Ухвала суду № 64310099, 26.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 р. Справа № 495/6764/16-а

Категорія: 6 Головуючий в 1 інстанції: Заверюха В.О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Вербицької Н.В., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Богданової С.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні за апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці ГУ Держпраці в Одеській області Михайловського Олександра Олександровича про визнання неправомірними дій,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.62-66) просить суд: визнати неправомірним та скасувати протокол про адміністративне правопорушення №15-12-008/0003 від 20.04.2016 року складеного відповідачем відносно неї, за ч.3 ст. 41 КУпАП.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що оскаржуваний нею протокол про адміністративне правопорушення було складено відповідачем з чисельними порушеннями законодавства, у зв'язку з чим просить її позов задовольнити.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.04.2016 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці головного управління Держпраці в Одеській області Михайловським О.О. стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 41 КУпАП. (а.с.20)

Постановою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 02.06.2016 року, за результатами розгляду вказаного вище протоколу, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 41 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. (а.с.90)

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що оскаржуваний позивачем протокол про адміністративне правопорушення №15-12-008/0003 від 20.04.2016р. не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків у особи, а отже не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Суд апеляційної інстанції вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з вимогами частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.

Стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів.

Зокрема, пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно п.2 ч.1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:усі адміністративні справи з приводу рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

На підставі наведених норм процесуального закону обов'язковою умовою для звернення до суду в порядку адміністративного судочинства при оскарженні рішення суб'єкта владних повноважень є наявність факту прийняття відповідачем нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, обов'язкового для виконання позивачем, що порушує права, свободи чи інтереси фізичної особи, або права та інтереси юридичної особи у сфері публічно-правових відносин.

Акт державного чи іншого органу, як юридична форма рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Таким чином протокол про адміністративне правопорушення лише фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, який породжує для особи, відносно якої він складений певних правових наслідків.

Мотиви та доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, складання цього протоколу не призвело до порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні позову.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не надано суду доказів які б спростовували вже досліджені факти щодо протоколу про адміністративне правопорушення №15-12-008/0003 від 20.04.2016 року в постанові Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.06.2016 року при розгляді справи №495/3761/16 та прийнятого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.41 ч.3 КпАП України. Рішення набрало законної сили.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці ГУ Держпраці в Одеській області Михайловського Олександра Олександровича про визнання неправомірними дій - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Н.В. Вербицька