Ухвала суду № 64312721, 25.01.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/2-6417/10 Провадження № 22-ц/772/414/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія Доповідач Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого судді Панасюка О.С., суддів Нікушина В.П., Оніщука В.В., з участю секретаря Топольської В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_3, на постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документа стягувачу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_5, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2016 року,

встановила:

В жовтні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_2», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_3 (далі ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулось до суду з цією скаргою, вказуючи, що на виконанні Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебував виконавчий лист № 2-6417/10 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості в сумі 22874 грн 22 к., а також 228 грн 74 к. судового збору та 120 грн за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

30 вересня 2016 року постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 вказаний виконавчий лист повернуто ПАТ «ВіЕйБі Банку» через відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Посилаючись на порушення головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 вимог Закону України «Про виконавче провадження» ПАТ «ВіЕйБі Банк» просило визнати постанову Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірною, скасувати цю постанову, зобовязати головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 поновити виконавче провадження щодо примусового виконання дубліката виконавчого листа № 2-6417/10 від 15 лютого 2016 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2016 року у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «ВіЕйБі Банк», посилаючись порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про задоволення скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 лютого 2016 року Ленінським районним судом м. Вінниці було видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці у справі за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 546 від 25 червня 2008 року в сумі 22874 грн 22 к., а також 228 грн 74 к. судового збору та 120 грн за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 31).

26 квітня 2016 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» на адресу Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження з виконання дублікату виконавчого листа № 2-6417/10 про стягнення з ОСОБА_6 суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 22874 грн 22к., накладення арешту на майно та кошти ОСОБА_6 та оголошення заборони його відчуження (а.с.29-30).

20 травня 2016 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51129024 на примусове виконання виконавчого листа № 2-6417/10, що була направлена боржнику ОСОБА_6 (а.с. 27 -28).

Згідно з відповідями на запити державного виконавця від 23 травня 2016 року № 19102901, № 19102927, № 19102944, 19102913 Державної податкової служби України № НОМЕР_1 від 24 травня 2016 року (а.с. 36), Пенсійного Фонду України № НОМЕР_2 від 23 травня 2016 року, № НОМЕР_3 від 23 травня 2016 року та відповіді Державної податкової служби України № НОМЕР_4 від 24 травня 2016 року будь-яка інформація щодо боржника ОСОБА_6 відсутня.

20 травня 2016 року головним державним виконавцем Леіннського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_4 до Територіального сервісного центру 0541та Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області про надання інформації про наявність майна та поточних рахунків, що зареєстровані за ОСОБА_6 (а.с. 40).

У відповіді запити Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області зазначено, що в реєстрі машин Держсільгоспінспекції у Вінницькій області, сільськогосподарська техніка за ОСОБА_6 не зареєстрована (а.с. 42).

Відповідно до відомостей адресно-довідкового бюро підрозділу ГУ ДМС УДМС станом на 04 квітня 2016 року ОСОБА_7 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22 лютого 1993 року (а.с. 44).

31 травня 2016 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 складено акт, відповідно до якого встановлено, що при виході за адресою Литвиненка, 23 кв. 16 майновий стан боржника ОСОБА_6 перевірити не вдалося оскільки двері не відчинили. Залишено виклик на 03 червня 2016 року.

30 вересня 2016 року постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 вказаний виконавчий лист повернуто ПАТ «ВіЕйБі Банку» через відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с. 3)

Ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як розяснено у п. п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

При розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, п. 1 ст.т6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України, законами України: від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу", від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».

Ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Ст. 11 Закону (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Оскільки головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 не виконав усіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення суду, зокрема не ініціював отримання інформації з Державного реєстру цивільних повітряних суден, Реєстрової книги в Регістрі судноплавства, Спадкового реєстру, Реєстру власників іменних цінних паперів, від Державного реєстратора при районній Адміністрації щодо публічного права власності боржниці, з органів державної реєстрації актів цивільного стану щодо цивільного стану боржниці. Не звернувся до органів Національної поліції у разі неявки боржниці на виклик без поважних причин про її привід, не вирішив питання про оголошення її розшуку, то вважати законною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у провадженні № 51129024 від 30 вересня 2016 року не можна.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, а скарга задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_5, задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2016 року скасувати і постановити нову.

Визнати постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документа стягувачу у проваджені № 51129024 від 30 вересня 2016 року неправомірною.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у проваджені № 51129024 від 30 вересня 2016 року.

Зобовязати головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 поновити виконавче провадження щодо примусового виконання дублікату виконавчого листа № 2-6417/10 від 15 лютого 2016 року, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_8

Судді: /підпис/ ОСОБА_9

/підпис/ ОСОБА_10

Згідно з оригіналом ОСОБА_8