Ухвала суду № 64313236, 17.11.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17.11.2016 р. № 814/1021/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1, доГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, провизнання протиправним та скасування наказу № 53 о/с від 24.03.2016 р. поновлення на посаді,стягнення середнього заробітку, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу № 53 о/с від 24.03.16 в частині звільнення його зі служби в поліції, поновлення на службі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Під час розгляду справи від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду, оскільки ним пропущений місячний строк звернення до суду, передбачений ч.3 ст.99 КАС України.

ОСОБА_1 в свою чергу пояснив, що у період з 17.03.2016 року по 25.03.16, з 22.04.16 по 06.05.2016 перебував на лікарняному, що заважало підготувати позовні матеріали, на підтвердження чого надав Довідку ЛКК №88 від 25.03.16 та від 06.05.16 р.

Cуд відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» використовує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 07.07.2009 по справі «Станьйо (Stagno) проти Бельгії», рішенні по справі «ОСОБА_3 проти України» вказав, що строки давності слугують забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними

При цьому, інститут строку давності, необхідно використовувати з урахуванням конкретних обставин справи, так щоб він не перешкоджав наявним у позивача засобами захисту своїх прав. Обмеження права на звернення до суду повинно бути пропорційно меті правової визначеності, у іншому випадку це буде порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини в частині права на справедливий судовий розгляд.

У цьому випадку, з моменту видання спірного наказу до подання позовної заяви пройшло 1місяць й 23 дні, за цей час докази сторін не втратили визначеності, та спірне питання може бути досліджено судом досить повно.

Крім того, судом враховується, що позивач за цей час двічі перебував на лікарняному, що є поважною причиною пропуску строку звернення до суд.

Тому суд дійшов висновку, про поважність причин пропуску позивачами строків звернення до суду та необхідність відмовити в задоволенні клопотання відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

2.Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Суддя В.В.Біоносенко