Ухвала суду № 64310109, 26.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 р. Справа № 821/1152/16

Категорія: 8.3.5 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів Вербицької Н.В., Єщенка О.В.

за участю секретаря Богданової С.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач, ФОП) звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі-відповідач, ГУ ДФС), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 29.07.2016 року №0003231405, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення п.1 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 1 грн., № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки акту фактичної перевірки №226/21/22/22/РРО/НОМЕР_2 (далі ОСОБА_2 №226) 15 липня 2016 р. є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені з невірним застосуванням норм податкового та іншого законодавства, а тому прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у звязку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований , як ФОП 15.02.2005 року.

Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку від 06.06.2016 року № 1621193401185, позивач є платником єдиного податку другої групи, місце провадження господарської діяльності: смт. Лазурне, вул. Шевченка, 69.

15.07.2016 року уповноваженими співробітниками Головного управління ДФС у Херсонській області ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проведено перевірку намету з майданчиком, що розташований по вул. Шевченка 69 в смт. Лазурне Скадовського району. Підставами для перевірки є наказ начальника ГУ ДФС у Херсонській області від 01.07.2016 року № 292 "Про проведення фактичних перевірок" та направлення на перевірку від 15.07.2016 року № 0824 та № 0825.

Зі змісту наказу від 01.07.2016 року № 292 слідує, що ним затверджено перелік субєктів, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, проте суд відмічає, що відповідачем вказаний перелік суду не надано.

Як убачається із матеріалів справи, до початку перевірки проведено розрахункову операцію без застосування РРО (пляшка пива "Ячмінний колос" ємкістю 0,5 л, вміст алкоголю більше 4,4 % об., вартістю 14 грн.) в наметі з майданчиком по вул. Шевченка 69 в смт. Лазурне Скадовського району, про що складено ОСОБА_2 проведення контрольної розрахункової операції від 15.07.2016 року № 119.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 15.07.2016 року №226/21/22/22/РРО/НОМЕР_2 (далі ОСОБА_2 № 226), яким встановлено порушення ФОП пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг "від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) - проведення розрахункових операцій без застосування РРО (продаж алкогольного пива в пляшках на сум 10 грн.) та статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР) здійснення роздрібної торгівлі алкогольного пива в пляшках (алкогольних напоїв) без наявності відповідної ліцензії.

Актом від 15.07.2016 року № 120 зафіксовано відмову ФОП ОСОБА_1 від підпису направлень на перевірку, ознайомлення та підпису акту перевірки та інших документів, складених під час перевірки.

За результатами перевірки та підставі ОСОБА_2 № 226 ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.07.2016 року № НОМЕР_3 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн. за порушення п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР та № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій у розмірі 17000,00 грн. за порушення ФОП ОСОБА_4 ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Позивач заперечує факт торгівлі ним алкогольними напоями, зокрема, пива.

У свою чергу, факт продажу алкогольного пива у наметі, що розташований вул. Шевченка 69 в смт. Лазурне Скадовського району підтверджується лише поясненнями у судовому засіданні ревізора-інспектора ОСОБА_3, який представляє інтереси відповідача.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Положеннями п. 75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій. ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Особливості проведення фактичної перевірки визначено статтею 80 ПК України.

Так, згідно із п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

За приписами п. 80.4 ст. 80 ПК України передбачено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 ст. 80 ПК України).

Згідно із п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Із аналізу даних правових норм слідує, що у посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред'явлення направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення. При цьому одним із обов'язкових реквізитів направлення та наказу є зазначення суб'єкта господарювання, щодо якого призначається перевірка.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до представленого ГУ ДФС переліку платників податків, які підлягають відпрацюванню, шляхом проведення фактичних перевірок, який є невід'ємною частиною наказу від 01.07.2016 р. № 292 Про проведення фактичних перевірок , направлень на фактичну перевірку від 15.07.2016 р. №№ 0824, 0825 слідує, що відповідачем не визначено суб'єкта господарювання, у якого буде проводитися фактична перевірка, а вказано намет з майданчиком, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул.Шевченка,69.

При цьому, у наказі від 01.07.2016 р. № 292 вказано на необхідність проведення перевірки згідно з направленнями, оформленими відповідно до вимог п.81.1 ст.81 ПК України, окремо на кожного платника податків, які підлягають фактичній перевірці.

Судом першої інстанції вірно вказано на той факт, що в даному випадку ГУ ДФС у Херсонській області призначено фактичну перевірку стосовно об'єкта, а не суб'єкта господарювання, а тому направлення на проведення перевірки та наказ про проведення перевірки оформлені з порушенням п.81.1 ст.81 ПК України, що є підставою для недопущення посадових осіб до проведення перевірки.

Згідно до положень п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.110.1 ст.110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Підставою для притягнення до відповідальності є вчинення конкретним платником податків податкового правопорушення.

Суд апеляційної інстанції вважає за потрібне зазначити, що з направлень від 15.07.2016 року №0824 та №0825 не можливо визначити субєкта підприємницької діяльності, який повинен бути інспектованим. У звязку з чим, суд ставить під сумнів законність проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1

Таким чином висновок суду першої інстанції щодо ненадання відповідачем належних доказів існування обставин на підтвердження висновків, які викладені в акті перевірки № 226, а відтак правомірності спірних рішень, прийнятих за результатами цієї перевірки є обґрунтованим.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач: ОСОБА_5

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Н.В. Вербицька