Ухвала суду № 64312699, 24.01.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/3635/16-ц Провадження № 22-ц/772/15/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 6Доповідач Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Нікушина В.П., Марчук В.С.

при секретарі Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_5, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2016 року у цій справі,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року Вінницька міська рада звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що виконавчими органами Вінницької міської ради при перевірці дотримання вимог законодавства при використанні земель міста Вінниці, зокрема земельної ділянки, розташованої по вул. Міліційна, 25 у м. Вінниці, встановлено факт використання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без правовстановлюючих документів землі територіальної громади м. Вінниці земельної ділянки площею 0,0010 га. Дана земельна ділянка використовується для обслуговування житлового будинку та огороджена тимчасовою огорожею по вул. Міліційна, 25 у м. Вінниці.

За результатом проведеної перевірки, 17 липня 2015 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням територій та сплати місцевих податків Департаменту самоврядного контролю Вінницької міської ради ОСОБА_6 складено Акт № 116/9-04-13перевірки дотримання вимог законодавства при використанні земель м. Вінниці, в якому зафіксовано встановлені факти щодо використання зазначеними особами земельної ділянки без правовстановлюючих документів та рекомендовано останнім звільнити цю земельну ділянку шляхом перенесення встановленої огорожі, про що протягом 30 днів повідомити Департамент самоврядного контролю Вінницької міської ради. З актом відповідачі ознайомлені, але від підпису відмовились, тому примірники цього акту було їм направлено засобами поштового звязку. Вимоги акту виконано не було. 5 лютого 2016 року адміністративна комісія при виконавчому комітеті Вінницької міської ради винесла постанову про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду та просив ухвалити рішенням, яким звільнити вказану вище самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом демонтажу тимчасової огорожі за рахунок ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2016 року позов в частині вимог до ОСОБА_2 задоволено, в частині вимог до ОСОБА_3 відмовлено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із ухваленим рішенням у частині задоволених вимог, ОСОБА_2, в особі свого представника ОСОБА_5, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить рішення в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Рішення суду в частині незадоволених вимог ніким не оскаржується, а тому, з огляду на положення ст. 303 ЦПК України, у цій його частині щодо законності та обґрунтованості не переглядається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що згідно відомостей доповідної записки Міського комунального підприємства «Вінницького муніципального центру містобудування і архітектури» № 303 від 2 червня 2015 року за результатами тахеометричної зйомки, проведеної за дорученням заступника міського голови ОСОБА_7, визначено площу земельної ділянки, якою користуються мешканці будинковолодіння по вул. Міліційна, 25, складено кадастровий план. Площа земельної ділянки, яка використовується без правовстановлюючих документів по вул. Міліційна, 25 складає 0,0010 га (а.с. 9,10).

За результатом проведеної перевірки, 17 липня 2015 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням територій та сплати місцевих податків Департаменту самоврядного контролю Вінницької міської ради ОСОБА_6 складено Акт № 116/9-04-13 перевірки дотримання вимог законодавства при використанні земель м. Вінниці встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 використовують земельні ділянки, які розташовані за по вул. Міліційна, 25 у м. Вінниці, загальною площею 0, 0286 га, із них: площею 0,0276 га на праві приватної спільної сумісної власності, що підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 3 липня 2015 року №40021879, з призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, та площею 0,0010 га самовільно зайнята земельна ділянка із земель територіальної громади міста, яка розташована біля будинковолодіння за вказаною адресою (а.с.6-7). З актом відповідачі ознайомлені, але від підпису відмовились, тому примірники цього акту було їм направлено засобами поштового звязку.

Факт самовільно зайнятої земельної ділянки підтверджується кадастровим планом, виготовленим Міським комунальним підприємством «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури» від 13 липня 2015 року (а.с.10) та фототаблицями (а.с.19-20).

Апелянт, посилаючись на наведені вище підстави оскарження ухваленого у справі рішення, стверджував, що позивачем не було доведено факт порушення відповідачами його прав, а підстави заявлених ним вимог взагалі спростовуються розробленою ТОВ «Юридично-земельний союз «Альянс» (на замовлення ОСОБА_2В.) технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_2, ОСОБА_8 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: м. Вінниця, вул. Міліційна, 25, оскільки у результаті обстеження земельних ділянок було встановлено, що їх межі не змінювались. Тобто, факт самовільного використання земельної ділянки не встановлено.

З огляду на положення ст. ст. 57-60, 212 ЦПК України, суд правомірно не взяв до уваги зазначену технічну документацію, як доказ відповідача на спростування тверджень позивача щодо самовільного зайняття ним земельної ділянки площею 0,0010 га за вказаною адресою, пославшись на те, що цю документацію було виготовлено на замовлення самого ж відповідача, тобто заінтересованої у цьому особи.

Враховуючи наявність у справі доказів (технічну документацію, виготовлену Міським комунальним підприємством «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури», згідно якої встановлено використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, та технічну документацію ТОВ «Юридично-земельний союз «Альянс» висновками якої відповідачі обґрунтовували свої заперечення), встановлені обставини в яких суперечать один одному, ОСОБА_2, через свого представника ОСОБА_5, заявив клопотання про проведення земельно-технічної експертизи, яке ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 13 червня 2016 року було задоволено.

Згідно висновку експерта № 310 від 22 грудня 2016 року власник земельної ділянки площею 0,0229 га по вул. Міліційна, 25 у м. Вінниці ОСОБА_2 фактично користується частиною земельної ділянки, що не входить до складу земельної ділянки, яка перебуває у його власності, площа цієї частини земельної ділянки становить 0,0011 га з боку домоволодіння по № 23 по вул. Міліційна у м. Вінниці (а.с. 176-186).

Відповідно до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Таким чином, даним висновком експерта, який є належним та допустимим доказом у справі, підтверджено факт використання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0010 га без правовстановлюючих документів.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині, тому відповідно до положень ст. 308 ЦПК України вказану апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_5, відхилити, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : В.П. Нікушин

ОСОБА_9