Постанова № 64312472, 18.01.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року 15 год. 15 хвСправа № 808/2924/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління МВС України на Придніпровській залізниці про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі іменується позивач ) звернувся із адміністративним позовом до Управління МВС України на Придніпровській залізниці (далі іменується відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненого адміністративного позову просить суд визнати протиправними та скасувати накази УМВС України на Придніпровській залізниці №88о/с від 25.09.2015 «По особовому складу» щодо внесення змін до наказу УМВС від 21.08.2015 №80о/с у частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 08.09.2015 та №4 від 08.08.2016 щодо звільнення ОСОБА_1 за п.64 (через скорочення штатів), згідно з «Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», відповідно до пунктів 10 та 11 XI Закону України «Про національну поліцію» з 06.11.2015.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час звернення ОСОБА_1 із позовом до суду існує два накази № 88о/с від 25.09.2015 та № 4 від 08.08.2016 УМВС України на Придніпровській залізниці про звільнення позивача з 08.09.2015 та з 06.11.2016. Щодо наказу № 88о/с від 25.09.2015 вказує, що останній вносить зміни до наказу № 80 о/с від 21.08.2015, який був скасований постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 у справі № 808/7220/15. Відтак, вказаний наказ має бути скасований, бо скасовано основний наказ про звільнення - № 80 о/с від 21.08.2015. В частині наказу № 4 о/с від 08.08.2016 зазначає, що останній прийнятий всупереч чинного законодавства та без дотримання процедури, а відтак є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. З огляду на викладене, просить задовольнити адміністративний позов та скасувати оскаржувані накази.

Клопотанням від 18.01.2017 позивач просить розглянути справу в порядку письмового провадження. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 11.01.2017 (вх. № 1076 від 16.11.2017) посилається на те, що позивач знав про існування оскаржуваного наказу №88о/с від 25.09.2015 «По особовому складу» щодо внесення змін до наказу УМВС від 21.08.2015 №80о/с у частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 08.09.2015, оскільки його було повідомлено про це листами від 08.10.2015 вих. № 5/5962, від 23.10.2015 вих. № 5/6027. Відтак, вважає, що ОСОБА_1 пропущено встановлений ч. 3 ст. 99 КАС України строк щодо оскарження наказу №88о/с від 25.09.2015. Також зазначає, що законність та правомірність наказу УМВС України на Придніпровській залізниці № 80 о/с від 21.08.2015 перевірена судом, про що прийняті відповідні судові рішення, якими зокрема, встановлено що ОСОБА_1 рапортів або заяв щодо переведення його до Національної поліції України на адресу ліквідаційної комісії Управління МВС України на Придніпровській залізниці не подавав, з заявами та рапортами щодо прийняття на службу до поліції ГУНП в Дніпропетровській області не звертався. У звязку із вищезазначеним, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судове засідання 18.01.2017 представник відповідач, повідомлений про дату час і місце розгляду справи, не прибув.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ст. 41 КАС України, у звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Наказом № 664 від 08.06.2015 «Про ліквідацію Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці» ліквідовано останнє та створено комісію з його ліквідації.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 741 від 22.06.2015 «Про організаційно-штатні зміни в підрозділах транспортної міліції» затверджено Перелік змін у штатах МВС, відповідно до якого скорочено 137 посад в УМВС України на Придніпровській залізниці та 110 посад у Лінійному відділі на станції Запоріжжя (скорочуються всі посади).

Наказом УМВС України на Придніпровській залізниці № 138 від 30.06.2015 «Про організаційно-штатні зміни в УМВС» оголошено перелік змін у штатах УМВС та здійснено заходи для приведення в дію змін щодо оптимізації структури та штатної чисельності органів внутрішніх справ.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 03.03.1999, що підтверджується копією його трудової книжки.

Наказом Управління МВС України на Придніпровській залізниці № 80о/с від 21.08.2015 «По особовому складу» старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 31.08.2015 звільнено за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів), визначена вислуга років у календарному обчислені 17 років 11 місяців 02 дні.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 у справі № 808/7220/15 визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці №80о/с від 21.08.2015 року «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас (з постановкою на військовий облік) на підставі п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 31.08.2015 року.

Наказом УМВС України на Придніпровській залізниці № 88 о/с від 25.09.2015 «По особовому складу» на підставі довідки про тимчасову непрацездатність від 07.09.2015 № 017512 вирішено вважати таким, який перебував на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 з 20.08.2015 до 07.09.2015 та внесено зміни до наказу УМВС від 21.08.2015 № 80о/с у частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, інспектора слідчого відділення лінійного відділу на стації Запоріжжя з 31.08.2015, якого вважати звільненим 08.09.2015, у звязку з чим, позивачу пропонувалось надати трудову книжку до відділу кадрового забезпечення УМВС для зміни дати звільнення.

08.08.2016 головою ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці прийнято наказ № 4 о/с «По особовому складу» яким звільнено у запас Збройних сил (з постановленням на військовий облік) за п. 64 «г» (через скорочення штатів) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя, з 6 листопада 2015 року.

Позивач, вважаючи протиправними накази УМВС України на Придніпровській залізниці № 88 о/с від 25.09.2015 «По особовому складу» та № 4 від 08.08.2016 «По особовому складу», звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до наступних висновків.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно - технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних програм. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правову основу служби в органах внутрішніх справ становлять Конституція України, закони та інші нормативно - правові акти, у тому числі нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, акти органів місцевого самоврядування, прийняті у межах їх повноважень, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Звільнення зі служби працівників ОВС повинно здійснюватись лише на підставах, передбачених законом, під якими вбачаються такі життєві обставини, що законодавчо визначаються як юридичні факти для припинення служби. Звільнення може здійснюватись виключно з дотриманням певних процедурних вимог, що мають різний зміст за кожною підставою звільнення. Недотримання цих вимог розцінюється як незаконне звільнення з відновленням особи на службі в ОВС на колишній посаді.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, в тому числі звільнення, регулюється спеціальним законодавством, зокрема, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі Положення № 114).

В оскаржуваному наказі № 4 о/с від 08.08.2016 як на підставу для звільнення позивача головою ліквідаційної комісії Управління МВС України на Придніпровській залізниці вказано пункти 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та п. «г» п. 64 (через скорочення штатів) Положення № 114.

Згідно з п.1 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію», цей закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

1) пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;

2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

Так, оскільки перше офіційне опублікування відбулося в газеті Голос України 06.08.2015 (випуск № 141-142), Закон набрав законної сили з 07.11.2015.

Пунктами 9, 10, 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Отже, Законом № 580-VІІІ передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

У цьому контексті слід також зазначити, що пункти 9 та 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-УІІІ передбачають вирішення питання подальшого проходження служби діючими співробітниками міліції до 06.11.2015 року включно.

Вказані норми є імперативними, тобто неприйняття працівника на службу до поліції до вказаного терміну є безальтернативною підставою для його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

В свою чергу, відповідно до п. «г» ст.64 Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Отже, законодавець передбачив таку додаткову підставу звільнення як відсутність можливості подальшого використання на службі.

Таким чином, вище зазначені норми розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну поліцію» та Положення №114, на які йдеться посилання в оскаржуваному наказі, містять три підстави для звільнення особи зі служби через скорочення штатів, а саме: відмова працівника міліції від проходження служби в поліції; не прийняття на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; відсутність можливості подальшого використання на службі.

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Розглядаючи справу № 808/7220/15 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом вже надана оцінка та встановлені обставини недотримання Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці вимог ст.49-2 КЗпП України при винесені наказу від 21.08.2015 №80о/с, що в силу ст. 72 КАС України не потребує повторного доведення.

Приймаючи наказ №4 від 08.08.2016 про звільнення ОСОБА_1 на тих самих підставах Управління МВС України на Придніпровській залізниці повторно не дотрималось процедури повідомлення про наступне вивільнення працівника персонально під підпис не пізніше, як за два місяці до звільнення.

Щодо до того, чи розглядалась при звільненні позивача за скороченням штату можливість подальшого використання на службі особи, яка звільняється, суду не надано будь-яких доказів з цього питання. При цьому п.п.5 п.2 наказу УМВС України на Придніпровській залізниці від 30.06.2015 №138 передбачалось здійснення заходів з відрядження (переведення) працівників, посади яких скорочуються, за їх згодою та при наявності відповідних запитів до інших органів внутрішніх справ (органів державної влади, установ, підприємств та організацій). Однак, відповідачем не доведено, що ним вживались заходи задля зясування можливості подальшого використання ОСОБА_1 на службі.

Також, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані відповідні документальні підтвердження відмови ОСОБА_1 від проходження служби в поліції.

Отже, наявні у справі докази свідчать про недотримання УМВС України на Придніпровській залізниці вимог чинного законодавства при звільнені ОСОБА_1 за п.п. «г» п. 64 Положення № 114 (скорочення штату), у звязку із чим наказ № 4 о/с від 08.08.2016 слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо позовної вимоги про скасування наказу УМВС України на Придніпровській залізниці №88о/с від 25.09.2015 «По особовому складу» щодо внесення змін до наказу УМВС від 21.08.2015 №80о/с у частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 08.09.2015, суд виходить з наступного.

За змістом наказ № 88 о/с від 25.09.2015 складається з двох частин: першої, що встановлює певні обставини, а саме: «вважати таким, який перебував на стаціонарному лікуванні старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя, з 20.08.2015 по 07.09.2015 (підстава : довідка про тимчасову непрацездатність від 07.09.2015 № 017512)»; та другої частини - яку і оскаржує позивач, а саме «унести зміни до наказу УМВС від 21.08.2015 № 80 о/с у частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 31.08.2015, якого вважати звільненим 08.09.2015».

Тобто, частиною другою наказу № 88 о/с від 25.09.2015 вносяться зміни до основного наказу УМВС від 21.08.2015 № 80 о/с про звільнення позивача з посади.

Як зазначалось вище, судовим рішенням від 12.07.2016 у справі № 808/7220/15 вже надана оцінка законності наказу УМВС від 21.08.2015 № 80 о/с «По особовому складу» та встановлено факт його протиправності, який не підлягає доказуванню в силу приписів ст. 72 КАС України. При цьому, протиправність прийняття наказу від 21.08.2015 № 80 о/с встановлена судом апеляційної інстанції саме у недотримані УМВС України на Придніпровській залізниці встановленої законом процедури такого звільнення, а не дати з якої слід вважати звільненим ОСОБА_1

Враховуючи те, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 у справі № 808/7220/15 визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці №80о/с від 21.08.2015 року «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас (з постановкою на військовий облік) на підставі п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 31.08.2015 року, то відсутні і підстави для існування наказу № 88 о/с від 25.09.2015 про внесення змін в частині дати звільнення позивача.

Отже, позовні вимоги в цій частині суд також визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів правомірності винесення оскаржуваних наказів відповідачем до суду надано не було.

Оскільки позивачем не ставилось питання про поновлення на роботі, суд, з урахуванням положень ст. 11 КАС України, дійшов висновку про достатність обраного способу захисту прав і свобод позивача шляхом скасування оскаржуваних наказів.

У звязку із викладеним, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Підстави для застосування ст. 94 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати накази УМВС України на Придніпровській залізниці №88о/с від 25.09.2015 «По особовому складу» щодо внесення змін до наказу УМВС від 21.08.2015 №80о/с у частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 08.09.2015 та №4 від 08.08.2016 щодо звільнення ОСОБА_1 за п.64 (через скорочення штатів), згідно з «Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», відповідно до пунктів 10 та 11 XI Закону України «Про національну поліцію» з 06.11.2015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко