника податку діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтво та виключення платника податку на додану вартість.

Згідно п.п. 25.2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року №79, органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав визначених у підпунктах «б»-«г» пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтверджуючих документів та відомостей, а саме, довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподаткованих поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "г" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Відповідно до п. 25.2.2 Порядку, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформлюється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ.

Згідно акту №903/29-021-1 від 18.08.2008 р. ТОВ «Ібріс» подавало декларації, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок у липні, червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2007 року, січні, лютому,березні, квітні, травні 2008 року, що також підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, відповідачем правомірно прийняте рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Ібріс».

Щодо посилання позивача на, що Акт №903/29-021-1 від 18.08.2008 р. містить підписи осіб, чиї повноваження на його підписання є невизначеними, оскільки є невизначеним посадове становище підписантів, суд зазначає наступне.

Відповідачем суду на підтвердження повноважень осіб, що підписали акт №903/29-021-1 від 18.08.2008 р., надані копія розпорядження начальника податкової інспекції (наказ) від 08.08.2008 р. №601, копії наказів керівника ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №159-В від 07.07.2008 р., №184-В від 23.07.2008 р., №221-В від 12.08.2008 р., №197-В від 28.07.2008 р. про перебування у відпустці працівників, відповідно до яких повноваження осіб, прізвища яких зазначені в акті, на час їх відпустки передані особам, які фактично підписали акт.

Щодо суми податкової заборгованості, визначеної у акті №903/29-021-1. Згідно п.3 зазначеного акту зафіксовано розмір податкової заборгованості з ПДВ на дату складення акту 74021,26 грн.

Суд вважає, що висновок відповідача про наявність податкової заборгованості є неправомірним з огляду на наступне.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 27.02.2006 р., яке в цій частині залишено без змін Київським апеляційним господарським судом (постанова від 19.04.2006 р.), та Вищим адміністративним судом України (постанова від 31.01.2007 р.) було визнано нечинними: рішення ДПА України від 12.12.2001 р. № 2-2342-13457451-7964/6; податкове повідомлення (рішення) ДПА України від 12.12.2001 р. № 3/23-42 (донараховано податок на додану вартість в розмірі 390148 грн. та штрафні санкції у розмірі 195074 грн.); податкове повідомлення-рішення ДПА України від 12.12.2001 р. № 4/23-42 (донараховано податок на прибуток в сумі 891700,00 та штрафних санкцій в сумі 445850,00 грн.); рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 000094 від 06.06.2002 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу; податкове повідомлення-рішення від 06.09.2002 р. № 0000641500/0 (штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на прибуток в розмірі 891700,0 грн.); податкове повідомлення-рішення від 06.09.2002 р. № 0000651500/0 (штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на прибуток в розмірі 13111,74 грн.); податкове повідомлення-рішення від 06.09.2002 р. № 0000271600/0 (штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в розмірі 187787,82 грн.)

Таким чином, позивач станом на дату набрання чинності зазначеними судовими рішеннями (31.01.2007 р.) не мав податкових заборгованостей з податку на додану вартість.

Згідно п.11.5 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276, сума податкового боргу (його частини), яка виникла в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим органом, підлягає скасуванню у разі, якщо судом змінено або скасовано відповідне рішення такого податкового органу.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська при розрахунках заборгованості позивача по податку на додану вартість не в повному обсязі враховані рішення судів, якими скасовані рішення податкового органу. При належному виконанні податкової інспекцією рішень судів, у позивача не виникає заборгованості з податку на додану вартість.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представники відповідача не змогли належним чином обґрунтувати факти неврахування при визначенні заборгованості з податку на додану вартість вищевказаних рішень судів.

У зв’язку з цим суд вбачає за необхідне визнати нечинним Акт № 903/29-021-1 Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ібріс» в частині визначення розміру податкової заборгованості з податку на додану вартість на дату складання акту в розмірі 74021,26 грн.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв’язку з цим судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України в розмірі 1 грн. 70 коп.

Керуючись ст.ст. 122, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним Акт № 903/29-021-1 Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ібріс» в частині визначення розміру податкової заборгованості з податку на додану вартість на дату складання акту в розмірі 74021,26 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ібріс» судові витрати у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 23 жовтня 2009 року.

Суддя В.М.Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя Олійник В.М.